Рішення № 33232992, 19.08.2013, Волноваський районний суд Донецької області

221/3503/13-ц

2/221/1178/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 року

Волноваський районний суд, Донецької області

У складі: головуючого: судді - Ковей Л.В.

При секретареві - Кухтін І.М.

За участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки і доводи мотивує тим, що з 28.02.2009 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, і мешкали однією родиною по 01.01.2013 року. Від шлюбу мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою і на його утримання відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, тому позивачка просить стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку і інших доходів на утримання сина з 01.01.2013 року, іншим особам відповідач аліменти не виплачує.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що однією родиною сторони мешкали з травня місяця 2008 року, просить стягнути аліменти з дня звернення до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але подав заяву про розгляд справи у його відсутність, указав що не заперечую проти стягнення аліментів на утримання сина з дня подачі заяви до суду в розмірі 30% прожиткового мінімуму, оскільки знаходиться в тяжкому матеріальному стані.

Суд, заслухавши думку позивачки, яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутності відповідача, вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивачки, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі 28.02.2009 року уклали шлюб, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану, Волноваського районного управління юстиції Донецької області, зроблено відповідний актовий запис № 23, після укладення шлюбу присвоєні прізвища, чоловікові - ОСОБА_2, дружині ОСОБА_1, що вбачається з ксерокопії свідоцтва про укладення шлюбу, що є наявним у справі і позивачка підтвердила в судовому засіданні.

Про те, що сторони по справі є батьками - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається з ксерокопії свідоцтва про народження, що є наявним у справі, і в графі батьки вказано: батько - ОСОБА_2, в графі мати - ОСОБА_1 і в установленому законом порядку відповідач своє батьківство не оспорював, а в заяві підтвердив своє батьківство.

З довідки виконкому Волноваської міської ради, Донецької області № 1676 від 15.07.2013 року, що є наявною у справі вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом з позивачкою по справі і знаходиться на її утриманні.

У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, тому відповідач по справі повинен надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина.

Згідно зі ст. 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів, повинен враховувати, стан здоров'я та матеріальне становище дітей, на користь яких стягуються аліменти, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, але розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму на одну дитину, тому позовна заява позивачки згідно зі ст.ст. 180, 182, 183 СК Україні підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач позов визнав в розмірі 30% прожиткового мінімуму, тобто мінімальної суми, посилаючись на тяжке матеріальне становище, але доказів в підтвердження тяжкого матеріального становища суду не надав, тому його доводи в цій частині суд не може прийняти, окрім того не заперечує проти стягнення аліментів з 16.08.2013 року і посилається при цьому на ч.1 ст. 191 СК України, тобто з дня надходження позовної заяви до суду, але заява до суду надійшла 16.07.2013 року, а 08.08.2013 року відповідач склав заперечення на позов і направив до суду, що свідчить про те, що він отримав заяву раніш ніж 08.08.2013 року, що підтверджує той факт, що заява судом отримана 16.07.2013 року, і в підтвердження цього є реєстраційний номер вхідний і дата, а не 16.08.2013 року, як вказав в заперечення на позов відповідач.

Підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229.40 гривень.

На підставі ст.ст. 180, 182,183 СК України і керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина задовольнити.

Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження м. Харків, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку й інших доходів на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менш 30% прожиткового мінімуму користь ОСОБА_1

Стягнення почати робити з 16.07.2013 року і по день повноліття сина.

Рішення в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина підлягає негайному виконанню в термінах платежу за один календарний місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду, Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення.

Суддя: