Рішення № 33228985, 27.08.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 р. Справа № 923/979/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області м. Херсон

до дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства "Теплотехніка" м. Херсон

про стягнення 275016грн. 00коп.

за участю прокурора прокуратури м.Херсона Посуньмо Н.М.

та представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Оржинська Е.І.

від відповідача - уповноважена особа Авер'янова С.Б.

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції у Херсонській області (позивач) та просить стягнути з дочірнього підприємства "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства «Теплотехніка» (відповідач) 275016грн. 00коп. збитків, посилаючись на те, що відповідачем порушено вимоги водного законодавства та самовільно, без дозволу на спецводокористування видобуто 5,9 тис. куб. м. підземної води.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до ст.44 Водного Кодексу України відповідач, як водокористувач, зобов'язаний використовувати водні об'єкти відповідно до цілей та умов їх надання, а також дотримуватися встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.

В позові зазначено, що відповідно до постанови прокурора Дніпровського району м.Херсона № 11 від 22.01.2013року здійснено перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та встановлено, що ДП "Теплотехсервіс" закритого акціонерного товариства «Теплотехніка» здійснює водокористування з метою водопостачання для населення селища Наддніпрянське на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр 7159-ХРС від 27.10.2011року терміном дії до 01.10.2012року, який продовжено до 01.10.2013року. Дозволом встановлено відповідачу ліміт забору води з підземних джерел в обсязі 56,0 тис. куб. м. в рік. Однак за даними статистичної звітності відповідачем використано за 2012рік 61,6 тис.куб. м., що на 5,9 тис. куб.м. більше встановленого ліміту, що свідчить про те, що відповідачем самовільно використано 5, 9 тис. куб.м.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на перевищення ліміту забору води та самовільне використання відповідачем 5,9 тис. куб.м. підземної води без дозволу на спецводокористування.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008року №464 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2009року за №18/16034. Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Згідно п.1.4 Порядку документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання - це акт перевірки.

У разі виявлення факту порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині використання підземних вод уповноваженими особами, які згідно з законом здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, обов'язково повинен бути складений акт який за змістом повинен відповідати вимогам Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та вищезазначеного Порядку.

Відповідач зазначає, що він не був письмово повідомлений про проведення перевірки, належним чином оформлений акт перевірки в матеріалах справи відсутній, тому розрахунок збитків здійснено безпідставно.

До того ж , як зазначає відповідач, ним при поданні заявки на отримання дозволу зазначено потребу в водокористуванні в обсязі 85,6тис. куб.м., проте дозвіл позивачем було оформлено на 56 тис. куб.м., а неодноразові звернення до позивача з проханням змінити ліміт використання води залишені без задоволення.

У зв'язку з тим, що передані в користування відповідачу водомережі, власником яких є Наддніпрянська селищна рада, знаходяться в незадовільному стані і відповідно до умов договору від 01.01.2010року №7/0-ДУМ відповідач не несе відповідальності за аварійні ситуації, а понадлімітний забір води стався через аварійний стан систем водопостачання, відповідач посилається на відсутність його вини в спричиненні збитків, тому в задоволенні позову просить відмовити.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 20.08.2013року до 27.08.2013 року через неподання позивачем витребуваних він нього доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також іншим спеціальним законодавством, зокрема Водним Кодексом України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах.

При зверненні з позовом, прокурор посилається на те, що відповідно до постанови прокурора Дніпровського району м.Херсона №11 від 22.02.2013року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Теплотехсервіс» ЗАТ «Теплотехніка (відповідач) із залученням спеціалістів державної екологічної інспекції.

Прокурором зазначено, а матеріалами справи підтверджується, що результати перевірки оформлені довідкою про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.02.2013року, яка складена та підписана одноособово спеціалістом державної екологічної інспекції у Херсонській області Постарнаком Володимиром Євгеновичем.

Саме цю довідку, як на підтвердження факту порушення відповідачем вимог водного законодавства, надано прокурором до позовної заяви і на неї прокурор посилався в засіданнях суду 20.08.2013року та 27.08.2013року.

На підставі фактів, зазначених в довідці від 01.02.2013року прокурор просить стягнути з відповідача збитки в сумі 275016грн.00коп., посилаючись на порушення ним вимог водного законодавства, а саме - використання води з підземних джерел з перевищенням встановлених лімітів у дозволі на спецводокористування № Укр 7159-ХРС від 27.10.2011року, виданого на термін до 01.10.2013року на 5,9тис. куб.м, посилаючись на те, що зазначений обсяг води забрано відповідачем самовільно. Інших підстав, якими б обгрунтовувалися позовні вимоги, прокурором не зазначено.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення збитків суд виходить із наступного.

Статтею 19 Водного Кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням і відтворенням водних ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю у галузі використання вод визначається відповідно до закону.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції позивача, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, віднесено здійснення контролю за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів, територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011року №429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2011року за №1347/20085 державна екологічна інспекція у Херсонській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів. Відповідно до пункту 4.2 Положення державна екологічна інспекція здійснює державний нагляд за додержанням законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, в тому числі наявності та дотримання вимог наданих дозволів на спецводокористування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах.

Згідно з вимогами пунктів 1, 9 частини 1 ст. 44, статей 48, 49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спецводокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Видача дозволу на спецводокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі, зокрема, визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.

Позовні вимоги про порушення відповідачем водного законодавства та стягнення збитків обґрунтовуються довідкою про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.02.2013року, яка складена та підписана одноособово спеціалістом державної екологічної інспекції у Херсонській області Постарнаком Володимиром Євгеновичем, приписом прокурора, розрахунком розміру збитків.

Однак довідка не може бути належним доказом порушення ДП «Теплотехсервіс» законодавства про охорону навколишнього природного середовища з огляду на наступне:

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-\/.

Статтею 1 Закону визначено що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів тощо в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

Відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства покладено на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органи на місцях.

Згідно статті 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Підстави і порядок проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 6 Закону. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008року №464 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.01.2009року за №18/16034. Порядок визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Згідно п.1.4 Порядку документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання - це акт перевірки.

Відповідно до пунктів 4,13, 4.14, 4.17, 4.19, 4.20 Порядку за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся. В останній день перевірки два примірника акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії, керівником, або уповноваженою особою суб'єкта господарювання.

Таким чином, у разі виявлення факту порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині використання підземних вод, уповноваженими особами, які згідно з законом здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, обов'язково повинен бути оформлений акт перевірки.

Однак, при звернені з позовом до матеріалів позову не надано належним чином оформленого акту перевірки вимог природоохоронного законодавства в частині використання підземних вод, а нарахування шкоди на підставі довідки від 01.02.2013року не передбачено чинним законодавством та є безпідставним.

Доказів дотримання вимог Закону та надіслання відповідачу рекомендованим листом повідомлення про наступну перевірку за 10 днів до її здійснення з зазначенням органу державного нагляду яким вона буде здійснюватися до матеріалів справи не надано.

Надана прокурором довідка від 01.02.2013року (аркуш справи 15-16), як і подання на адресу відповідача про усунення порушень вимог Водного Кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 06.03.2013року не можуть бути належним доказом встановлення порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки результати перевірки оформлюються актом перевірки. До того ж довідка складена з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, які полягають в наступному.

Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Пунктом 4.9 Порядку також встановлено, що державні інспектори здійснюють перевірку об'єкта у присутності керівника суб'єкта господарювання чи уповноважених ним осіб.

В порушення зазначених вимог в довідці лише зазначено що головний спеціаліст відділу екологічного контролю приймав участь у перевірці підприємства відповідача, яка здійснена не позивачем, а прокуратурою Дніпровського району м. Херсона. Про присутність керівника або уповноваженої ним особи відповідача при здійсненні перевірки в довідці не зазначено.

Відповідно до вимог Порядку перевірка з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів здійснюється державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції України, Автономної республіки Крим, областей. Складання акту перевірки також входить до повноважень державного інспектора. В порушення вимог Порядку довідка про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства складена одноособово головним спеціалістом відділу екологічного контролю державної екологічної інспекції у Херсонській області, який не є державним інспектором і у якого відсутні передбачені законом повноваження на здійснення перевірки та оформлення її результатів.

Таким чином, оскільки надана до матеріалів справи довідка про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.02.2013року не відповідає вимогам Закону та Положення, вона не може бути носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовища, та підставою розрахунку суми збитків, тому позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.

Наведена правова позиція викладена і Вищим господарським судом України при здійснені ним касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в постановах Вищого господарського суду України від 03.05.2012року №4/138, від 21.05.2013 року №5017/3195/2012 та інших.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який би було складено уповноваженим органом з дотриманням вимог вище зазнаних Закону та Порядку до матеріалів справи не надавався і він не зазначений як підстава позовних вимог.

Посилання ж позивача на акт перевірки від 25-27.02.2013року та клопотання позивача, заявлене під час засідання суду 27.08.2013року судом відхиляється, оскільки відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач має право змінити підстави позовних вимог, але до початку розгляду судом справи по суті.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на те, що поданням акту він не змінює підстави позовних вимог, оскільки пунктом 3.12 постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року зазначено, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі.

Цим же пунктом Постанови зазначено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог.

Початок розгляду справи відбувся 20.08.2013року коли сторонам було роз'яснено права та обов'язки та безпосередньо розглянуто позовні вимоги, заслухавши пояснення прокурора, позивача і відповідача. Клопотання позивача про залучення до матеріалів справи акту є саме зміною підстав позову, оскільки позивач посилається на нього як на обставину, якою обґрунтовуються позовні вимоги.

Таким чином наданим позивачем актом в засідання 27.08.2013року змінюються обставини, якими прокурор та позивач обґрунтовують свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням викладеного, вимог ч.4 ст. 22 ГПК України, а також рекомендацій Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року судом відхиляється клопотання позивача про те, що збитки нараховані на підставі акту перевірки від 25-27.02.2013року, а зазначений акт не приймається як зміна підстав позовних вимог, оскільки його надано після початку розгляду справи.

Не є належним доказом і посилання прокурора та позивача на те, що оскільки відповідачем частково сплачені збитки в сумі 15500грн.00коп, він тим самим визнав позовні вимоги, оскільки в засіданні суду відповідач позовні вимоги не визнавав з підстав зазначених у відзиві на позов та доповненні до відзиву, посилаючись на те, що він змушений був сплатити частково 15500грн.00коп., отримавши подання прокурора з метою недопущення зупинення роботи підприємства.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтями 110, 11 Водного Кодексу України також встановлена відповідальність за порушення водного законодавства, в тому числі і відшкодування збитків, які спричинені з вини відповідних осіб.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог, через недоведення позивачем та прокурором усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст.. 49 ГПК України відносяться на позивача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Стягнути з державної екологічної інспекції у Херсонській області м. Херсон, пров. Козацький, 10, ідентифікаційний код 38044149, інші реквізити суду не відомі в доход спеціального фонду державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 одержувач УДКСУ у місті Херсоні., призначення платежу - судовий збір код 03500045 - 5500грн.32 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 серпня 2013 р.

Суддя З.І. Ємленінова