Постанова № 33248633, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/9041/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:Голіченко М.В., довіреність № 01-13-01/54 від 24.04.2013;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ"

на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2013

у справі № 910/9041/13 (суддя: Балац С.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ"

про стягнення 5269,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 910/9041/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 4329,39 грн. основної заборгованості; 372,97 грн. 3 % річних; 567,14 грн. інфляційних втрат; 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору; 3000,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 910/9041/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального права.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 № 910/9041/13 у справі № 910/9041/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2013 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/9041/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 19.08.2013 о 10:30.

14.08.2013 позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на апеляційну скаргу.

19.08.2013 представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача.

19.08.2013 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

01.06.2006 між Приватним акціонерним товариством "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ" (страховик) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (страховий агент) було укладено договір про надання страхових агентських послуг від № 18-02-06/А (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач за комісійну винагороду зобов'язується здійснювати від імені та за дорученням відповідача дії, пов'язані з реалізацією страхових продуктів відповідача юридичним і фізичним особам (п.1.1 Договору).

У відповідності з ч. 7 ст. 15 закону України "Про страхування", страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Згідно з п. 1.1.3 Договору позивач зобов'язаний залучати клієнтів для придбання послуг, що надаються відповідачем, використовуючи при цьому свої власні професійні можливості, а також зобов'язаний від імені відповідача вести переговори та проводити консультації з потенційними клієнтами щодо послуг відповідача і умов їх надання (п. 1.1.4 Договору).

В п. 1.1.5 Договору сторони погодили, що до зобов'язань позивача відноситься здійснення останнім комплексу підготовчих робіт щодо укладання відповідного договору страхування між відповідачем та клієнтом, в тому числі аналіз фактору ризику, ймовірність й можливість страхових випадків.

Згідно п. 1.2 Договору позивач не має права підписувати від імені відповідача договори страхування без відповідної довіреності, виданої відповідачем і оформленої в порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що позивач зобов'язаний забезпечувати надання послуг у встановлені строки і на професійному рівні з дотриманням умов Договору.

Протягом двох робочих днів місяця, що настає за звітним, позивач зобов'язаний підписувати Акт надання послуг (п. 2.1.4 Договору).

З пункту 2.3.3 Договору вбачається, що відповідач зобов'язаний протягом двох робочих днів місяця, що настає за звітним, оформлювати Акт наданих послуг за місяць, в якому наводиться перелік укладених за участю позивача за минулий місяць договорів страхування, суми страхових платежів за ними та розміру комісійної винагороди позивача.

Відповідно п. 2.3.7 Договору відповідач зобов'язаний щомісяця виплачувати позивачеві комісійну винагороду за надані послуги.

Виплата комісійної винагороди позивачеві здійснюється відповідачем щомісячно, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами спору Акту наданих послуг (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору винна його сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні у повному обсязі збитки (у тому числі неодержані доходи) за недодержання вимог Договору та чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, надав відповідачеві послуги на загальну суму 20012,39 грн., а останній їх отримав.

Факт надання послуг підтверджується Актами наданих послуг від 31.12.2009 № 41, від 30.04.2010 № 42 та від 31.05.2010 № 43.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише частково розплатився за отримані послуги на підставі Актів наданих послуг від 31.12.2009 № 41 та від 31.05.2010 № 43.

В свою чергу не оплачені залишились надані послуги на підставі Акту наданих послуг від 30.04.2010 № 42 в розмірі 4.329,39 грн., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Однак заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що послуги позивачем відповідачеві в укладенні договорів вказаних у Додатку № 1 до Акту наданих послуг № 42 від 30.04.2010 до Договору не надавалися, оскільки ці договори укладалися безпосередньо директором Рівненської обласної дирекції ЗАТ "Європейський страховий союз" без участі позивача.

Проте, такі твердження скаржника є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Акт наданих послуг № 42 від 30.04.2010 до Договору затверджений головою правління страховика, а також підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплений печаткою зі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазнає, що Договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь - яких зауважень і застережень та скріплений печаткою зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Договори які наведені у Додатку № 1 до Акту наданих послуг № 42 від 30.04.2010 є правочинами які створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки саме для довірителя, яким є Публічне акціонерне товариство "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ" в особі Рівненської обласної дирекції, а згідно Договору про надання страхових агентських послуг від 01.06.2006 № 18-02-06/А до обов'язків позивача відноситься, зокрема, здійснення комплексу підготовчих робіт щодо укладання відповідного договору страхування між відповідачем та клієнтом… (п. 1.1.5 Договору), та інші обов'язки, які не пов'язані з укладанням договорів страхування від імені відповідача.

Отже, відповідач фактично отримав від позивача послуги, які полягають у сприянні в укладенні договорів, а саме, тих які зазначені у Додатку № 1 до Акту наданих послуг № 42 від 30.04.2010, від імені відповідача.

Стосовно тверджень скаржника щодо відсутності у ОСОБА_4 повноважень на укладення Договору та підписання Додатку № 1 до Акту наданих послуг № 42 від 30.04.2010, від імені відповідача то суд зазначає наступне.

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Крім того, судом враховуються положення ст. 92 ЦК України, згідно якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином обставини, які свідчать про недійсність договірних зобов'язань між сторонами позивачем не доведені належними доказами, в тому числі відомостей про звернення до правоохоронних органів із заявами про факти зловживання посадовим становищем особою, що підписала Договір та Додаток № 1 до Акту наданих послуг № 42 від 30.04.2010, та неправомірне проставлення печатки підприємства (шахрайство), суду жодних належних доказів що вказана особа діяла з умислом та не від імені товариства суду не надано, письмово про це не зазначено, результатів розгляду таких заяв до суду не надано.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за взаємною домовленістю, у встановленому законом порядку та у визначених законом межах сторони досягли угоди, яка відповідає їх внутрішній волі та намірам, і не може вважатись порушенням їх права.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 372,97 грн. та інфляційних втрат у сумі 567,14 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків внаслідок інфляції за час прострочення та три проценти річних з простроченої суми є обґрунтованою, а тому правомірно була задоволена судом першої.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3000,00 грн. витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (Визначення і розподіл інших, крім судового збору, сум судових витрат. Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3000,00 грн. витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката є обґрунтованою, а тому правомірно була задоволена судом першої.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 910/9041/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СОЮЗ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2013 у справі № 910/9041/13- без змін.

2. Матеріали справи № 910/9041/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.