Рішення № 33239590, 02.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2013 р. Справа № 903/859/13

за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум"

про стягнення 3890,47 грн.

Суддя: Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрук І.В., дов.№7194/01 від 27.12.12 року.

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 3890.47 грн. з яких, 1928,02 грн. заборгованості, 1928,02 грн. пені, 28,67 грн. 3% річних, 5,76 грн. інфляційних, також судові витрати по справі в сумі 1720,50 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що заборгованість між сторонами виникла з договору про умови оплати втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення №11-52 від 01.03.2008 року, пеня за прострочку платежу нарахована згідно п. 5 договору з 01.01.2013р. по 01.07.2013р., 3% річних і інфляційні згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 15.08.2013р. не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову не подав, в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням за №4301031869573.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України підставами відкладення розгляду справи є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів коли за якихось обставин спір не може бути вирішено вданому судовому засіданні.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 02.09.2013р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи 01.03.2008р. за № 11-52 між державним комунальним підприємством "Луцьктепло" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум" було укладено договір про умови оплати втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення, відповідно до якого відповідач - ТзОВ "Оптимум" зобов'язався відшкодувати втрати тепла від ізольованих транзитних стояків системи центрального опалення будинку, що проходить через приміщення бару площею 114,6 кв.м., по вул.. Гордіюк,2 та проводити оплату позивачу втрат тепло енергії на підставі рахунків до 01 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4).

За період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року відповідачу нараховано за послуги 1928,02 грн., оплата яких не проведена, що підтверджено рахунками долученими до позовної заяви (а.с.10-16)

Відповідно до положень ст. 193 ГПК України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 5 договору при порушенні строку оплати споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% від суми простроченого боргу за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована в сумі 2691,97 грн. однак з врахуванням вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій"№ 686-ХІУ від 20.05.1999 року, згідно якого пеня нараховується в розмірі 1 % від суми простроченого боргу за кожен день прострочки, не може перевищувати 100% суми боргу.

Порушенням зобов'язанням відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 1928,02 грн. підтверджена матеріалами справи, інфляційні в сумі 5,78грн. та 3 % річних - 28,67 грн. нараховані згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, пеня в сумі 1928,02 грн. згідно п.5 договору, ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій"№ 686-ХІУ від 20.05.1999 року вимога позивача є підставною, тому суд задовольняє позов.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд,-

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (м.Луцьк, вул.Федорова, 8, кв.82, код 32501456) на користь Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (43005, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського,20, р/р 260022055001 в ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" МФО 380281, код 30391925) 3890,47 грн., з них 1928,02 заборгованості, а також 1928,02 грн. пені, 28,67 грн. річних, 5,78 грн. інфляційних та 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

02.09.13

Суддя С. В. Костюк