Рішення № 33248522, 12.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/48/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2013 Справа № 908/1813/13

за позовом Комунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради (71502, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Набережна, буд. 15, а/с № 1)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар, Запорізька область, пр. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376)

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Комунальне підприємство "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар, Запорізька область, вул. Придніпровська, буд. 3-В)

про скасування оперативно-господарської санкції

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: Костюченко Н.О., довіреність б/н від 30.10.2012 р.

від відповідача: Єжов І.В., довіреність № 90 від 10.04.2013 р.

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 не з'явився

Суть спору:

Комунальне підприємство "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про скасування оперативно-господарської санкцій у вигляді донарахування недоврахованої електроенергії, виконаного рішенням комісії, оформленого протоколом № 3 від 21.03.2013 р. з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 00009475 від 11.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.05.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1813/13, присвоєно справі номер провадження 32/48/13, з призначенням судового засідання на 12.06.2013 р.

Ухвалою суду від 12.06.2013 р., за клопотанням відповідача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.08.2013 р.

В судовому засіданні 12.08.2013 р. позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та обґрунтовує їх ст. ст. 20, 217, 218, 237 Господарського кодексу України, ст. 13 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 27 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідач в судовому засіданні 12.08.2013 р. проти позову заперечив, вказавши, що в даному випадку сума 34092,13 грн. не є оперативно-господарською санкцією, оскільки всупереч ст.ст. 235, 237 Господарського кодексу України: по-перше, у позивача відсутній договір і, відповідно, господарське зобов'язання, за яке може бути застосовано санкцію, а по-друге, внаслідок відсутності договору, відсутня і можливість застосування оперативно-господарської санкції до позивача. Фактично, рішенням відповідача, оформленого протоколом № 3 від 21.03.2013 р. здійснено донарахування вартості недоврахованої електроенергії, яка за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією.

Треті особи в судове засідання не з'явились, письмових пояснень по суті спору суду не надали, про поважність причин неявки уповноважених представників третіх осіб на стороні позивача суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи № 908/1813/13 треті особи були повідомлені належним чином ухвалами суду по справі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За клопотанням представників позивача та відповідача судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 12.08.2013 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Енергодарською міською радою прийнято рішення № 9 від 22.11.2010 р. "Про заходи щодо виконання рішення Енергодарської міської Ради від 17.10.2006 р. № 7". Пунктом 3 рішення № 9 визначено передати окреме майно з балансу Комунального підприємства "Експлуатаційне дорожньо-ремонтне підприємство" на баланс Комунального підприємства "Промінь" згідно з Додатком № 2 на праві господарського відання. До переданих об'єктів належать об'єкти освітлення 1 та 2 мікрорайнів м. Енаргодар: світлофори, пост Даї, вуличне освітлення мікрорайонів і т.ін.

Фактична передача об'єктів була оформлена Актом прийому - передачі від 31.12.2010 р.

11.03.2013 р. представниками відповідача складено Акт про порушення Правил користування електричною енергією № 00009475, згідно до якого відповідачем визначено вчинення з боку позивача порушень п.3.1, п.5.1, п.10.2.1 Правил користування електричною енергією - підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Підключення електроустановки вуличного освітлення КП ЦД "Промінь" здійснено до електричних мереж КП "ПКВ" ЕМР в ВРП - 0,4 кв. житлового будинку № 10 пр. Будівельників.

За результатами розгляду Акту було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 3 від 21.03.2013 р., яким позивачу визначено кількість недоврахованої електроенергії 30012 кВт.г. та донараховано за період з 11.03.2012 р. по 11.03.2013 р. до сплати суму 34092,13 грн. вартості недоврахованої електроенергії.

Не погоджуючись з застосуванням суми 34092,13 грн. позивач звернувся із позовом до суду про скасування оперативно-господарської санкцій у вигляді донарахування недоврахованої електроенергії, виконаного рішенням комісії, оформленого протоколом № 3 від 21.03.2013р. з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 00009475 від 11.03.2013р.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" надане визначення наступних понятть:

- "передача електричної енергії" - господарська діяльність, пов'язана з транспортуванням електричної енергії за допомогою електричних мереж на підставі договору;

- "постачання електричної енергії" - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору;

- "споживачі енергії" - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно до вимог статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Аналогічні норми (щодо вимог про обов'язковість укладення договору) містяться в Правилах користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910).

Таким чином законодавчо визначено обов'язковість укладення договору споживачем з постачальником електричної енергії.

Як свідчить стаття 27 зазначеного Закону, правопорушеннями в електроенергетиці є (в тому числі): крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Актом про порушення Правил КЕЕ № 00009475 від 11.03.2013 р. встановлено порушення КП ЦД "Промінь" пунктів 3.1, 5.1, 10.2.1 Правил.

Пунктом 3.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень.

Пунктом 5.1 Правил КЕЕ встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Пунктом 10.2.1 Правил КЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Матеріали справи свідчать, що між КП ЦД "Промінь" (Споживач) та ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Постачальник електроенергії) укладений договір про постачання електричної енергії № 458 від 01.01.2006 р.

Однак, на об'єкти освітлення 1 та 2 мікрорайонів, які були передані на баланс позивача за рішенням Енергодарської міської ради № 9 та оформлені Актом приймання передачі від 31.12.2010 р., вказаний договір не розповсюджує свою дію, оскільки відповідної Додаткової угоди про включення вказаних об'єктів до договору або внесення відповідних змін до договору, сторонами не вчинено. Цей факт не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

Суд вважає, що на момент складення Акту про порушення Правил КЕЕ № 00009475 від 11.03.2013 р. дійсно мало порушення позивачем вимог п. 3.1, 5.1, 10.2.1 Правил користування електричною енергією, оскільки:

1) електроустановки споживача не забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії;

2) споживання електричної енергії здійснювалось без наявності відповідного договору, обов'язковість якого підтверджена законодавчими актами.

Посилання позивача на те, що в розумінні ст. ст. 216, 217, 220, 221 Господарського кодексу України у нього відсутній склад господарського правопорушення та вжито усіх заходів для недопущення господарського правопорушення, внаслідок чого застосування суми 34092,13 грн. є незаконним, суд вважає необгрунтованим, виходячи з наступних обставин.

Отримавши за Актом прийому-передачі об'єкти освітлення, позивач 31.12.2010 р. листом вих. № 1009 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору № 458 від 01.01.2006 р. (Додаток № 1 про обсяги постачання електроенергії). Вподальшому позивач листами № №: 20 від 12.01.2011 р., 28 від 14.01.2011 р., 64 від 28.01.2011 р., 96 від 07.02.2011 р., 365 від 26.04.2011 р., 410 від 05.05.2011 р., 867 від 06.09.2011 р., 243 від 05.03.2013 р., 289 від 18.03.2013 р. неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідну Додаткову угоду до договору про постачання електроенергії, однак така угода на об'єкти освітлення укладена не була.

Суд зазначає, що позивачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення внаслідок недодержання вимог ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України щодо порядку укладення або зміни господарського договору. Так, звернувшись до позивача із пропозицією укласти Додаткову угоду до договору про постачання електроенергії № 458 і неотримавши позитивного вирішення спірного питання шляхом укладення Додаткової угоди або неузгодивши протокол розбіжностей, позивач після спливу двадцятиденного строку мав право звернутись із позовом до суду про зобов'язання відповідача укласти Додаткову угоду або врегулювати розбіжності.

Відповідного судового рішення позивачем до суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" у своїх листах від 09.02.2011р. вих. № 678/001-005, від 27.04.2011р. вих. № 63/811, № 63/28/1 вказувало на необхідність подання позивачем з метою узгодження договірних відносин на об'єкти освітлення певної технічної документації: схеми узгодження організації розрахункового обліку; проектну схему електропостачання; копії акту розмежування балансової належності мереж; місця встановлення приладів обліку і т.ін. Також відповідач вказував, що позивачу необхідно оформити договір про спільне використання технологічних електричних мереж з основними споживачами. Внаслідок невиконання зазначених умов додаткову угоду своєчасно укладено не було, що спростовує доводи позивача про прострочку кредитора (відповідача) у вигляді безпідставної відмови в укладенні додаткової угоди до договору № 458.

Таким чином позивач не вжив усіх залежних від нього заходів з метою врегулювання договірних відносин з відповідачем на об'єкти освітлення.

Крім того, на думку суду позивачем невірно обраний правовий спосіб захисту порушеного права при зверненні із позовом до господарського суду про скасування оперативно-господарської санкції.

Частиною 1 ст. 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

Частиною 2 ст. 235 ГК України визначено, що до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Види оперативно-господарських санкцій визначені у ст. 236 ГК України. Так, цією правовою нормою встановлено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Стаття 237 ГК України встановлює підстави та порядок застосування оперативно-господарських санкцій.

1. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

2. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

3. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Системний аналіз вказаних норм права свідчить, що сума 34092,13 грн. донарахована рішенням відповідача, оформленим протоколом № 3 від 21.03.2013 р. не є оперативно-господарською санкцією, оскільки: 1) господарське зобов'язання, за порушення якого підлягала б сплаті сума 34092,13 грн. санкції, з договору не виникло внаслідок відсутності договірних правовідносин між сторонами щодо об'єктів освітлення; 2) така санкція не передбачена договором з огляду на те, що відносно об'єктів освітлення договору між сторонами не укладено; 3) вид цієї санкції не відноситься до переліку оперативно-господарських санкцій, передбачених ст. 236 ГК України.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами відповідача у справі, що фактично, рішенням відповідача, оформленого протоколом № 3 від 21.03.2013р. здійснено донарахування вартості недоврахованої електроенергії, яка за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією, а є платою за позадоговірне споживання електроенергії.

Що стосується посилання позивача на невірне визначення суми 34092,13 грн., внаслідок невірного визначення періоду нарахування (який за доводами позивача не повинен перевищувати загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, в той час як відповідачем період визначено у дванадцять календарних місяців), суд зазначає наступні обставини.

В Протоколі № 3 від 21.03.2013 р. про донарахування суми 34092,13 грн. вартості недоврахованої електроенергії вказано, що донарахування здійснено згідно Методики, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 N 562 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 р. за N 782/12656 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією".

Згідно до п.1.1, п.1.2, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 2.1 визначено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ (у тому числі): 7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Тобто відповідачем вірно обрано правову підставу для визначення обсягу і вартості електроенергії не облікованої внаслідок порушення позивачем ПКЕЕ та споживання електроенергії без приладів обліку.

В Протоколі № 3 від 21.03.2013 р. визначено, що нарахування суми 34092,13 грн. здійснено за період з 11.03.2012 р. по 11.03.2013 р. (тобто у якості періоду взято сумарну кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення).

Таким чином відповідачем правомірно, у відповідності до п. п. 2.5, 2.6., 2.7., 2.9. Методики, визначено період нарахування, який не є більшим сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

На підставі вищевикладеного, суд у позові відмовляє повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача. Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Комунального підприємства "Центр досугу "Промінь" Енергодарської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - КП "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради та КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради про скасування оперативно-господарської санкцій у вигляді донарахування недоврахованої електроенергії, виконаного рішенням комісії, оформленого протоколом № 3 від 21.03.2013 р. з розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № 00009475 від 11.03.2013 р. відмовити в повному обсязі.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "19" серпня 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.