Постанова № 33246891, 27.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 р. Справа №805/8819/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№32)» (м. Макіївка)

про стягнення податкового боргу, -

за участю

представників сторін: від позивача - Сенников А. А.

від відповідача - Тимощик І. П.

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№32)» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 121 399,40 грн.

02.08.2013 року у судовому засіданні здійснено заміну неналежного позивача Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на належного позивача Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого згідно декларацій з податку на додану вартість. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Представник відповідача у судовому засіданні надала заперечення на позов, якими просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач - Державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№32)» - зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 06.04.2000 року за номером 12731050006004638, ідентифікаційний код 08679853, про що свідчать довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АБ № 921007, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців Серія АБ № 921004, 921005, 921006 та довідка з Управління статистики у м. Макіївці від 26.04.2013 року № 05-15/2/63.

Відповідача узято на облік в органах державної податкової служби 21.04.1995 року за № 19/1, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 40/10/3-29-014-3.

18.01.2013 року відповідачем до позивача було надано податкову декларацію з податку на додану вартість № 8679853 за грудень 2012 року, якою він самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 26 682,00 грн.

20.02.2013 року було надано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9008539137 за січень 2013 року, якою визначено суму податку на додану вартість у розмірі 52 705,00 грн.

20.03.2013 року надано податкову декларацію з податку на додану вартість № 8679853 за лютий 2013 року, якою визначено суму податку на додану вартість у розмірі 16 550,00 грн.

16.04.2013 року позивачем також було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, якою він самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 15 504,00 грн.

Позивачем 25.10.2001 року було складено першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/65 на суму податкового боргу у розмірі 20 308,61 грн., яка була отримана відповідачем 31.10.2001 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вищезазначеної вимоги.

04.12.2001 року позивачем було складено другу податкову вимогу форми «Ю2» № 2/239 на суму податкового боргу у розмірі 85 441,77 грн., яка була отримана відповідачем 07.12.2001 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вищезазначеної вимоги.

Відповідачем суду не надано доказів стосовно оскарження зазначених вимог.

Згідно зворотного боку облікової картки, розрахунку суми податкового боргу та розрахунком пені після закінчення строків погашення грошового зобов'язання позивачем нарахована пеня у розмірі 10 958,40 грн.

Таким чином загальна сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість скрадає 121 399,40 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 ПК України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пп. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.203.1, 203.2 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 121 399,40 грн., яка підтверджується розрахунком суми податкового боргу, карткою особового рахунку відповідача та розрахунком пені.

Крім цього, позивачем було прийнято рішення № 4/8321/24 від 04 травня 2002 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 121 399,40 грн. з розрахункових рахунків Державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№32)», відкритих у обслуговуючих банках, на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача: р/р 31116029700066, код платежу1410100 банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, код ОКПО 37990227, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 27.08.2013 року в присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 вересня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.