Рішення № 33242075, 30.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13106/13 30.08.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

До Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 9 330, 19 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Пахолко Т.П. - представник (дов. №0112-447 від 26.12.12)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-ЛИЗ від 30.04.2008 р. в розмірі 9 330, 19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-ЛИЗ від 30.04.2008 р. та Додатком № 28-0107-0001-ЛИЗ5858 від 03.09.2010 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС - ТОВ «Євро Лізинг», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ 3307", державний номер АІ 6584 ВА, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Грош О.В. визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ «СК «Універсальна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4145867, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 9 330, 19 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.2013 р. порушено провадження у справі №910/13106/13 та призначено справу до розгляду на 29.07.2013 р.

В судове засідання 29.07.2013 р. представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість 29.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про розгляд справи 29.07.2013 р. без участі представника у зв'язку із навантаженням відділу судової роботи позивача.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 29.07.2013 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 30.08.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу від 29.07.2013 р.

У судове засідання 30.08.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13106/13 від 12.07.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 12.07.2013 р. була вручена відповідачу 24.07.2013р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 29.07.2013 р. та 30.08.2013р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.08.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 30.08.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2010 року між ПАТ «СК «Українська страхова група», та ТОВ «Євро Лізинг» був укладений Додаток № 28-0107-0001-лиз 5858 до Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-ЛИЗ від 30.04.2008 р., предметом якого є страхування транспортного засобу «SKODA FABIA», державний № АА 2209 ЕС.

Згідно з довідкою УДАІ ГУ МВС України в Київській області № 736 від 05.01.2011 р., 07.12.2010 року на 24 км. а/д Північно-Східний Обхід, м. Київ відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода Фабіа» державний № АА 2209 ЕС під керуванням Ткаченко І.І., транспортного засобу «Фольцваген» державний № АА 2408 ІР під керуванням водія Бура Р.М. та транспортного засобу «ГАЗ-3307», державний № AI 6584 ВА під керуванням Грош О.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Грош О.В. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Барського районного суду Вінницької області від 19.01.2011 р.

Відповідно до звіту №66312 про оцінку автомобіля "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС від 15.12.2010р., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні складає 23810,50 грн.

09.12.2010 р. до ПАТ «СК «Українська страхова група» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

03.02.2011 р ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Страхового акту № ДККА-3836, враховуючи звіт №66312 про оцінку автомобіля "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС від 15.12.2010р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 16174,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1033 від 03.02.2011 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "ГАЗ 3307", державний номер АІ 6584 ВА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС, належить ТОВ «Нова Експедиція» та на момент вчинення ДТП перебував під керуванням Грош О.В.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Нова Експедиція» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ГАЗ 3307", державний номер АІ 6584 ВА була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за типом договору «1», що дозволяє здійснювати керування автомобілем будь-якій особі (поліс № ВЕ/4145867).

Вина водія Грош О.В. який керував автомобілем "ГАЗ 3307", державний номер АІ 6584 ВА, підтверджується постановою Барського районного суду Вінницької області від 19.01.2011 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Skoda Fabia", державний номер АА 2209 ЕС, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/4145867), а до ПАТ «СК «Українська страхова група» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Генеральним договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28-0107-0001-ЛИЗ від 30.04.2008 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Грош О.В., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/4145867) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 0, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та межі позовних вимог, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 9330,19 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А, ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А, ідентифікаційний код 30859524) шкоду в розмірі 9330 (дев'ять тисяч триста тридцять) грн. 19 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 30.08.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева