Ухвала суду № 33228880, 30.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"30" серпня 2013 р. Справа № 911/2425/13

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді - Карпечкін Т.П., Скутельник П.Ф., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -

Банку «Чеська експортні банка, а.с.»,

111 21, Чеська Республіка, м. Прага 1, вул. Водічкова, 34/701

до 1) TML Investment, s.r.o.,

Чеська Республіка, Целніці 1028/10, 110 00 Прага 1,

(адреса для листування: 02125, м. Київ-125, а/с 70)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод",

09232, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57,

03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34

про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір

у справі № 911/2425/13

за позовом TML Investment, s.r.o.,

Чеська Республіка, Целніці 1028/10, 110 00 Прага 1

(адреса для листування: 02125, м. Київ-125, а/с 70)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод",

09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул.Червоноармійська, 57

03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34

про стягнення 11 710 564,49 євро та зобов'язання вчинення дій

в с т а н о в и в:

Банк «Чеська експортні банка, а.с.», на підставі статті 26 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до господарського суду Київської області 28.08.2013 із позовною заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 911/2425/13 до TML Investment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір.

Відповідно до статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Отже, вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зміст позовної заяви Банку «Чеська експортні банка а.с.», позовна вимога до позивача у справі щодо зобов'язання останнього утриматись від вчинення дій, направлених на стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики від 15.12.2006 (предмет позову у справі) розцінюється судом як вимога до суду зобов'язати позивача відмовитись від позову, що не підлягає розгляду господарським судом, зважаючи на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Зазначеному праву кореспондує положення частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 3 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Вказані норми є реалізацією частини 1 статті 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційним Судом України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 № 9-зп надано офіційне тлумачення частині 1 статті 55 Конституції України, про те, що вказану норму слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Крім того, у мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що частина 1 статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Зважаючи на вказане, позовна вимога Банку «Чеська експортні банка, а.с.» до позивача у справі щодо зобов'язання останнього утриматись від вчинення дій, направлених на стягнення з відповідача заборгованості за Договором позики від 15.12.2006, оскільки таке стягнення у судовому порядку і є предметом позову у справі, не підлягає розгляду в господарських судах України, з огляду на що, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті в цій частині позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 911/2425/13 на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, при вирішенні питання прийняття даної позовної заяви, судом враховано правову позицію, що викладено у підпункті 1.5. пункту 1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 стосовно того, що третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі, оскільки вказана особа вважає, що саме їй належить право на предмет спору, відтак, суду необхідно встановити, що така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким є тотожними вимогам за первісним позовом.

У контексті статті 26 Господарського процесуального кодексу України предметом спору є матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

З огляду на вказане, судом враховано, що позовна вимога Банку «Чеська експортні банка, а.с.» до відповідача у справі щодо зобов'язання останнього укласти договір іпотеки нерухомого майна з заявником стосується того самого майна, яке заявлене у первісному позові до передачі відповідачем у власність позивачу.

Разом з тим, предметом первісного позову є зобов'язання відповідача в якості виконання зобов'язання за договором позики від 15.12.2006, що укладений між позивачем та відповідачем, передати спірне майно у власність позивача.

Позовна вимога Банку «Чеська експортні банка, а.с.» до відповідача у справі щодо зобов'язання останнього укласти договір іпотеки нерухомого майна обґрунтована зобов'язаннями, що виникли між відповідачем і заявником за кредитним договором № 21274, що укладений між ними.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у позові Банку «Чеська експортні банка, а.с.» як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, фактично заявляються позовні вимоги інші, ніж ті, що є предметом спору у справі № 911/2425/13, які спрямовані на відносини, що знаходяться поза предметом спору між сторонами у справі та мають розглядатися в окремому позовному провадженні, оскільки не пов'язані з первісним позовом.

Крім того, розгляд таких вимог за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі сумісно з розглядом первісного позову суттєво утруднить вирішення спору у справі № 911/2425/13.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.», у частині зобов'язання відповідача укласти договір іпотеки спірного нерухомого майна, на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

У зв'язку з цим, судом враховано правову позицію, що викладено у підпункті 9.9. пункту 9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 № 6, відповідно до якої у резолютивній частині рішення про спонукання укласти договір господарські суди повинні зазначати умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.

До позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 911/2425/13 не додано проекту договору іпотеки спірного нерухомого майна, вимогу про укладання якого заявлено у позові.

Зважаючи на вказане, у разі повторного звернення Банку «Чеська експортні банка, а.с.» з позовною заявою про зобов'язання укласти договір, необхідно до позовної заяви додати проект договору, з умовами, на яких, на думку позивача, сторони зобов'язані укласти договір.

Крім того, за результатами дослідження матеріалів позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 911/2425/13, судом встановлено, що відмітки про засвідчення копій документів, що додані до заяви, здійснені від імені адвоката Сидоренко І.О. та містять відбитки печатки адвоката.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації; повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором, до ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, витяг засвідчується підписом сторін договору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1-2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При вирішенні питання відповідності наданих суду копій документів, судом враховано правову позицію, що викладено в абзацах 2, 4, 5 підпункту 2.2. пункту 2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 стосовно того, що копії, які видаються підприємствами, установами, організаціями мають бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам, вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Зважаючи на викладене, судом враховано, що на підтвердження повноважень представника заявника на засвідчення копій документів, до матеріалів позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 911/2425/13, додано довіреність від 22.08.2013, якою уповноважено громадянина Сидоренка Ігоря Олександровича на здійснення від імені заявника відповідних дій, із зазначенням місця проживання та реквізитів паспорту громадянина України.

Проте, суд звертає увагу, що до матеріалів зазначеної позовної заяви не додано довіреності заявника, якою уповноважено діяти від його імені особу, що має статус адвоката, крім того, не надано ордеру, який би посвідчував повноваження адвоката як представника або відповідного договору, у якому б зазначались повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 26, пунктом 5 частини 1 статті 54, пунктом 1 частини 1 статті 62, пунктами 3, 5 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

1. Відмовити у прийняті позовної заяви Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 911/2425/13 до TML Investment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір, в частині позовної вимоги про зобов'язання «ТМЛ Інвестмент, с.р.о.» утриматись від вчинення дій, направлених на стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Кузминецький цегляний завод» заборгованості за Договором позики від 15.12.2006 р., укладеним між «КСК Інвестмент, с.р.о.» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кузминецький цегляний завод», до 30 червня 2019 року і у будь-якому разі не раніше отримання банком «Чеська експортні банка, а.с.» всіх сум кредиторської заборгованості за Кредитним договором № 21274, укладеним 31 серпня 2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кузминецький цегляний завод» та банком «Чеська експортні банка, а.с.».

2. Повернути без розгляду позовну заяву Банку «Чеська експортні банка, а.с.» про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі № 911/2425/13 до TML Investment, s.r.o. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про зобов'язання утриматись від вчинення дій та зобов'язання укласти договір, в частині позовної вимоги про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" укласти з банком «Чеська експортні банка, а.с.» договір іпотеки нерухомого майна, а саме - адміністративної будівлі, літера А, площею 220,8 кв.м, та виробничої будівлі, літера Б, площею 15 740,2 кв.м, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Кагарлицький район, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, буд. 57, та належать товариству з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009 р., зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП Київськоїобласної ради «Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації» 17.03.2009 р. за реєстраційним номером 20324756, номер запису: 518, в книзі 2.

Додаток (Банку «Чеська експортні банка, а.с.»): позовна заява від 28.08.2013 та додані до неї документи на 115 арк.

Головуючий суддя С.О. Саванчук

Судді Т.П. Карпечкін

П.Ф. Скутельник