Вирок № 33238093, 29.08.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2013 Справа №607/13575/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Дядьо У.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210180000259 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.В.Бірки Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працюючого експедитором ТзОВ «Агробізнес», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Козловського А.І., обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку грудня 2010 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, за допомогою власного персонального комп'ютера в мережі Інтернет на веб-сайті http://vk.com за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 створив особисту сторінку під ніком «ОСОБА_1», яка згідно висновку експерта №1-514/529/13 від 23.05.2013 року є вільно доступною для користувачів мережі Інтернет за умови реєстрації та авторизації на сайті http://vk.com.

На вказаній сторінці ОСОБА_1, всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про захист суспільної моралі» щодо заборони розповсюдження кіно- та відеопродукції порнографічного характеру, у вищевказаний період часу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістив з метою розповсюдження серед відвідувачів мережі Інтернет відеофайл під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 - відеофайл без назви файлу, які згідно висновку експерта № 1-514/529/13 від 23.05.2013 року містять сцени порнографічного характеру.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.301 КК України, тобто зберігання та розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.

12 липня 2013 року між заступникрм прокурора Тернопільського району Максимиком Р.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.301 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією порнографічної відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між заступником прокурора Тернопільського району Максимиком Р.І. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 зберігав та розповсюджував відеопродукцію порнографічного характеру, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч.2 ст.301 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення комп'ютерно-технічної мистецтвознавчої експертизи в сумі 294,20 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні двадцять копійок) в користь держави (УК У м.Тернополі, м.Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12013210180000259 угоду про визнання винуватості від 12 липня 2013 року між заступником прокурора Тернопільського району Максимиком Р.І. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.301 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12 липня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією порнографічної відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення комп'ютерно-технічної мистецтвознавчої експертизи в сумі 294,20 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні двадцять копійок) в користь держави (УК У м.Тернополі, м.Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий В. Ломакін