Вирок № 33249482, 23.08.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/12645/13-к

н/п 1-кп/640/363/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2013 Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Губської Я.В.,

суддів - Шмадченко С.І., Нев*ядомського Д.В.

за участю секретарів Снісаренко І.О. Савицької М.В.

прокурорів Чайченко А.Е., Купріянова В.Б.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013220490003565, які направлені з прокуратури Київського району м. Харкова відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Осінніки Кемеровської області, Російської Федерації, громадянина України, одруженого, військового пенсіонера, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення за ст. 118 КК України

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

19.08.2013 року відповідно до вимог ст.ст. 338-341 КПК України прокурором поданий до суду обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 118 КК України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 22 червня 2013 року, близько 11-00 години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, з метою налагодження стосунків зі своєю дружиною - ОСОБА_6 прибув у квартиру за місцем мешкання дружини за адресою: АДРЕСА_2, де в цей момент знаходились ОСОБА_6 та її брат - ОСОБА_7, 1949 року народження.

Одразу після приходу ОСОБА_4 у вказану квартиру ОСОБА_7, знаходячись у коридорі квартири, умисно застосував відносно ОСОБА_4 протиправне насильство, а саме: обхватив його ззаду за шию зогнутою в лікті рукою та затягнув таким чином у приміщення кухні цієї квартири, де перевернув ОСОБА_4 до гори ногами та завдав удар головою о підлогу, після чого ОСОБА_7, утримуючи ОСОБА_4 протягом приблизно 2 годин у приміщенні кухні у вказаній квартирі, погрожуючи застосуванням небезпечного для його життя та здоров'я насильства, примусив ОСОБА_4 до власноручного написання розписок про відчуження на користь ОСОБА_6 належного ОСОБА_4 майна у вигляді квартири, автомобіля та двох гаражів, а також про добровільну згоду на поміщення ОСОБА_4 до психіатричного закладу для лікування, після чого у відповідь на відмову ОСОБА_4 від написання розписки про добровільну згоду на поміщення його до психіатричного закладу, ОСОБА_7, знаходячись у приміщенні кухні у вказаній квартирі, взявши в руки наявний у кухні кухонний стілець, умисно наніс ним ОСОБА_4 удар у голову, після чого, намагаючись повторно нанести цим стільцем удари у голову ОСОБА_4, наніс йому кухонним стільцем множинні удари, близько 10 ударів, по верхнім кінцівкам, якими ОСОБА_4 закривав голову від ударів ОСОБА_7, спричинивши таким чином ОСОБА_4, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1017-С від 26.06.2013, два садна на лівому передпліччі, крововиливи на тильних поверхнях кісті (по одному справа і зліва), крововиливи на обличчі, шиї, верхніх кінцівках, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями.

В результаті вказаних вище дій ОСОБА_7 та застосованого ним відносно ОСОБА_4 фізичного та психічного насильства, ОСОБА_4, діючи з метою захисту своїх охоронюваних законом прав на життя, здоров'я, власність, особисту волю та свободу пересування від вказаного вище реального суспільно небезпечного протиправного посягання на них з боку ОСОБА_7, яке виразилось у тривалому - понад 2 години утриманні ним ОСОБА_4 у квартирі та позбавленні його права вільно покинути її, нанесенні ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, погрозах застосування небезпечного для його життя та здоров'я фізичного насильства, примушуванні до відчуження майна та поміщення до психіатричного закладу, ОСОБА_4, розуміючи неможливість захисту своїх прав іншими способами, з метою негайного припинення вказаного суспільно небезпечного посягання, тобто, перебуваючи у стані необхідної оборони, однак виходячи за межі співрозмірності захисту, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_7, тобто на заподіяння тяжкої шкоди, яка явно не відповідає обстановці захисту та є значно більшою, ніж шкода, яка необхідна та достатня для припинення суспільно небезпечного посягання, передбачаючи й бажаючи настання смерті ОСОБА_7, взявши в руку зі столу у приміщенні кухні у зазначеній квартирі великий кухонний ніж з клинком довжиною 20,5 см, наніс ним ОСОБА_7 один удар у живіт, спричинивши, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №36/№1780-Дм/13 від 18.07.2013, колото-різане поранення верхньої третини живота справа, в правому підреберрі, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, та два удари в грудну клітину в області серця, спричинивши, згідно з висновками судово-медичної експертизи №36/№1780-Дм/13 від 18.07.2013, колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва з пошкодженням серця і колото-різане поранення по лівій бічній поверхні грудної клітини з пошкодженням лівої легені, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя, від яких ОСОБА_7 помер на місці.

Допитаний за зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно здійснив злочин, який йому інкриміновано за зміненим обвинуваченням та зазначено в обвинувальному акті від 19.08.2013 року, обставини злочину не спорював, пояснив причини та обставини скоєного.

Так, він пояснив, що за проханням дружини прийшов 22.06.2013 року приблизно о 08-00 годині за місцем мешкання своєї дружини за адресою: АДРЕСА_2, де в цей момент знаходились вона та її брат - ОСОБА_7 Коли він зайшов до квартири, то брат дружини - ОСОБА_7 схватив його ззаду за шию рукою та затягнув на кухню, перевернув до гори ногами та завдав удар головою о підлогу, після цього посадив за стіл, не давши поворушитися. Потім ОСОБА_7 забрав в нього ключі від квартири та погрожуючи застосуванням небезпечного для його життя та здоров'я насильства, примушував писати розписки про відчуження на користь дружини належного йому майна у вигляді квартири, автомобіля та двох гаражів, а також про добровільну згоду на поміщення його до психіатричного закладу для лікування. Він писав розписки, побоюючись і за своє життя, і за життя своїх рідних, і думав, що брат дружини з квартири його живим не випустить, оскільки розписки пишуть, коли хочуть вбити. Потім, коли він відмовився писати розписку про добровільну згоду на поміщення його до психіатричного закладу, ОСОБА_7, взявши в руки кухонний стілець, умисно наніс йому удар у голову, і ще множинні удари, близько 10 ударів по руках, якими він закривав голову від ударів ОСОБА_7 Все це відбувалося протягом двох годин, коли ОСОБА_7 його не випускав з квартири та застосовував до нього фізичне та психологічне насильство. Після цього, він, розуміючи неможливість захисту своїх прав іншими способами, з метою негайного припинення вказаного небезпечного посягання, обороняючись, взяв в руку зі столу у приміщенні кухні кухонний ніж та наніс ним ОСОБА_7 один удар у живіт та два удари в грудну клітину, від яких брат дружини помер. В скоєному він розкаюється, просить вибачення в потерпілого, але зазначає, що він оборонявся від більш здорового та сильнішого ОСОБА_7, який, як він думав, хотів його вбити та забрати його майно і знущатися над дружиною, оскільки його всі боялися.

Суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання учасників судового розгляду, і дослідивши інші докази у справі, вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю і підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 є її чоловіком і вона його 22.06.2013 року запросила до себе, щоб поговорити. Вони проживають разом, але оскільки в них дві квартири, то інколи чоловік проживає в другій квартирі в цьому ж будинку. Коли чоловік зайшов до квартири, її брат ОСОБА_7 схватив його ззаду за шию рукою та повів на кухню, перевернувши до гори ногами, завдав удар головою о підлогу. Потім брат посадив чоловіка за стіл та змушував писати розписки на майно та поміщення у психіатричну лікарню, погрожував чоловіку. Вона цього не хотіла, брата про це не просила, оскільки майно і так їх спільне з чоловіком, але вона брата боялася, оскільки він був раніше судимий та дуже сильний. Потім брат, взявши в руки кухонний стілець, вдарив чоловіка по голові стільцем, і декілька ударів по руках стільцем, а чоловік закривався руками від цих ударів. Вона бачила, як чоловік схватив ніж на кухні, а брат табурет і злякавшись, вибігла з кухні у дальню кімнату. Коли повернулася, то побачила, що брат почав осідати на пол, а чоловік стоїть біля дверей з ножем. Вона забрала в чоловіка ніж і він вийшов з квартири. Свідок підтвердила в судовому засіданні, що її брат ОСОБА_7 здійснював відносно чоловіка ОСОБА_4 фізичне та психічне насильство, не випускав його протягом тривалого часу з квартири, змушував писати розписки на майно.

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними під час судового розгляду, що він є братом загиблого ОСОБА_7 та зазначає, що його брат був дуже сильним та здоровим чоловіком, а обвинувачений не міг йому чинити опір. Цивільного позову він не заявляв, претензій до обвинуваченого не має, просить його строго не наказувати.

Окрім показань підсудного, потерпілого та свідка провина ОСОБА_4 також підтверджується наступними доказами, зокрема:

- Протоколом огляду місця події від 22.06.2013, в ході якого була оглянута квартира АДРЕСА_3 з застосуванням фото та відео зйомки та вилучені ніж, окуляри, телефон, марлеві тампони, ніжка від табурету, 3 розписки. (а.с.12-30 т.1)

- Протоколом огляду місця події від 22.06.2013, в ході якого була оглянута квартира АДРЕСА_4 з застосуванням фото зйомки та вилучений одяг ОСОБА_4 (а.с. 31-38 т.1).

- Протоколом огляду трупа ОСОБА_7 від 25.06.2013 року (а.с. 39-45 т.1).

- Висновками судово-медичних експертиз № 36, 38 /№1780-Дм/13 від 18.07.2013 року, якими встановлено пошкодження у трупа ОСОБА_7, а саме: колото-різане поранення верхньої третини живота справа, в правому підреберрі, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника, колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва з пошкодженням серця і колото-різане поранення по лівій бічній поверхні грудної клітини з пошкодженням лівої легені, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя. Цими ж висновками встановлено, що показання ОСОБА_4, дані в ході проведення відтворення обставин та обстановки подій 26.06.2013 року не протирічать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу, локалізації та механізму виникненню колото-різаних пошкоджень на тілі ОСОБА_7. (а.с. 103-106 т.1).

- Висновками експерта № 1017-С від 26.06.2013 року та № 1212-С від 24.07.2013 року, якими встановлено про наявність пошкоджень на тілі обвинуваченого ОСОБА_4 - два садна на лівому передпліччі, крововиливи на тильних поверхнях кісті (по одному справа і зліва), крововиливи на обличчі, шиї, верхніх кінцівках, які за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями та те, що вони могли утворитися по механізму та часу при обставинах, на які вказує ОСОБА_4 в ході відтворення обставин та обстановки подій (а.с.114-115 т.1).

- Висновками судово-медичних цитологічних експертиз № 508-Ц від 09.07.2013 року, №511 -Ц від 15.07.2013 року, № 510-Ц від 10.07.2013 року, № 509-Ц від 09.07.2013 року, № 507-Ц від 09.07.2013 року (а.с. 121-148, 164-167 т.1).

- Висновками судово-криміналістичної експертизи № 280 від 03.07.2013 року (а.с. 158-160 т.1).

- Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 554 від 15.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_4 в теперішній час ознак психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє, по своєму психічному стану може розуміти свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_4 находився поза якимось часового хворобливого розладу психічної діяльності, міг розуміти свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 в теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.с.170-172 т.1).

- Висновками, викладеними в акті судово-наркологічної експертизи № 464 від 11.07.2013 року, за якими ОСОБА_4 потребує лікування від алкоголізму, має залежність від алкоголю, протипоказань для лікування немає. (а.с. 174 т.1).

- Висновками криміналістичної експертизи речових доказів: футболки ОСОБА_7 та ножа, вилученого під час огляду місця події за № 245-МК від 17.07.2013 року (а.с. 177-180 т.1).

- Висновками судово - імунологічних експертиз № 1907-И/13 від 08.07.2013 року, № 1908-И/13 від 04.07.2013 року, № 1906-И/13 від 15.06.2013 року, № 1905-И/13 від 19.07.2013 року (а.с. 183-197 т.1)

- Висновками судово-дактилоскопічних експертиз за № 281 від 03.07.2013 року, № 305 від 26.07.2013 року (а.с. 158-160, 200-204 т.1)

- Протоколом слідчого експерименту від 26.06.2013 року за участю ОСОБА_4, спеціаліста НДЕКЦ, судово-медичного експерта з застосуванням відео фіксації, згідно якого обвинувачений розказав та показав обставини та механізм подій 22.06.2013 року. (а.с.24-38 т.2).

- Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 26.07.2013 року, за яким ОСОБА_4 впізнав ніж, яким наніс удари ОСОБА_7 (а.с. 67-70 т.2).

- Протоколом огляду предметів від 26.07.2013 року з фотофіксацією, згідно якого були оглянуті: ніж, мобільний телефон «Самсунг», футболка, шорти, труси, тапки, шкарпетки, джемпер, брюки, ніжка стільця, ручка, окуляри, розписки, тампони та визнання їх речовими доказами по справі згідно постанови від 26.07.2013 року (а.с. 102-112 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав і інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Агресивність поведінки ОСОБА_7 та дані про його особу створювало підвищений характер небезпеки для життя і в суду не виникає сумнівів в тому, що ОСОБА_4 в ситуації, яка склалася, сприймав загрозу для свого життя як реальну, а тому його дії у відповідь слід розцінювати, як дії в стані необхідної оборони. Разом з тим, суд враховує те, що ОСОБА_4, захищаючись від неправомірних дій ОСОБА_7, мав реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання з боку ОСОБА_7 іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_4, захищаючись від посягання на його життя з боку ОСОБА_7, перевищив межі необхідної оборони, враховуючи механізм спричинення тілесних ушкоджень, знаряддя вчинення злочину,і суд вважає, що дії обвинувачуваного не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту.

Оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, встановленим, що своїми діями, які виразились в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 118 КК України. При цьому судом також враховані дані про особу загиблого ОСОБА_7, який був неодноразово судимий, в тому числі за спричинення умисних тяжких тілесних пошкоджень, звільнений з місць покарання в січні 2013 року.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його вік та стан здоров*я, що він раніше не судимий, одружений, є військовим пенсіонером, пенсіонером за віком, за місцем колишньої служби характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

У відповідності до висновків, викладених в акті судово-наркологічної експертизи № 464 від 11.07.2013 року ОСОБА_4 потребує лікування від алкоголізму, має залежність від алкоголю, протипоказань для лікування немає.

Питання про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 примусового лікування від алкоголізму у відповідності до ст. 96 КК України, судом не вирішується, оскільки дане захворювання не є таким, що являє собою небезпеку для здоров'я інших людей.

Обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України обвинуваченому, суд вбачає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, враховуючи всі обставини справи та ступінь тяжкості злочину, думку потерпілого, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, для виправлення та попередження нових злочинів необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання тільки у вигляді позбавлення волі, в межах, необхідних для досягнення цих цілей, не застосовуючи максимальної санкції, яка передбачена ст. 118 КК України.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку ст.100 КПК України. Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Суд також вважає за необхідне керуючись ст.ст. 118, 122, 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судово-дактилоскопічної, судово-криміналістичної експертиз у загальному розмірі 2493,90 грн.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд ,-

Ухвалив:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 118 КК України та призначити покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити попередній - утримання під вартою у слідчому ізоляторі міста Харкова до вступу вироку по даній справі у законну силу.

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання, тобто з 22 червня 2013 року, зарахувавши час перебування під вартою в час відбуття покарання.

Речові докази - одяг, ніж, три марлеві тампони, 3 розписки, 2 відрізка ліпкої ленти, ніжку від стільця, металеву ручку від дверей, вилучені в ході огляді місця події, що знаходяться на відповідальному зберіганні в камері речових доказів прокуратури Київського району м. Харкова - знищити, а речі загиблого (окуляри, телефон) повернути потерпілому, у разі відмови - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Харківській області (код 24060300, рахунок 31419544700005, код банку 37999680, банк одержувача: УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, МФО 851011, призначення платежу: за експертні послуги ) 733 грн. 50 коп., 880 грн. 20 коп., 733 грн.50 коп., усього - 2493, 90 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий - Суддя Губська Я.В.

Суддя Шмадченко С.І.

Суддя Нев*ядомський Д.В.