Постанова № 33238689, 27.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2013 року Справа № 812/3263/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Ципко О.В.

при секретарі Гаркуші Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача Головіної Є.Ю. (довіреність № 10-03 від 02.01.2013),

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.04.2013 ВП №37035961 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просив суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.04.2013 ВП №37035961.

В обґрунтування позову зазначено, що статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у 10-денний строк. Керуючись цією нормою, в зазначений законодавством строк, 22 березня 2013 року постанова була оскаржена боржником до господарського суду Донецької області, а також 25 березня 2013 року була надана до суду заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та заявлено клопотання про зупинення виконавчого провадження. Зазначені заява та скарга прийняті та призначені судом до розгляду на 05.04.2013 року, про що було повідомлено відповідача, але, незважаючи на це, була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, позивач зазначає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору обґрунтована ст.46 Закону України «Про виконавче провадження», але цією нормою передбачена винагорода державному виконавцю, а в даному випадку мова йдеться про виконавчий збір. У пункті 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" з посиланням на пункт 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначається, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Всупереч вимогам законодавства, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.04.2013 не містить обов'язкових реквізитів, що дає підстави для признання її противоправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в неї відсутнє повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб) і вона не скріплена печаткою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходили, причини неявки не повідомив.

В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача (а.с. 13-14), в яких зазначено, що статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює стягнення виконавчого збору, не передбачено відповідність постанови про стягнення з боржника виконавчого збору вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». На даний час рішення суду боржником не виконано, а отже, на думку відповідача, виконавчий збір, як санкція за несвоєчасне виконання рішення суду, має бути стягнутий з боржника у повному обсязі. Враховуючи викладене відповідач просив суд розглянути справу без участі представника та винести рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні ВДВС Алчевського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 24/361 від 21.02.2012 року господарського суду Донецької області про стягнення у солідарному порядку з ТОВ «Донецька Індустріальна Спілки» та ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» боргу на загальну суму 914 140,76 грн.

14.03.2013 ВДВС Алчевського МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка була направлена на адресу позивача 14.03.2013 за вих. № 4887 (а.с. 15, 16). Вказана постанова отримана боржником 22.03.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

27.03.2013 ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» звернувся до відповідача із заявою про продовження строку для добровільного виконання рішення суду, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження ним була отримана 22.03.2013 (.с. 18).

27.03.2013 ВДВС Алчевського МУЮ винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 24/361 до 01.04.2013 року (а.с. 19).

02.04.2013 ВДВС Алчевського МУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 91414,07 грн. у зв'язку з ненаданням боржником документу про добровільне виконання рішення суду (.с. 20).

Вирішуючи спір по суті суд дійшов наступного. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону

для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частинами 1, 4 та 7 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що обставиною, яка може слугувати підставою для визнання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору протиправною, є надання боржником документального підтвердження повного виконання судового рішення у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», для самостійного виконання рішення.

Судом встановлено, що строк добровільного виконання наказу № 24/361 сплинув 01.04.2013.

Враховуючи, що позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо самостійного виконання рішення, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс 02.04.2013 оскаржувану постанову і тому він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2013 по справі № 24/361 про визнання неправомірними дій заступника начальника ВДВС Алчевського МУЮ Слюсар Є.В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 37035961 від 14.03.2013 р., скасування постанови про відкриття виконавчого провадження скарга ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» була залишена без задоволення, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 у справі № 24/361 - без змін (а.с. 38-42).

Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт правомірності відкриття виконавчого провадження ВП № 37035961.

Твердження позивача про те, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 02.04.2013 не містить обов'язкових реквізитів виконавчого документа через що вона підлягає скасуванню, суд вважає помилковими, оскільки зазначена постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства та визнана судом законною і тому вона не може бути скасована з формальних підстав.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 вересня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 126, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.04.2013 ВП №37035961 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 02 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко