Вирок № 33245515, 02.09.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/126/2013 р.

130/1305/13-к р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Саландяк О.Я.,

секретаря: Кащенко Г.Р.,

з участю сторін провадження:

прокурора: Рудяка С.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жмеринці кримінальне провадження № 1-кп/130/126/2013, (130/1305/2013), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013010130000002 від 10.01.2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Жмеринка, українця, громадянина України, військовозобов»язаного, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в :

29.03.2012 року, близько 23.00 год. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відпочивав в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» в АДРЕСА_3. Підійшовши до бар стійки, ОСОБА_1 побачив ОСОБА_2, з яким познайомився у 90-х роках, так як ремонтував йому автомобіль. Коли ОСОБА_1 робив замовлення та поклав на стійку сто гривень для розрахунку, ОСОБА_2 взяв вказані гроші, щоб звернути на себе увагу ОСОБА_1, нагадав про неякісно пофарбований автомобіль та про кошти, які йому винен ОСОБА_1 У відповідь ОСОБА_1 сказав, щоб вказані гроші залишились ОСОБА_2 на похорони його дітей, що обурило останнього та між ними виникла сутичка, сварка на підвищених тонах, в ході якої ОСОБА_2 умисно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_1, від чого він впав. Через деякий час, вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_2 умисно наніс ОСОБА_1 один удар кулаком в область носової ділянки обличчя, в результаті чого останній впав на землю.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №68 від 26.04.2013 року, в ОСОБА_1 має місце закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, синців та саден обличчя - наслідок дії тупих твердих предметів, можливо і 30.03.2012 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Черепно-мозкову травму ОСОБА_1 нанесено можливо в умовах на які він посилається - ударів кулаком чи взутою ногою.

Досудовим слідством дані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, кваліфікуючою ознакою якого є умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 16067,55 грн., і яких 1067, 55 грн.- матеріального збитку, 15000 грн.- морального збитку.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю, розкаявся у вчиненному, суду показав, що дійсно близько десяти років назад потерпілий по справі ОСОБА_1 ремонтував належний йому автомобіль. Але роботу по ремонту виконав не якісно. Крім того, коли ОСОБА_2 приїхав забирати автомобіль, він стояв на кінці вулиці Одеської в м.Жмеринка у розібраному стані, а тому обвинувачений самостійно із другом вночі збирав даний автомобіль, оскільки йому треба було їхати до м.Київ. Також він виявив, що автомобіль неякісно відполірований. Гроші за вказану роботу ОСОБА_2 дав ОСОБА_1 на перед, а тому, вважаючи, що роботу виконано неякісно, пред»являв претензію йому по телефону, в тому числі і дружині потерпілого про повернення половини отриманих наперед грошей. Проте потерпілий грошей не повертав, та обвинувачений з часом, а саме останніх 6-7 років такої вимоги не пред»являв. 29.03.2012 року він приїхав із лікарні, де лежала на збереженні його вагітна дружина в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» по вул. Київській в м.Жмеринка, де замовив каву. До барної стійки підійшов ОСОБА_1 та робив замовлення, дістав сто гривень, щоб розрахуватись, які поклав на стійку. ОСОБА_2 ці сто гривень відсунув в сторону та сказав що гроші на спиртне в нього є, а розрахуватись за неконану роботу немає, на що ОСОБА_1 відповів, щоб ці гроші він забрав на похорон своєї дитини. Ці слова дуже обурили обвинуваченого, оскільки саме в цей час життя його майбутньої дитини було під загрозою, він сприйняв це як особисту образу та умисно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_1, від чого останній впав. Йому було байдуже, які наслідки настануть від його удару. Тоді на пропозицію ОСОБА_1 вони вийшли на вулицю, перейшли дорогу та там він побачив двох друзів ОСОБА_1, що раніше сиділи з ним за столиком. Один із хлопців хотів його штовхнути, обвинувачений зрозумів, що його зараз поб»ють, а тому умисно наніс кожному із присутніх трьох осіб, в тому числі і ОСОБА_1 по одному удару в обличчя. Послідовність назвати не може, так як пройшло багато часу. Всі особи від його ударів впали на землю. Наслідки його ударів йому були байдужі. Потім приїхала міліція та карета «швидкої допомоги», їх усіх забрали в міліцію. Цивільний позов не визнав повністю, оскільки вважає, що відсутні призначення лікаря відносно ліків, копії чеків на придбання яких надані потерпілим, моральної шкоди йому не завдано. В приміщенні кафе та на вулиці потерпілий був в робочому одязі темного кольору. Жодного верхнього одягу він не бачив. Пояснив, що забирати грошей наміру він не мав, просто хотів привернути увагу ОСОБА_1 до невиконаної ним роботи. Куди поділись гроші, йому невідомо, він їх собі не брав, також заперечив, що поклав ОСОБА_1 за одяг 10 гривень. Сам обинувачений був тверезий, оскільки спиртне взагалі не вживає. Просив суд суворо його не карати, призначивши мінімальне покарання, в задоволенні позову просив відмовити.

Крім визнання вини підсудним, його винність також доводиться іншими доказами, наданими стороною обвинувачення, належність та достовірність яких не оспорена стороною захисту, що безпосередньо досліджені у судовому засіданні: показаннями потерпілого ОСОБА_1, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, а також дослідженими в судовому засіданні документами.

Зокрема, Потерпілий ОСОБА_1 обвинувачення підтримав, суду пояснив, що 29.03.2012 року в м.Жмеринка в приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7», що знаходиться по вул. Київській, він ввечері святкував день народження друга ОСОБА_5, разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Він був в певному стані алкогольного сп»яніння, оскільки вжив на той час приблизно 300 гр. горілки. Він підійшов до стійки бару зробити замовлення та дістав сто гривень щоб розрахуватись за замовлення. В цей час біля стійки бару знаходився ОСОБА_2, забрав вказані гроші та із ухмилкою спитав, що він буде робити. Це стало причиною конфлікту. Оскільки у потерпілого ще були гроші, він відповів, що ці сто гривень ОСОБА_2 може залишити на похорон своїх дітей, тому, що потерпілий займається ремонтом автомобілів та часто має справу із циганами, які не хочуть розраховуватись за виконану роботу, а дана фраза спрацьовує. Про якісь сімейні обставини ОСОБА_2 потерпілому на той час не було відомо, а тому образити особисто обвинуваченого він наміру не мав. Далі між обвинуваченим та потерпілим почався конфлікт, сварка на підвищених тонах, їх відтягували один від одного, поки вони не заспокоїлись. Чи наносив ОСОБА_2 потерпілому удари в приміщенні кафе останній не пам»ятає, оскільки пройшло багато часу. Потім потерпілий та обвинувачений вийшли на вулицю, де останній наніс ОСОБА_1 ще один удар кулаком в обличчя, в область носа, після чого той впав на землю та більше ударів не пам»ятає, але по характеру отриманих пошкоджень робить висновок, що на вулиці йому нанесено кілька ударів. Після цього було викликано міліцію та швидку допомогу, потерпілого госпіталізовано до неврологічного відділення, а потім у травматологію. У нього була розбита голова та губа, яка нагноювалась, він був у нервовому стані. Загалом перебував в лікарні 19 днів. Також йому ОСОБА_2 повернув 10 гривень із ста, які забрав в нього, запхавши їх йому за одяг. Бійка почалась 29.03.2012 року до 00.00 год., а закінчилась можливо та міліцію викликали 30.03.2012 року. У нього дійсно близько 10 років назад було таке, що він ремонтував автомобіль ОСОБА_2, а саме «Мерседес». Вказаний автомобіль він розбирав, збирав, зварював та фарбував. Автомобіль обвинувачений забрав у нього із подвір»я, та поїхав у Київ. Ніяких претензій із приводу неякісно виконаних робіт, ОСОБА_2 протягом останніх 6-7 років не пред»являв. Потерпілий допускає, що за роботу автомобіля, ОСОБА_2 можливо і розрахувався із ним наперед у сумі 450-500 доларів США та припускає, що ним неякісно було виконано поліровку автомобіля, хоча точно стверджувати не може, оскільки пройшло багато часу. В кафе потерпілий прийшов одягнутим у пуховик іноземного виробництва та кепку чорного кольору. Пуховик був розірваний від падіння на землю, а кепка злетіла з голови від падіння, та її він не знайшов, оскільки його забрали в лікарню. Доказів вартості пошкоджених речей суду не надав, оцінив їх за середніми цінами на власний розсуд. Підтримав цивільний позов із підстав, що в ньому викладені, інших доказів витрачених коштів на лікування, проведення операцій суду не надав, оцінив свої моральні страждання у 15000 грн.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він разом із ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 святкували день народження останнього 29.03.2012 року, та в до 00.00 год. прийшли в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7», що знаходиться в м.Жмеринка по вул. Київській, де не роздягаючись, в головних уборах, сіли за столик та продовжили вживати спиртні напої. ОСОБА_1 пішов до барної стійки, щоб зробити замовлення та між ним та ОСОБА_2 там відбулась бійка. Через що почався конфлікт свідку не відомо, подробиць бійки не пам»ятає. Всі вийшли на вулицю, де він бачив, як ОСОБА_2 продовжив наносити удари ОСОБА_1 Які та куди удари ОСОБА_2 наносив ОСОБА_1, свідок точно вказати не може, оскільки пройшло багато часу. Також ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3 та ОСОБА_5 На вулиці було електричне освітлення, тому все було видно. Бійка відбувалась через дорогу від кафе. Потім всіх забрали до міліції, де вони давали показання. В кафе та на вулиці ОСОБА_1 був одягнутий у куртку типу пуховика чорного кольору і у кепці. Після бійки у ОСОБА_1 була розпухла губа, вухо, синяк під оком, йшла кров. Бійка розпочалась до 00.00 год. 29.03.2012 року, а закінчилась та приїхала міліція, можливо і після 00.00 годин.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що він бачив бійку, що відбулась в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» в м.Жмеринка по вул. Київській 29.03.2012 року після 23.00 год. Потерпілий ОСОБА_1 підійшов до барної стійки в кафе, щоб зробити замовлення, та між ним та ОСОБА_2 відбулась сварка. Що стало причиною конфлікту, свідку невідомо. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 кулаком в обличчя та тоді їх розборонили. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмовляли 5-10 хв., а тоді вийшли на вулицю, перейшли дорогу. Свідок бачив як ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_1, коли той лежав, початку бійки не бачив. Тоді ОСОБА_2 наніс удари і ОСОБА_5 і ОСОБА_3, від чого вони впали та втратили свідомість. Викликали міліцію та «швидку допомогу». Свідок поїхав в лікарню із іншим свідком, якого не вдалось привести до свідомості. Після бійки у ОСОБА_1 була розпухла губа, вухо, синяк під оком. В кафе та на вулиці ОСОБА_1 був одягнутий у куртку типу пуховика чорного кольору і у кепці.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що був присутній при бійці, що відбулась у темну пору доби в березні 2012 року в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» в м.Жмеринка між обвинуваченим та потерпілим. Зокрема свідок був в кафе, коли туди зайшов ОСОБА_2 та замовив каву. У нього на той час вагітна дружина лежала в лікарні. Коли ОСОБА_1 підійшов до бару, зробив замовлення та поклав на стійку сто гривень, ОСОБА_2 відсунув власною рукою ці гроші та сказав, що це за автомобіль. Куди потім поділись гроші, свідок не бачив. ОСОБА_1 відповів, щоб ці гроші ОСОБА_2 залишив на похорони своєї дитини. Тоді останній наніс удар кулаком в обличчя потерпілого, який залишився стояти на ногах, та почав наносити удари у відповідь, нецензурно виражався. Потім ОСОБА_1 покликав ОСОБА_2 на вулицю, де вже були два товариші ОСОБА_1 Що відбувалось далі свідок особисто не бачив. ОСОБА_2 був тверезий, ОСОБА_1 вживав спиртні напої в кафе разом із друзями. Свідок стверджує, що ОСОБА_1 був одягнутий в одяг темного кольору, але в що саме, він сказати не може, та без головного убору.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона є власником кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7», що знаходиться в АДРЕСА_3. В березні 2013 року після 19.00 год., оскільки кафе раніше не відчиняється, вона була на зміні, та в кафе прийшла компанія чоловіків в стані алкогольного сп»яніння. Це були перші клієнти того дня, тому вона їх запам»ятала. Серед цих чоловіків був ОСОБА_1 та ще чотири чоловіка. Вони зробили замовлення. Потім у кафе приїхав ОСОБА_2, дружина якого, як їй відомо була вагітна та знаходилась в лікарні. Він замовив каву. До стійки підійшов ОСОБА_1 та зробив замовлення, поклав на стійку 100 грн., щоб розрахуватись. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла суперечка як свідок зрозуміла через якийсь автомобіль, а тоді ОСОБА_1 відповів ОСОБА_2, що ці гроші візьми дітям на похорони. Тоді ОСОБА_2 перших наніс удар рукою ОСОБА_9, проте куди свідок не бачила, бо ОСОБА_2 повернувся до неї спиною та закрив потерпілого від неї. ОСОБА_1 намагався відповісти, але їх розборонили та заспокоїли. ОСОБА_1 вмив обличчя, а потім всіх визвали на вулицю. Далі свідок бачила, як чоловіки лежали на землі, хто кого та як бив вона не бачила, пішла в кафе працювати. ОСОБА_1 був одягнутий у темний одяг без головного убору, проте свідок заперечила, що він та його друзі могли бути у верхньому одязі, оскільки кафе опалюється та у неї не прийнято знаходитись у верхньому одязі. Також коли він робив замовлення, то був без верхнього одягу та головного убору. У роздягнутому вигляді ОСОБА_1 і пішов на вулицю. Чи забирав хтось верхній одяг потерпілого свідок сказати не може.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що 29.03.2013 року він із ОСОБА_1, та трьома друзями ОСОБА_6, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 перебували в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_7» в м.Жмеринка. Вони зайшли туди після святкування дня народження ОСОБА_5, де вживали спиртне, були у верхньому одязі та у головних уборах. ОСОБА_1 був у куртці та кепці темного кольору. ОСОБА_1 пішов замовити щось, а всі решта сиділи за столиком. Свідок бачив як до ОСОБА_1 підійшов обвинувачений ОСОБА_2 та вони про щось серйозно розмовляли. Він чув лише, що розмова була про гроші. Йому подзвонила дружина, бо було вже пізно, близько 23.00 год. та він вийшов на вулицю, щоб із нею розмовляти. Що відбувалось в кафе він не бачив. Коли повернувся, то ОСОБА_1 із ОСОБА_2 вийшли на вулицю. Свідок сів за столик до друзів. Коли почали кричати, що на вулиці бійка, він разом з іншими відвідувачами кафе вийшли на вулицю, де побачив як ОСОБА_1 лежав на землі та ОСОБА_2 наносив йому удари ногами. Від чого ОСОБА_1 впав, свідок не бачив. Він із ОСОБА_5 підбігли, щоб розборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Тоді ОСОБА_2 вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_5, а той в свою чергу, падаючи, головою вдарив ОСОБА_3, від чого останній втратив свідомість, його забрала швидка. Ніяких заяв він не писав, від госпіталізації відмовився. Безпосередньо свідку ОСОБА_3 ОСОБА_2 ніяких тілесних ушкоджень не наносив.

Крім показань підсудного, потерпілих та свідків, допитаних у судовому засіданні, винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України також підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, що не оспорені стороною захисту, надані стороною обвинувачення:

- актом судово-медичного дослідження №156, що розпочате 16.11.2012 року, закінчене 06.12.2012 року, медичних документів: акту №47 судово-медичного обстеження від 30.03-30.04.2012 року, вивчення медичної карти №3056 хірургічного відділення Жмеринської ЦРЛ на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідно до якого встановлено наявність у ОСОБА_1 закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, синців та саден обличчя, внаслідок дії тупих предметів, можливо і 30.03.2012 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (а.с.111-112);

- висновком судово-медичної експертизи №68 від 26.04.2013 року акту № 156 судово-медичного обстеження (дослідження) від 16.11-06.12.2012 року на ім»я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідно до якого в ОСОБА_1 має місце закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток носа, забійної рани нижньої губи, синців та саден обличчя - наслідок дії тупих твердих предметів, можливо і 30.03.2012 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Черепно-мозкову травму ОСОБА_1 нанесено можливо в умовах на які він посилається - ударів кулаком чи взутою ногою (а.с.161-163).

На інші докази сторона обвинувачення не посилалась. Інших доказів стороною захисту не надано.

Досліджені докази суд приймає до уваги як належні та допустимі, оскільки вони узгоджуються із показаннями потерпілого, свідків, обвинуваченого, що визнав вину у скоєному.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ст. 125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Щодо особи обвинуваченого, судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час вчинення злочину був повнолітнім, не досяг пенсійного віку (а.с.164), раніше не судимий (а.с.171), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.166); на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с.168-169), одружений (а.с.164-зворот), не працює, має на утриманні малолітню дитину (а.с.170), не є інвалідом 1-2 груп, не є військовослужбовцем строкової служби.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченого судом визнається щире каяття.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу підсудного, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини, обставини, що пом»якшують його покарання, його поведінку під час вчинення злочину, а саме його реакцію на слова потерпілого, у якого не було підстав ображати саме обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він добросовісно являвся на виклики суду, до кримінальної відповідальності після вчинення злочину не притягувався, давав правдиві покази.

Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілого ОСОБА_1, який просив не позбавляти ОСОБА_10 волі, обмежившись умовним терміном покарання.

З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, та вважає за можливе призначити йому покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів у виді обмеження волі в межах санкції інкримінованої статті, із звільненням від його відбування із випробуванням та із застосуванням обов"язків, передбачених ст. 76 КК України з метою контролю за його поведінкою, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для досягнення мети покарання за вчинений злочин, а підстави застосовувати більш суворий вид покарання у виді реального обмеження волі у суду відсутні. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався (а.с.178)

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення на його користь з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 15000 грн. та 1067, 55 грн. понесених ним матеріальних витрат, суд виходив з такого.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 - відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат ( їх тривалості тощо ) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 22, 128 КПК України,цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається виходячи із принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, в т.ч. і щодо цивільного позову, який розглядається судом за правилами, встановленими КПК України із застосуванням норм ЦПК України для процесуальних відносин, що не врегульовані КПК України.

Суд вважає, що цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, завданої отриманням ОСОБА_1 легкого тілесного ушкодження, суд враховує засади розумності, виваженості, справедливості, характер та обсяг фізичних та моральних страждань потерпілого, якому було нанесено тілесні ушкодження у людному місті, без видимої причини, те, що він 19 днів перебував на лікуванні в лікарні, те, що своїми необдуманими висловами в стані алкогольного сп»яніння потерпілий в силу обставин, що склались в обвинуваченого та не оспорені сторонами, спровокував останнього, та приходить до висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, на суму 3000 грн. так як ОСОБА_1 не доведено завдання йому моральної шкоди, що у грошовому виразі може бути компенсована більшою сумою. Так, в даному випадку мало місце посягання обвинуваченим на здоров»я потерпілого, які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, проте суд не вважає підставними вимоги обґрунтування цивільного позову: перебування потерпілого в лікарні серед паралізованих людей, які робили в палаті свої потреби, та тим спричинили потерпілому значної моральної шкоди та наявність роботи в гаражі, на городі в саду, витрати на медичні процедури як такі, що не ґрунтуються на законі як підстави відшкодування моральної шкоди, та недоведені цивільним позивачем належними та допустимими доказами у справі.

Щодо розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому, то суд вважає доведеним та підставним стягнення з обвинуваченого 507,55 грн., на витрачені ним на ліки, відповідно до наданих чеків, які відповідають даті події, їх зміст не спростований цивільним відповідачем. В задоволенні решти позову слід відмовити, оскільки цивільним позивачем не доведено вартості пошкодженого обвинуваченим одягу, не доведено, що ОСОБА_2 було присвоєно 100 грн. які крім того стали передумовою (причиною) конфлікту, що не перебуває у прямому причинному зв»язку із нанесеним ОСОБА_2 тілесним ушкодженням.

Наявності процесуальних витрат по справі не встановлено.

Наявності речових доказів по справі не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати винуватим ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов»язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з»являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Сягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3507, 55 грн. завданої шкоди. В задоволенні решти цивільного позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 114 ( сто чотирнадцять) грн. 70 коп. на користь держави (банк ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31211206700006 Код ЄДРПОУ 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001), за розгляд позовної вимоги немайнового характеру щодо стягнення моральної шкоди.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя