Постанова № 33241563, 29.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Справа № 18/1555/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Грека Б.М., Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтермолпром"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі№ 18/1555/12господарського судуПолтавської області за позовомПриватного підприємства "Інтермолпром"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метангазавто" простягнення 173 967,55 грн.

за участю представників від: позивача Сиротинець М.В. (договір про надання правової допомоги від 28.08.2013р.)відповідача не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 17.10.2012р. у справі № 18/1555/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Інтермолпром" (Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангазавто" (Відповідач) заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 077/08 від 25.04.2008р. на суму 173 967,55 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем без внесення змін до договору підряду збільшено ціну роботи та згідно з умовами договору остаточний розрахунок за виконані монтажні роботи проводиться після завершення монтажних робіт та підписання акта державної комісії про введення об"єкта в експлуатацію. Залишаючи позовні вимоги Приватного підприємства "Інтермолпром" без задоволення, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність в матеріалах справи доказів про прийняття об"єкта в експлуатацію та послалися на частину 2 статті 632 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а пункт 17.2 договору підряду передбачає, що зміна даного договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне підприємство "Інтермолпром" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2012р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. у справі № 18/1555/12 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Інтермолпром".

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги вимоги статей 853, 854 Цивільного кодексу України, які передбачають, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду і сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умовами, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 25.04.2008р. між Приватним підприємством "Інтермолпром" (Підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Метангазавто" (Замовник) укладено договір підряду № 077/08, за умовами якого Підрядник взяв на себе обов'язок у відповідності з проектною документацією і договірною ціною виконати монтажні і електромонтажні роботи сушильного комплексу типу VRC-5, розташованого в місті Гадячі Полтавської області, по вул. Будька, 45А.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили орієнтировну ціну договору у розмірі 840 000 грн., а фактична договірна ціна за умовами договору визначається після закінчення монтажних робіт на підставі локального кошторису на окремі види робіт.

До матеріалів справи додано протокол узгодженої сторонами договірної ціни на будівельно-монтажні роботи сушильного комплексу VRC-5 на загальну суму 840 451,20 грн.

За період з вересня 2008 року по серпень 2009 року Підрядником виконано, а Замовником прийнято будівельно-монтажні роботи за договором на суму 840 312 грн. Відповідачем оплачена сума 830 312 грн.

Крім того, Позивачем до матеріалів справи додано підписані ним 01.09.2009року довідку про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 та акт приймання виконаних підрядних робіт на суму 111 828 грн., але доказів направлення (передачі) цих документів Відповідачеві Позивач на надав.

Таким чином, Відповідачем прийняті будівельно-монтажні роботи на загальну суму 840 312 грн., оплачені на суму 830 312 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору № 077/08 від 25.04.2008р. за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідачем не оплачена, прийнята ним робота на суму 10 000 грн. Тому, позовна сума в розмірі 10 000 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

В частині нарахування інфляційної складової боргу, пені і 3% річних, вартості послуг адвоката справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В іншій частині позовні вимоги Приватного підприємства "Інтермолпром" підлягають додатковому дослідженню, оскільки Позивачем не виконані вимоги статті 844 Цивільного кодексу України щодо узгодження з Відповідачем умови про збільшення договірної ціни. Частина 4 статті 844 Цивільного кодексу України регламентує поведінку підрядника у зв'язку з перевищенням приблизного кошторису і вказує на те, що підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором, але за актом приймання-передачі виконаних по договору робіт від 15.09.2009р. Підрядник передав, а Замовник прийняв монтажні та електромонтажні роботи по сушильному комплексу типу VRC-5 з приміткою про те, що роботи виконані у повному обсязі та відповідають проектній документації.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги Приватного підприємства "Інтермолпром" в повному обсязі, суди попередніх інстанцій необґрунтовано вказали на відсутність додаткової угоди до договору підряду про збільшення договірної ціни, оскільки Відповідачем підписані акти приймання виконаних підрядних робіт на суму 840 312 грн., а частина 2 статті 509, частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

В пункті 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 вказується на те, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Згідно з пунктом 96 цих Загальних умов підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

В пункті 3.2 договору підряду № 077/08 від 25.04.2008р. також закріплений обов'язок замовника розрахуватися за виконані роботи після підписання актів приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-3).

За таких обставин, касаційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню з прийняттям нового рішення про стягнення з Відповідача суми 10 000 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи, стягнення інфляційної складової, пені, 3% річних та вартості послуг адвоката підлягають додатковому дослідженню, оскільки відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтермолпром" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 18/1555/12 в частині відмови в позові про стягнення основного боргу на суму 10 000 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангазавто" (Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Леніна, 82, ідентифікаційний код 33574377) на користь Приватного підприємства "Інтермолпром" (м. Чернігів, вул. Шевченка, 33-А, кв. 55, ідентифікаційний код 32946755) 10 000 грн. основного боргу та 400 грн. судового збору, в тому числі за подачу апеляційної і касаційної скарг.

Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 17.10.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 у справі № 18/1555/12 щодо відмови в позові в іншій частині.

Справу № 18/1555/12 передати на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій