Ухвала суду № 33230392, 02.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" вересня 2013 р. Справа № 817/1095/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" травня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними,зобов"язання вчинення певних дій та стягнення коштів та шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі (далі - УПФУ у Володимирецькому районі) про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття та скерування вимоги про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені за №Ф-12 від 19.02.2013 року на суму 4572,42 грн., зобов'язання відкликати з відділу ДВС Володимирецького РУЮ вимогу за №Ф-12 від 19.02.2013 року і в подальшому утриматися від винесення рішень (повідомлень, вимог) про сплату єдиного внеску, інших платежів (штрафу, недоїмки, пені), стягнення з відповідача коштів на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. і матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 4572,42 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області щодо прийняття і надіслання після 06.08.2011 року ОСОБА_4 вимоги про сплату боргу №Ф-12 від 19.02.2013 року.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про сплату недоїмки №Ф-12 від 19.02.2013 року.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі (34300, смт. Володимирець, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ 21098569) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсійний вік в Україні визначається виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення". Вказує на те, що позивачу пенсію було призначено на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким встановлюється ряд пільг для осіб постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, надається зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії. У зв'язку з чим, вважає, що на позивача положення ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не розповсюджується, оскільки позивачу пенсія призначена із зниженням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України (зокрема Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах. Наголошує, що вимога №Ф-12 від 19.02.2013 року була направлена позивачу в цей же день, тобто в межах строків, передбачених законодавством, у зв'язку з чим, позивачем необґрунтовано порушено 10-денний строк оскарження даної вимоги. Зазначає, що вимоги про відшкодування моральної та матеріальної шкоди не підтверджені доказами. Крім того, на думку відповідача, вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку та з 13.05.2009 року перебуває на обліку в УПФУ у Володимирецькому районі за №134744/1702.

З матеріалів справи вбачається, що з 13.05.2009 року і по даний час ОСОБА_4 отримує довічно пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 (а.с.6).

Вказані обставини також встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013 року, по справі №2а/1770/3925/2012, якою позов ОСОБА_4 до УПФУ у Володимирецькому районі про визнання дій, рішень та вимог незаконними та скасування вимоги задоволено частково. Вимогу УПФУ у Володимирецькому районі про сплату боргу №Ф-77 від 15.03.2012 року скасовано.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи також вбачається, що 19.02.2013 року відповідачем ОСОБА_4 було виставлено вимогу №Ф-12 про сплату боргу в сумі 4572,42 грн. (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Виключно даним Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011 року № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 року, статтю 4 Закону №2464-VI доповнено частиною 4 такого змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з визначенням, наведеним у ст.1 Закону №1058-IV, пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону України №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Поряд з цим, абзацом 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за умови, що остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.

З системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що пенсіонер за віком - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший, ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу пенсія за віком була призначена на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, тобто із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач у добровільному порядку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не числиться.

Колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст.4 Закону №2464-VI визначена сукупність необхідних умов за одночасної наявності яких особа звільняється від сплати єдиного внеску, а саме:

особа обрала спрощену систему оподаткування;

є пенсіонером за віком або інвалідом;

отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

З аналізу приписів даної норми Закону не вбачається, що звільняються від сплати єдиного внеску лише ті особи, яким надано пенсію за віком виключно на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням того, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та добровільної згоди на участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 має право на користування пільгами, передбаченими частиною 4 статті 4 Закону України № 2464-VI.

Відтак, доводи апелянта про те, що ОСОБА_4 зобов'язана сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правових підстав в УПФУ у Володимирецькому районі для прийняття та надіслання ОСОБА_4 після 06.08.2011 року вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 р. не було, а дії апелянта щодо такого прийняття і надіслання є протиправними.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що апелянт при прийнятті і надісланні вимоги №Ф-12 від 19.02.2013 року щодо нарахування ОСОБА_4 боргу по сплаті єдиного внеску за 2012 р. в розмірі 4572,42 грн. діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а відтак дії УПФУ у Володимирецькому районі щодо нарахування недоїмки, прийняття вимоги та її надіслання позивачу є протиправними.

Як зазначено колегією суддів вище, жодних правових підстав для прийняття і надіслання вимоги ОСОБА_4 після 06.08.2011 року, тобто після набрання чинності ч.4 ст.4 Закону №2464, у відповідача не було.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога УПФУ у Володимирецькому районі за №Ф-12 від 19.02.2013 року є безпідставною, протиправною, прийнятою без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому такою, що не відповідає вказаним критеріям правомірності.

Постанова суду в цієї частині є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з УПФУ у Володимирецькому районі Рівненської області моральної шкоди, судом першої інстанції встановлено, що УПФУ у Володимирецькому районі всупереч вимогам чинного законодавства після 06.08.2011 року неодноразово вчинялися дії щодо нарахування ОСОБА_4 недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і прийняття та надіслання вимоги про сплату недоїмки. Так, незважаючи на скасування вимоги УПФУ у Володимирецькому районі про сплату боргу №Ф-77 від 15.03.2012 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року по справі №2а/1770/3925/2012, 19.02.2013 року УПФУ у Володимирецькому районі знову була винесена вимога про сплату недоїмки №Ф-12. Враховуючи повторність безпідставного вчинення неправомірних та необґрунтованих дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_4 після 06.08.2011 року недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим завдано шкоди позивачу, що виразилася у душевних та психологічних стражданнях, та керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, враховуючи вік та тривалість страждань позивача, суд прийшов до висновку стягнути з УПФУ у Володимирецькому районі кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 25 травня 2001 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди" передбачено, що в позовній заяві про відшкодування такої шкоди має бути зазначено, в чому полягає моральна шкода, з яких міркувань виходила особа, визначаючи розмір такої шкоди.

Колегія суддів встановила, що ОСОБА_4 не навела доказів, які б засвідчили наявну моральну шкоду, не обґрунтувала її розмір, а суд першої інстанції на це не звернув уваги.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині стягнення з УПФУ у Володимирецькому районі Рівненської області є незаконною і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цієї частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" травня 2013 р. скасувати в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області моральної шкоди в сумі 1000 грн. на користь ОСОБА_4 та прийняти в цієї частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна,28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300