Рішення № 33243762, 16.08.2013, Вишгородський районний суд Київської області

16.08.2013 Справа № 363/891/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,при секретарі Сакаді О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачкою ОСОБА_3 договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий їй кредит, а тому порушує питання про стягнення в солідарному порядку з неї та поручителя ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 1 203 461 грн. 96 коп., що виникла станом на 16 січня 2013 року.

Представник позивача просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачі, будучи повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи, на підставі ст. 169 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 157 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів у загальному порядку.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Зі справи встановлено, що 05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір 37.3/АК-004.08.2 (далі кредитний договір) на придбання транспортного засобу, за яким остання зобов'язалася повернути отримані грошові кошти в сумі 23 508 доларів США у строк до 05 лютого 2012 року (п. 1.1 кредитного договору), здійснюючи щомісячні виплати до 10-го числа кожного календарного місяця (мінімальний платіж у розмірі 490 доларів США (п. 3.1 кредитного договору), разом зі сплатою процентів за користуванням кредитом в розмірі 23 % річних (п. 1.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісяця, до 10-го числа (включно), сплачувати банку плату за обслуговування кредиту згідно п. 1.5.1 даного договору.

Згідно п. 3.9 кредитного договору позичальник зобов'язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.

05 лютого 2008 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 (далі поручитель) укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.

На виконання кредитного договору позивач надав відповідачці ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 23 508 доларів США, що еквівалентно 118 715 грн. 40 коп. та підтверджується заявою на видачу готівки № 509_5 від 05 лютого 2008 року.

Відповідачка ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а в разі порушення боржником цих вимог той, згідно зі статтями 625, 1048 і 1050 ЦК України, повинен сплатити кредиторові суму боргу та проценти встановлені за умовами кредитного договору.

Вимогами ст. 549 ЦК України, передбачено обов'язок боржника в разі порушення зобов'язання передати кредиторові грошову суму штрафу у вигляді процентної ставки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції розраховується Державним комітетом статистики, він визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Як вбачається з кредитного договору, кредит надавався в іноземній валюті - доларах США. При перерахунку суми боргу з іноземної валюти на національну судом враховано офіційний курс гривні до доларів США, встановленого Національним банком України на час розгляду справи. Тому при вирішенні питання про повернення боргу не може враховуватися індекс інфляції, який встановлений відносно гривні, а не іноземної валюти відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». З урахуванням викладеного, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не підлягає задоволенню і стягнення з відповідача 3 % річних, оскільки розмір штрафних санкцій встановлений кредитним договором. Крім того, пеня і 3 % річних є відповідальністю за порушення зобов'язання, а відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає, що згідно вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір пені за прострочення строків сплати кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків, яка підлягає стягненню на користь позивача та становить 1 057 963 грн. 86 коп. можливо зменшити до 30 000 грн.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, зокрема заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 911,56 доларів США, що еквівалентно 95 209 грн. 10 коп., плати за кредит в розмірі 1 502 грн. 72 коп., пеню в розмірі 3 753,28 доларів США, що еквівалентно 30 000 грн., що в загальному розмірі становить 125 209 грн. 07 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначений позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід покласти на відповідачів.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то відповідно до пропорційної частини задоволених вимог судовий збір підлягає стягненню в розмірі 1 252 грн. 09 коп., і саме дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачами на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 911,56 доларів США, що еквівалентно 95 209 грн. 10 коп., плати за кредит в розмірі 1 502 грн. 72 коп., пеню в розмірі 3 753,28 доларів США, що еквівалентно 30 000 грн., а також судовий збір у розмірі 1 252 грн. 09 коп., а всього 126 461 грн. 16 коп.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 47 грн. 61 коп. та пені в розмірі 128 608, 02 доларів США - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя