Рішення № 33239368, 30.08.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 2/1522/8031/11

Провадження № 2/522/1163/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про розірвання договорів кредиту, іпотеки та поруки, встановлення дострокового порядку повернення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» заборгованість за кредитним договором №00283/RO від 04 серпня 2006 р. з додатковою угодою №1 від 16 лютого 2010 р..

Свої вимоги мотивує тим, що між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, на виконання умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 95 000,00 доларів США. Вказаний договір забезпечений порукою ОСОБА_2 Проте в порушення умов договору відповідачі не повертають суму кредиту та не сплачують проценти, в зв'язку з чим, була нарахована неустойка.

В ході судового розгляду справи, 17 квітня 2013 року представник банку звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позивних вимог та просив суд стягнути на його користь солідарно з відповідачів 119 235,25 доларів США заборгованості за кредитом та відсотками, 428 046,51 гривень неустойки, 1820 гривень судових витрат.

В судовому засіданні представник банку позовні вимоги підтримав та надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просить задовольнити повністю, стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором, неустойку та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом щодо розірвання договорів кредиту, іпотеки та поруки. Просить розірвати укладені між ним та банком кредитний договір №00283/RO від 04 серпня 2006 р. та договір іпотеки від 04 серпня 2006 р., а також укладений між банком та ОСОБА_2 договір поруки 03697rО від 16 лютого 2010р., встановити достроковий порядок повернення заборгованості за кредитним договором №00283/RO від 04 серпня 2006 р. по 2 000 гривень щомісячно. Свої вимоги мотивує тим, що укладений кредитний договір за правовою природою є договором приєднання і не відповідає вимогам чинного законодавства, вільному волевиявленню сторін, укладений з порушенням вимог необхідних для чинності, а його умови містять дискримінаційні, обтяжливі правила зміни процентної ставки. Наполягав на застосуванні строку позовної давності у вимогах про стягнення неустойки.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов не визнала та підтримала вимоги зустрічного позову.

Представник банку заперечував щодо задоволення зустрічного позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлялась в порядку ст.74 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомила та з заявою про розгляд справи за її відсутністю не зверталась.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає що позовні вимоги ПАТ «Марфін банк» обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 04 серпня 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого виступає Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00283/RO з додатковою угодою № 1 від 16 лютого 2010 р.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника НОМЕР_4 у банку з « 04» серпня 2006 р. і терміном погашення по «03» серпня 2026 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у сумі 101 072,66 доларів США на наступні цілі: придбання нерухомості та ремонт у сумі 95 000,00 доларів США, а також у сумі 6 072,66 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених кредитним договором, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 9% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, та зі сплатою комісії за обслуговування кредиту 0,3%, що сплачується щомісяця в період сплати у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту, а також комісії за оформлення кредитного договору 250 гривень та комісійної винагороди за надання консультаційних послуг у розмірі 60 гривень, а позичальник зобов'язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в кредитному договорі повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами договору.

На підставі письмового повідомлення (заяви) про видачу кредитних коштів, що є невід'ємною частиною кредитного договору, банком надано позичальнику 95 000,00 доларів США кредиту. Факт видачі кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 04.08.2006р.

04 серпня 2006р. між ОСОБА_1 та банком був укладений договір іпотеки, за яким позичальник в забезпечення своїх зобов'язань надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру під номером 33, загальною площею 77,0м2, житлова площа 34,0м2, яка складається з 2-х житлових кімнат, розташована на 1,2 поверсі двоповерхового будинку під номером АДРЕСА_3.

Згідно договору поруки №03697rО від 16 лютого 2010р. поручителем по кредитному договору виступає ОСОБА_2, яка відповідає перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (п.1.2., 1.4. договору поруки).

В порушення умов кредитного договору та графіку погашення кредиту, відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та інших платежів.

Відповідно до п.2.3.3. кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами договору, банк має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомлені дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку кредит в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за цим договором.

Банк повідомляв позичальника та поручителя про існуючу заборгованість, про що свідчить претензія банку за вих. № 594/01 від 22.02.2011г., з якою позичальник та поручитель ознайомлені особисто « 22» лютого 2011р. та « 12» квітня 2011р. відповідно, що засвідчується їх підписами. Проте, вимога банку і досі залишається не виконаною.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та враховуючи подану банком під час розгляду судової справи заяву про збільшення розміру позовних вимог, в зв'язку з порушенням умов кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, станом на 10 квітня 2013 р. загальна заборгованість перед банком становить 119 235,25 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України складає 953 047,35 гривень та 428 046,51 гривень, з яких: 87 376,91 доларів США заборгованість за наданим кредитом (основний борг); 31 858,34 доларів США заборгованість за відсотками; 83 656,69 гривень заборгованість по комісії; 141 820,92 гривень пеня за несплату основного боргу; 125 257,66 гривень пеня за несплату процентів; 60 078,72 гривень пеня за несплату комісії за користування кредитом; 17 232,52 гривень штрафу за невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Між тим, суд враховує, що в ході судового засідання представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимог, право на яку має позивач.

Позов про стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором у сумі 104 695,35 доларів США та 18 977,97 гривень подано 19 травня 2011 року, тому позовна давність згідно з ст. 264 ЦК України перервана.

В уточнених розрахунках, поданих до заяви про збільшення розміру позовних вимог 17.04.2013р., позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором, що складається з суми несплаченого кредиту, відсотків за кредитом, комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, пені за несвоєчасне погашення комісії, штрафу.

Враховуючи переривання перебігу позовної давності згідно зі ст. 264 ЦК України та те, що визначений позивачем період нарахування пені, виходить за межі встановлених строків позовної давності для таких вимог, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті кредиту та відсоткам, нарахованої за період з 17.02.2010 р. по 21.02.2010 р. в сумі 4 394,47 гривень, а також вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті комісії за 02.03.2010р. у сумі 7,70 гривень.

За наявністю права банку на дострокове стягнення та з урахуванням спливу позовної давності до стягненню в солідарному порядку з позичальника та поручителя на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» підлягають: 119 235,25 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України складає 953 047,35 гривень (курс НБУ на 10.04.2013р.: 7,99300 грн./дол.США) та 423 644,34 гривень, з яких:

- заборгованість за наданим кредитом (основний борг) - 87 376,91 доларів США (Вісімдесят сім тисяч триста сімдесят шість доларів США 91 цент);

- заборгованість за відсотками - 31 858,34 доларів США (Тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім доларів США 34 цента);

- комісія - 83 656,69 гривень (Вісімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень 69 коп.);

- пеня за несплату основного боргу - 139 420,49 гривень (Сто тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять гривень 49 коп.);

- пеня за несплату процентів - 123 203,62 гривень (Сто двадцять три тисячі двісті три гривні 62 коп.);

- пеня за несплату комісії за користування кредитом - 60 071,02 гривень (Шістдесят тисяч сімдесят одна гривня 02 коп.);

- штраф за невиконання умов кредитного договору - 17 232,52 гривень (Сімнадцять тисяч двісті тридцять дві гривні 52 коп.).

Крім того, відповідно ст. 88 ЦПК України, Публічному акціонерному товариству «Марфін банк», на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати в пропорційному порядку.

При цьому не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про розірвання договорів кредиту, іпотеки та поруки, встановлення дострокового порядку повернення заборгованості, з огляду на наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту, зокрема, зазначаються: сума кредиту, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту, право дострокового повернення кредиту, річна відсоткова ставка за кредитом, інші умови, визначені законодавством.

Аналізуючи дані норми закону, а також умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений за взаємною згодою сторін, відповідає домовленості сторін, викладеній в ньому, а також містить усі необхідні умови передбачені законодавством, яке діяло на момент укладення спірного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 виконував умови кредитного договору №00283/RO від 04.08.2006р., отримав кредит, здійснив його часткове погашення, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитом мали місце укладання договору іпотеки від 04.08.2006р. та договору поруки №03697rО від 16.02.2010р., що свідчить про подальше схвалення цього договору позичальником, а отже договір був спрямований на настання реальних наслідків.

Не знайшли свого підтвердження і посилання позивача на наявність у кредитному договорі дискримінаційних умов зміни банком відсоткової ставки в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.3.1. в редакції додаткової угоди № 1 від 16.02.2010р. до кредитного договору банк має право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом відповідно до норм чинного законодавства.

Також умовами кредитного договору передбачена можливість зменшення розміру процентної ставки, зокрема, пунктом 2.3.2. кредитного договору передбачено, що за згодою банка та позичальника, або у інших випадках передбачених діючим законодавством розмір процентної ставки за користування кредитом може бути зменшений до рівня, встановленого чинним законодавством. При цьому укладається відповідна додаткова угода до кредитного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, яка діяла на момент укладення договору) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Виходячи з цих обставин, законодавчо наданого банку права ініціювати зміну розміру процентної ставки, суд вважає, що ці умови договору не суперечать вимогам закону, які регулюють дані правовідносини.

Крім того, позивач не довів в чому проявляється дискримінаційність даних положень кредитного договору.

Разом з цим, за весь час дії кредитного договору №00283/RO відсоткова ставка залишалась незміною та становила 9 відсотків річних.

З врахуванням цих обставин, а також викладеного вище, суд вважає твердження позивача в цій частині безпідставними, оскільки наявність в кредитному договорі положень щодо зміни процентної ставки за кредитом не суперечить закону.

Суд також вважає безпідставними твердження позивача щодо того, що укладений ним з відповідачем кредитний договір є договором приєднання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з характеру укладеного між сторонами договору, його умов, обумовленого сторонами порядку погашення заборгованості, суд вважає, що елементи договору приєднання в укладеному між сторонами договорі відсутні, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо розірвання кредитного договору в порядку ч.2 ст. 634 ЦК України, оскільки правовідносини які встановлюють підстави для розірвання договору приєднання не розповсюджуються на відносини які регулюють підстави для розірвання кредитного договору.

Доводи зустрічної позивної заяви, що надіславши вимогу за вих..№594/01 від 22.02.2011р. про необхідність погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі, банк відповідно до п.2.3.3. кредитного договору здійснив одностороннє розірвання кредитного договору, суд вважає також помилковими, оскільки зазначене положення договору є правом, а не обов'язком банку. Звернення ж до боржника з вимогою про дострокове повернення всіх сум заборгованості у зв'язку з порушенням умов кредитного договору не означає односторонньої відмови банку від договору, а є наслідком невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань, що й вбачається зі змісту самої вимоги.

Не знайшли свого підтвердження і посилання позивача на порушення банком ст.62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 Закону інформація, що містить банківську таємницю, може бути розкрита банками з письмового дозволу власника цієї інформації. Письмовий дозвіл власника інформації - це викладена письмово в довільній формі згода клієнта банку щодо повідомлення банком інформації стосовно нього третім особам.

Відповідно до листа Національного банку України від 06.04.2009 року №18-311/1519-5687 «Щодо отримання банками послуг від третіх осіб з повернення проблемної заборгованості» запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

Пунктами 2.3.9. та 2.3.14. кредитного договору позичальник надав згоду доводити до відома третіх осіб інформацію про свою заборгованість за договором, наявність (відсутність) і стан майна, переданого в забезпечення виконання зобов'язань, інформацію щодо виконання договорів.

Разом з цим, суд не вбачає правових підстав й для задоволення вимог про розірвання договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 04 серпня 2006 року.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте позивачем за зустрічним позовом не зазначено жодної підстави для розірвання договору іпотеки та не надано ніяких доказів порушення банком вимог чинного законодавства України та умов укладеного з ним договору іпотеки, не доведено неправомірність дій банку або наявність його вини.

Більш того, суд не вбачає правових підстав і для задоволення вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору поруки №03697rО, укладеного з ОСОБА_2 16 лютого 2010р..

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позовні вимоги в цій частині не знайшли свого підтвердження, а ні в судовому засіданні,а ні в матеріалах справи. Права безпосередньо ОСОБА_1, який звернувся до суду з вимогою про розірвання договору поруки, банком не порушені, стороною договору поруки ОСОБА_1 не являється, а вимоги фактично заявлені в інтересах поручителя ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 526, 527, 549-552, 654,1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 88, 208 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_3, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 17.10.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серія НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 30.10.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код 21650966) заборгованість за кредитним договором № 00283/RO від 04 серпня 2006 року на загальну суму 119 235,25 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України складає 953 047,35 гривень (курс НБУ на 10.04.2013р.: 7,99300 грн./дол.США) та 423 644,34 гривень, з яких:

- заборгованість за наданим кредитом (основний борг) - 87 376,91 доларів США (Вісімдесят сім тисяч триста сімдесят шість доларів США 91 цент);

- заборгованість за відсотками - 31 858,34 доларів США (Тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім доларів США 34 цента);

- комісія - 83 656,69 гривень (Вісімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень 69 коп.);

- пеня за несплату основного боргу - 139 420,49 гривень (Сто тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять гривень 49 коп.);

- пеня за несплату процентів - 123 203,62 гривень (Сто двадцять три тисячі двісті три гривні 62 коп.);

- пеня за несплату комісії за користування кредитом - 60 071,02 гривень (Шістдесят тисяч сімдесят одна гривня 02 коп.);

- штраф за невиконання умов кредитного договору - 17 232,52 гривень (Сімнадцять тисяч двісті тридцять дві гривні 52 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_3, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 17.10.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код 21650966) судові витрати в сумі 910 (дев'ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серія НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 30.10.1997 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 код 21650966) судові витрати в сумі 910 (дев'ятсот десять) гривень.

В решті позовних вимог Публічному акціонерному товариству «Марфін банк» відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про розірвання договорів кредиту, іпотеки та поруки, встановлення дострокового порядку повернення кредитної заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Приморського районного

суду міста Одеси Л. М. Чернявська

30.08.2013