Постанова № 33248722, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/8727/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

Представники сторін:

позивача:Лісовий І.В., довіреність № 790 від 20.05.2013;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013

у справі № 910/8727/13 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп"

про стягнення 39135,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/8727/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" 39135 грн. 00 грн. - штрафу, а також 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/8727/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 № 910/8727/13 у справі № 910/8727/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/8727/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 19.08.2013 об 11:00.

19.08.2013 позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу.

19.08.2013 відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

19.08.2013 представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача.

19.08.2013 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/8727/13 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

30.10.2012 по залізничній накладній № 43674647 (в якій зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником), вагон № 95543773, на адресу зі станції Лихачево Південної залізниці на станцію призначення Мекензієві Гори Придніпровської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" відправило вантаж - пшеницю.

01.10.2012 під час слідування вагонів через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці була здійснена перевірка маси вантажу у вагонах на 150-ти тонних вагах. В результаті перевірки встановлено, що в накладній № 43674647 у вагоні № 95543773 вказана вага нетто 67000 кг. (брутто - 88350 кг), а фактично нетто - 48250 кг (брутто 69600 кг). що менше даних, вказаних в накладній на 18750 кг. За фактом різниці маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої за результатами перевірки складено комерційний акт АА № 046651/39/7 від 01.11.2012р.

07.11.2012 на станції призначення - Мекензієві Гори здійснена комісійна видача вантажу та складено комерційний акт AA № 041374/10 від 07.11.2013р., в якому зазначено, що у вагоні № 95543773 вказана вага нетто - 67000 кг. (брутто - 88350 кг). а фактично нетто - 47800 кг (брутто - 69080 кг). що менше даних, вказаних в накладній на 19200 кг.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом в зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача штраф за неправильне зазначення маси вантажу - пшениці у розмірі 39135,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог скаржник стверджує, що накладна №43674647 не містить на зворотному боці відмітки станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці про складений комерційний акт АА № 046651/39/7 від 01.11.2012р. Також, позивачем вказано, що при завантаженні вантажу зважування відбувалось вагами Лихачівського КХП (TOB "Гутянський елеватор"), які не належать відповідачу, а тому вина відповідача в зазначенні невірної маси вантажу відсутня.

До того ж, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафу до 7827,00 грн., у зв'язку з тим, що порушення з боку вантажовідправника не завдало збитків залізниці та з урахуванням фінансово економічної кризи, необхідним є застосування судом положення ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.

Однак твердження скаржника є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

В ч. 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Статуту залізниць визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно із п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псування вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазначала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкодженому або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

Згідно із п. 37 Статуту залізниць під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до п. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 8 Правил складання актів, затверджених Міністерством транспорту України № 334 від 28.05.2002р., комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

З оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що в п. 49 накладної №43674647 містяться записи про складений комерційний акт АА № 046651/39/7 від 01.11.2012р. на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці та про складений комерційний акт № 041374/10 від 07.11.2013р. на станції Мекензієві Гори.

Обставини справи свідчать про те, що в накладній №43674647 на перевезення вантажу, відправником якого є ТОВ "Транс-Груп", вказані інші відомості про масу вантажу, ніж встановлені при переважуванні вантажу на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці та станції Мекензієві Гори.

До того ж суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що не має значення, на чиїх вагах вантажовідправник переважував вагони з вантажем, оскільки саме на відправника покладено обов'язок визначити масу вантажу, внести відомості, в тому числі і про масу вантажу, у накладну і засвідчити ці відомості своїм підписом.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність на зворотному боці накладної №43674647 відмітки попутної станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці про складений нею комерційний акт АА № 046651/39/7 від 01.11.2012р. є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту, яка визначає штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним в залізничній накладній відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених Статутом.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджена вина відповідача (як відправника) у неправильному зазначенні у залізничній накладній №43674647 маси вантажу.

Оскільки, провізна плата за накладною №43674647 складає 7827,00 грн., то у відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту штраф складає п'ятикратний розмір провізної плати за всю відстань перевезення, тобто 39135,00 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 7827,00 грн., у зв'язку з тим, що порушення з боку вантажовідправника не завдало збитків залізниці та з урахуванням фінансово економічної кризи, то суд першої інстанції обґрунтовано відхилив його з огляду на наступне.

У застосуванні ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Отже, зменшення розміру штрафу у відповідності до ст. 551 ЦК України, ст. ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України не застосовується до спірних правовідносин у даній справі.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/8727/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Груп" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2013 у справі № 910/8727/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/8727/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.