Рішення № 33233943, 27.08.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" серпня 2013 р. Справа № 906/803/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Карпівці Чуднівського району Житомирської області)

про стягнення 47685,42 грн.

В судовому засіданні від 19.08.13р. оголошувалась перерва до 11:45 год. 27.08.13р. з викликом сторін.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 47685,43 грн., з яких: 41539,81 грн. боргу згідно договору № 26 від 09.03.11р., 5121,35 грн. пені та 1024,27 грн. 3% річних.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили.

Листом від 27.08.2013р. позивач просив розгляд справи відкласти у зв'язку з зайнятістю повноважного представника в іншому судовому процесі.

Відповідач про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце засідання суду повідомлений своєчасно та належним чином.

Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представників сторін. Позивач не був позбавлений можливості направити в судове засідання будь-якого іншого представника.

У зв'язку з цим, клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд залишає без задоволення.

За клопотанням позивача спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з березня 2011 року по травень 2011 року отримав товар, згідно товарно-транспортних накладних (оригінали яких судом оглянуті):

№ 000124 від 09.03.11р. на суму 2155,50 грн.,

№ 000169 від 22.03.11р. на суму 2255,50 грн.,

№ 000188 від 25.03.11р. на суму 2058,00 грн.,

№ 000189 від 25.03.11р. на суму 2136,00 грн.,

№ 000212 від 30.03.11р. на суму 2228,10 грн.,

№ 000213 від 30.03.11р. на суму 1575,00 грн.,

№ 000218 від 04.04.11р. на суму 1470,00 грн..

№ 000223 від 05.04.11р. на суму 1107,00 грн.,

№ 000229 від 06.04.11р. на суму 1228,50 грн.,

№ 000230 від 06.04.11р. на суму 621,00 грн.,

№ 000233 від 07.04.11р. на суму 1215,00 грн.,

№ 000234 від 07.04.13р. на суму 1215,00 грн.,

№ 000236 від 08.04.11р. на суму 1215,00 грн.,

№ 000244 від 12.04.11р. на суму 1147,50 грн.,

№ 000245 від 12.04.11р. на суму 1147,50 грн.,

№ 000262 від 20.04.11р. на суму 2233,80 грн.,

№ 000263 від 20.04.11р. на суму 1965,00 грн.,

№ 000267 від 21.04.11р. на суму 2058,00 грн.,

№ 000271 від 27.04.11р. на суму 2010,60 грн.,

№ 000288 від 04.05.11р. на суму 2257,50 грн.,

№ 000290 від 05.05.11р. на суму 2257,50 грн.,

№ 000311 від 12.05.11р. на суму 1623,60 грн.,

№ 000323 від 19.05.11р. на суму 5095,50 грн., отримав від позивача лісопродукцію на загальну суму 42176,10 грн.

В результаті неналежного виконання зобов'язання щодо оплати отриманих товарів, яке виникло в порядку ст. 692 ЦК України, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 41539,81 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків (а.с. 65).

У зв'язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, 26.06.12р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату купленого товару.

Однак, станом на день звернення до суду у відповідача перед позивачем не погашена заборгованість у розмірі 41539,81 грн., яка відповідно до довідки позивача від 12.08.13р. залишилась несплаченою після порушення провадження у справі (а.с.76).

В порядку ст. 625 ЦК України відповідачу в зв'язку з несвоєчасно проведеними розрахунками нараховано 5121,35 грн. пені, 1024,27 грн. 3% річних.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Судом встановлено, що між сторонами протягом березня - травня 2011 року існували правовідносини купівлі-продажу, згідно яких позивач здійснював відповідачу у спрощений спосіб, шляхом усної домовленості на підставі товарно-транспортних накладних на поставку товарів.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 зазначеного Закону - головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави вважати, що акти звірки взаємних розрахунків не є первинними документами, проте в силу ст.ст. 33, 34 ГПК України - є доказами, які в сукупності з іншими доказами можуть встановлювати юридичний факт - наявність заборгованості відповідача.

Матеріалами справи стверджується, що відповідач вчиняв дії, які за своїм змістом спрямовані на визнання боргу, оскільки оформив та підписав акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.12.12р. на суму 41539,81 грн. (а.с. 65).

На підставі викладеного, заборгованість в сумі 41539,81 грн. підтверджена доказами та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату за товар та сплату відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки, вимога про повернення заборгованості була направлена 27.06.12р., нарахування 3% річних повинно розпочинатися з 08.07.12р. по день звернення до суду. Але позивачем нарахування 3% річних здійснені з 03.07.12р. по 30.05.13р. в сумі 1024,27 грн.

Отже, зважаючи, що сума заявлених позовних вимог щодо стягнення 3% річних не перевищує суму перераховану судом, позовні вимоги в сумі 1024,27 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки правовідносини сторін здійснювались у спрощений спосіб, шляхом усної домовленості на підставі товарно-транспортних накладних на поставку товарів, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5121,35 грн пені суд відмовляє.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частині стягнення 41539,81 грн. боргу, 1024,27 грн. 3% річних. В решті позовних вимог відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 69 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" (м. Житомир, вул.Черняхівського, 120, код 36548884) - 41539,81 грн. боргу, 1024,27 грн. 3% річних, 1535,72 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.09.2013

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.).