Рішення № 33241501, 29.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/83/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2013 Справа № 908/2602/13

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району, м. Запоріжжя,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя,

про стягнення 1456,66 грн. основного боргу, 59,71 грн. пені, 12,28 грн. - 3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Лойко А.О. (довіреність № 4089/27 від 18.06.2013 р., юрисконсульт Концерну «Міські теплові мережі»);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 1456,66 грн. основного боргу, 59,71 грн. пені та 12,28 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704258 від 01.07.2007 р. відповідач не оплатив вартість теплової енергії, спожитої за період з лютого по квітень 2013 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1456,66 грн. На суму боргу позивачем нараховано 59,71 грн. пені та 3% річних в сумі 12,28 грн. за період з 26.03.2013 р. по 22.07.2013 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005р., "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007р., Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/83/13 та призначено розгляд справи на 29.08.2013 р.

23.08.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення про те, що в приміщені по вул.Радіаторна, 46, куди поставлялась теплова енергія, відсутні прилади обліку, тому обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначався розрахунковим способом згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. був присутнім лише представник позивача. За його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позов та витребуваних судом документів, не направив у судове засідання свого представника, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 06.08.2013 р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.07.2007 р. Приватним підприємцем ОСОБА_1 (споживач, відповідач) та Концерном «Міські теплові мережі» в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району (теплопостачальна організація, позивач) укладено договір № 704258 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на об'єкт по АДРЕСА_2.

Згідно з п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до умов п. 2.1 договору та додатка № 1 до договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал в гарячій воді на потреби опалення з максимальним тепловим навантаженням 0,002741 Гкал/годину.

Згідно з п. 3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору визначено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За приписами п. 6.3 договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як визначено у п. 6.4 договору, при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичним показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до умов пунктів 6.6, 6.6.1 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: АДРЕСА_3 документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно з п. 6.6.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

У пунктах 10.1, 10.4 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з 01.07.2007 р. і діє до 30.06.2008 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2, а саме: взаємна згода сторін про припинення договору, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін.

Доказів припинення договору сторони не надали.

Як свідчать надані позивачем гарантійний лист відповідача від 25.05.2013 р. та акт звірки взаємних розрахунків сторін від 07.05.2013 р., відповідачем була визнана заборгованість у періоді, що передує спірному (з березня 2012 року по січень 2013 року).

Отже, договір пролонгував свою дію та є діючим на час розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого по квітень 2013 року відповідачем спожито теплової енергії на суму 1456,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками від 28.02.2013 р. - на суму 703,07 грн., від 31.03.2013р. - на суму 735,94 грн., від 30.04.2013 р. - на суму 17,65 грн.

У письмових поясненнях від 22..08.2013 р. позивач повідомив, що в приміщені по вул.Радіаторна, 46, куди поставлялась теплова енергія, відсутні прилади обліку, тому обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначався розрахунковим способом згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді.

Рахунки та акти щомісячно надсилались відповідачу поштою на юридичну адресу (АДРЕСА_1), що підтверджується реєстрами про відправку рекомендованих листів від 14.03.2013 р., 10.04.2013 р. та 14.05.2013 р.

Відповідач не повернув позивачу підписані акти та не надав обґрунтованих заперечень до них, тому дані акти в силу приписів п. 6.6.2 договору вважаються погодженими та є підставою для здійснення розрахунків за вказаний у них розрахунковий період.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. 6.3 договору відповідач не здійснював оплату спожитої у спірному періоді теплової енергії у строк до 25 числа місця, наступного за розрахунковим, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 1456,66 грн.

На час судового засідання відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1456,66 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

На суми боргу позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 26.03.2013 р. по 22.07.2013 р. в сумі 59,71 грн.

Розрахунок пені є вірним. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59,71 грн. пені.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму боргу позивачем нараховано 3% річних за період з 26.03.2013 р. по 22.07.2013р. в сумі 12,28 грн. При цьому суд зауважує, що в розрахунку 3% річних вказано період нарахування з 25.03.2013 р., однак фактично позивачем розраховані річні, починаючи з 26.03.2013 р.

Розрахунок 3% річних судом перевірений. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 12,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом в повному обсязі.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (бул.Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69006, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1456,66 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість грн. 66 коп.) основного боргу, 59,71 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 71 коп.) пені, 12,28 грн. (дванадцять грн. 28 коп.) - 3% річних та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.09.2013 р.