Рішення № 33233878, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11051/13 28.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра - ДС 1»

про стягнення 474 206, 77 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Спаський В.І. - по дов. №б/н від 02.04.2013р.

від відповідача: Колвригіна В.Є. по дов. №172-07/13 від 15.07.2013р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-ДС1» 474 206,77 грн., із яких: 349 620, 00 грн. основного боргу, 94 515,64 грн. пені за прострочку платежу, 18 899,93 грн. - 3% річних, 11 171, 20 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №3008/10 від 30.08.2010р. про надання охоронних послуг, на виконання якого позивач надав послуги з охорони об'єкту відповідача, однак відповідач в порушення умов даного договору не оплатив ці послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 12.06.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 08.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою від 22.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 27.08.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні 27.08.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. В наданих суду усних поясненнях проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30 серпня 2010 року між сторонами було укладено Договір №3008/10-1про надання охоронних послуг (надалі - Договір)..

Відповідно до п. п. 1.1. якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) надає послуги по охороні будівельного майданчика, який розташований за адресою: м. Вінниця, вул.. Первомайська.

Відповідно до п.8.1 та 8.2 договору строк даного договору починає перебіг з моменту підписання та діє протягом року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання. Якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору не менш ніж за 20 календарних днів до кінцевого терміну дії, то дія договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, при цьому, кількість пролонгацій даного договору не обмежена.

Протягом дії договору між сторонами укладалися додаткові угоди:

Додатковою угодою від 01 листопада 2011р. п.1.3. викладено в наступній редакції: «охорона об'єкту забезпечується силами охоронників позивача, шляхом виставлення 1 (одного) нічного посту (12 годин) з 01.11.2011р. гіо 30.11.2011р. (включно), якщо інше не встановлено сторонами в акті прийому об'єктів під охорону».

Додатковою угодою від 01 квітня 2012р. п.1.3. викладено в наступній редакції: «охорона об'єкту забезпечується силами охоронників позивача, шляхом виставлення 1 (одного) добового посту (24 годин), якщо інше не встановлено сторонами в акті прийому об'єктів під охорону».

25 липня 2012 року між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №30 08/10 -1 про надання охоронних послуг від 30 серпня 2010 року, відповідно до якої сторони домовились про припинення дії договору №30 08/10 -1 про надання охоронних послуг від 30 серпня 2010 року з 25.07.2012 року. Даною угодою відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 349 620,00 грн.

Позивач належним чином, в повному обсязі та у відповідності до умов договору виконував взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг по охороні зазначеного об'єкту протягом усього строку дії Договору. Всього за даним договором було надано послуг на загальну суму 349 620,00 гри.

Жодних зауважень з боку відповідача щодо якості наданих послуг з охорони об'єкту охоронниками позивача, претензій щодо забезпечення постами охорони належного зберігання на об'єктах товарно-матеріальних цінностей, майна з метою запобігання його розкрадань, пошкоджень, знищень, а також щодо неналежного оформлення переданих для підписання актів прийому-передачі наданих послуг, протягом усього строку дії Договору не було.

Сторони домовились, що місячна вартість послуг позивача розраховуватиметься з урахуванням тарифу 18,92 грн. без ПДВ, ПДВ 3,78. грн.. Всього: 22,70 гривень за одну годину відпрацьовану 1 охоронником позивача.

01 листопада 2011р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, в якій сторони погодили зміни вартості послуг Позивача з урахуванням тарифу 19.53 грн. без ПДВ, ПДВ- 3, 91 грн..Всього: 23,44 грн. за одну годину відпрацьовану одним охоронником.

01 грудня 201 1р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, в якій сторони погодили зміни вартості послуг позивача з урахуванням тарифу 16,66 грн. без ПДВ, ПДВ- 3,34 гри., всього: 20, 00 грн. за одну годину відпрацьовану одним охоронником.

01 квітня 2012р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, в якій сторони погодили зміни вартості послуг Позивача з урахуванням тарифу 16,66 грн. без ПДВ, ПДВ- 3, 34 грн., всього: 20, 00 грн. за одну годину відпрацьовану одним охоронником.

Пунктом 2.2.9 договору передбачено зобов'язання відповідача своєчасно вносити плату за послуги охорони.

Згідно п.4.4. договору відповідач оплачує послуги позивача, які надаються в поточному місяці шляхом попередньої оплати протягом 2 банківських днів після підписання акту приймання наданих послуг, але в будь-якому разі не пізніше 5 числа наступного за звітним. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати наданих послуг у встановлений Договором строк, не виконав, чим порушив п. 2.2.9., п.4.4. Договору, п. 1 Додаткової угоди до Договору від 01.1 1.2011р.. 01.12.2011р. та 01.04.2012р.

Станом на час подання позову та розгляду справи судом сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання охоронних послуг № 3008/10-1 становить: 349 620,00 грн., згідно актів здачі-приймання послуг:

Акт № ОУ-0000142 від 30.09.2010р. на суму 16 344, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000175 від 31.10.2010р. на суму 16 888, 80грн.:

Акт № ОУ-0000205 від 30.1 1.2010р. на суму16 344, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000222 від 31.12.2010р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-0000017 від 3 1.01.201 1р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-0000039 від 28.02.201 1р. на суму 15 254, 40грн.;

Акт № ОУ-0000079 від 31.03.201 1р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-ООООЮ7 від 30.04.201 1р. на суму 16 344, 00 грн.;

Акт № ОУ-ООООІЗЗ від 31.05.201 1р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-0000158 від 30.06.2011р. на суму 16 344, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000181 від 31.07.201 1р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-000021 1 від 31.08.2011р. на суму 16 888, 80грн.;

Акт № ОУ-0000240 від 30.09.201 1р. на суму 16 344,00 грн.;

Акт № ОУ-0000269 від 31.10.201 1р. на суму 16 88,. 80грн.;

Акт № ()У-0000287 від 30.1 1.201 1р. на суму 8 438, 40 грн.;

Акт № ОУ-0000315 від 31.12.201 1р. на суму 14 880, 00 грн.;

Акт № ОУ-ОООООН від 3 1.01,2012р. на суму 12 945, 60грн.;

Акт № ОУ-0000047 від 29.02.2012р. на суму 12 945, 60грн.;

Акт № ОУ-0000075 від 31.03.2012р. на суму 12 945, 60грн.;

Акт № ()У-()00()124 від 30.04.201 1р. на суму 14 400, 00 гри.;

Акт № ОУ-0000167 від 31.05.2012р. на суму 14 880, 00грн.;

Акт № ОУ-0000221 від 30,06.2012р. на суму 14 400, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000270 від 31,07.2012р. на суму 1 1 700, 00 грн.;

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦКУ, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 349 620,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від обов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 349 620,00 грн. заборгованості за надані послуги із зберігання за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати послуг охорони.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 4.4. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі за надані послуги щомісяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 94 515,64 грн. пені.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті за надані послуги охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.4. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 94 515,64 грн.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 18 899,93 грн. - 3% річних та 11 171,20 грн. - інфляційні.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 18 899,93 грн. та інфляційних в сумі 11 171, 20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра -ДС 1» (03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, 1, код ЄДРПОУ 34002592) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЛС 1» (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 24453911) 349 620 грн. 00 коп. основного боргу, 94 515грн. 64 коп. пені, 18 899 грн. 93 грн. - 3% річних, 11 171 грн. 20 коп. - інфляційні, 9 4784 грн. 14 коп. судового збору

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 02.09.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.