Ухвала суду № 33229192, 27.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-524/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Аліменко В.О.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Транспорт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Транспорт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Транспорт» (далі - позивач або ТОВ«МС Транспорт») звернулося до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 серпня 2008 року № 0000222200/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, працівниками ДПА в Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "МС Транспорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008, за результатами якої складено Акт перевірки від 31.07.2008р. № 419/232/34198695.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, Броварською ОДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.08.2008 №0000222200/0 щодо, зобов'язання ТОВ "МС Транспорт" сплатити донараховану суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 22820,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 45640,00 грн.

ТОВ "МС Транспорт" не погоджуючись з висновками перевірки та результатами розгляду скарги щодо порушення підприємством п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), звернувся з позовом о суду про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення форми "Р".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Оподаткування таких доходів здійснюється згідно з п. 13.2 ст.13 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за ставкою в розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Нормами міжнародного права, а саме Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно, ратифікованої Законом України від 12.07.1996 №331/96-ВР, а саме пунктами 1 та 2 ст. 11 визначено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів. При цьому механізм усунення подвійного оподаткування передбачено ст. 24 цієї Конвенції.

Випадки, коли проценти, які виникають у Договірній Державі, повинні звільнятися від оподаткування в цій Державі, передбачено п. 3 ст. 11 вказаної Конвенції. Зокрема це стосується процентів, якщо вони одержуються і дійсно належать уряду другої Договірної Держави, включаючи його політико-адміністративні підрозділи і місцеві органи влади, Центральний банк або будь-яку фінансову установу, що повністю належить цьому уряду, або проценти, які одержуються за позиками, що гарантуються цим урядом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що проценти, сплачені позивачем за договорами позики резиденту Латвійської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення, не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті податку наведеному в ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування».

Крім того, необхідно зазначити, що така позиція була викладена в постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2012 року у справі №21-38а13.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р».

Доводи викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Транспорт» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

В.О. Аліменко

Повний текст ухвали виготовлено 28.08.2013р.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Аліменко В.О.