Рішення № 33238528, 28.08.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І.Б., Чупікової В.В.

секретар Ратушенко О.М.

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду від 25 липня 2013 року,

встановила:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача ОСОБА_3 з позовом про стягнення аліментів.

Зазначала, що з 9 листопада 1997 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, просила стягувати на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хотинського районного суду від 25 липня 2013 року позов задоволено частково.

___________________

№ 22 ц - 1242 Головуючий у 1-й інстанції

категорія 46/48 Єфтеньєв О. Г.

доповідач Яремко В. В.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/7 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 червня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведення обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1/7 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, суд першої інстанції зазначив, що враховує матеріальне становище сторін, працездатність відповідача, однак, з урахуванням того, що відповідач не має власного житла, наймає квартиру, допомагає своїй матері він спроможний сплачувати аліменти саме у розмірі 1/7 частини від всіх видів заробітку (доходу).

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведення обставин справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права.

Це відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду у частині визначення розміру аліментів.

Обов'язок сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідачем не оспорюється.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі встановлено, що відповідач має регулярний, постійний дохід, а тому суд першої інстанції підставно виходив з необхідності визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що він не має власного житла, проживає у квартирі за договором найму, допомагає своїй матері.

Водночас у справі встановлено, що і у позивачки відсутнє власне житло, вона не працює.

Відповідач не посилався на належні докази наявності обставин, які відповідно до ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів, і такі докази у справі відсутні.

Це стосується, в т.ч. доказів перебування матері відповідача на його утриманні.

Таким чином, з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища відповідача, відсутності у нього інших дітей, інших обставин, що мають істотне значення, відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Тому, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, з 1/7 на 1/4 частини заробітку (доходу).

Водночас, доводи апелянта про необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) є необґрунтованими, оскільки, зважаючи на розмір середнього заробітку відповідача та з урахуванням інших обставин справи, стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) є достатнім.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 86 гривень 03 коп. - пропорційно до задоволення вимог апеляційної скарги (75% від 114 грн. 70 коп.).

На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хотинського районного суду від 25 липня 2013 року в частині визначення розміру аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, змінити: зі стягнення аліментів у розмірі 1/7 на стягнення їх у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 86 (вісімдесят шість) гривень 03 коп. судового збору, перерахувавши кошти за такими реквізитами: отримувач коштів -УДКСУ у м. Чернівці, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37978173, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку отримувача (МФО) - 856135, рахунок отримувача - 31213206780002.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: