Постанова № 332266, 29.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"29" грудня 2006 р.

Справа № 14/360

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., 29.12.2006 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №14\360

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Олеко - Тіс” (далі по тексту - ТОВ), м. Кіровоград

до відповідача Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі по тесту – ДПІ), м. Кіровоград

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Секретар судового засідання – Бабко О.В.

Представники:

Від позивача – Гавриш Г.О., довіреність № 11/12/06 від 11.12.2006 р.;

Від відповідача – Скрипник О.М., довіреність № 170 від 15.08.2006 р.;

Подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді від 16.05.2006 р. №0000313510\0, від 19.06.2006 р. №0000313510\1 про нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 9 785,42 грн. основного платежу та 4 892,71 грн. штрафної (фінансової) санкції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач не погоджується з висновком податкової служби щодо порушення підприємством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статі 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та стверджує, що автомобіль ГАЗ-2705 не є товаром, який безоплатно отриманий підприємством, оскільки даний транспортний засіб придбаний фізичною особою за договором доручення від 25.07.2004 р. та у підприємства рахується заборгованість перед Болокан Е.В., що підтверджує відсутність факту безоплатно наданих підприємству товарів у розумінні пункту 1.23 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

В запереченнях на позов відповідач не погоджується з вимогами позивача та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фахівцями ДПІ у м. Кіровограді проведена позапланова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Олеко-Тіс” за період з 01.01.2004 р. по 01.01.2006 р., про що складено акт перевірки від 27.04.2006 р. №35-10\10-12\32832939.

На підставі акту перевірки податковою службою винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2006 р. №0000313510\0 про нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 9 785,42 грн. основного платежу та 4 892,71 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За висновками податкового органу підприємством порушено підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме не включено до складу валового доходу підприємства вартість автомобіля ГАЗ-2705- АС 6 у сумі 46 970,00 грн., який був придбаний ТОВ „Олеко-Тіс” на підставі договору доручення від 25.07.2004 р.

Не погодившись з висновком податкового органу позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарга платника податку залишена без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2006 р. №0000313510\1.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги в силу наступного.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статі 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових доходів підприємства включається доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

За нормою частини 1 пункту 1.23 статті 1 цього Закону безоплатно надані товари – це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких год.

25.07.2004 р. ТОВ „Олеко-Тіс”, як Довіритель, та фізична особа Болокан Едуард Васильович, як Повірений, уклали договір доручення за умовами якого Повірений зобов’язується придбати автомобіль ГАЗ 2705-АС 6. Повірений зобов’язується провести розрахунки з продавцем з наступним відшкодуванням відповідних витрат Довірителем. Довіритель зобов’язується відшкодувати Повіреному понесені витрати та виплатити винагороду. Виплата здійснюється шляхом видачі коштів Повіреному протягом 2 років з моменту надання звіту Повіреного про виконання доручення. Витрати Повіреного, в том числі на придбання автомобіля, Довіритель компенсує разом з виплатою винагороди на підставі документів, що підтверджують витрати Повіреного, та відображені у звіті, який має форму авансового звіту.

06.08.2004 р. Повірений на підставі акту прийому-передачі передав Довірителю автомобіль ГАЗ 2705-АС 6 та подав звіти про витрачені кошти, що оформлено згідно умов договору авансовими звітами(а.с.20-25). Заборгованість підприємства перед Болоканом Е.В. рахується в бухгалтерському обліку по рахунку „розрахунки з підзвітними особами”, що підтверджено в акті перевірки (а.с. 13).

Невірно відображення в бухгалтерському обліку, як на тому наполягають представники податкової служби, заборгованості підприємства перед фізичною особою Болоканом Е.В. за автомобіль ГАЗ 2705-АС 6 не є підставою для ствердження, що даний автомобіль наданий ТОВ „Олеко-Тіс” безоплатно.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів, які б підтвердили отримання позивачем транспортного засобу ГАЗ 2705-АС 6 безоплатно податковий орган суду не надав.

Господарський суд вважає безпідставним висновок державної податкової служби про заниження валового доходу підприємства в 3 кварталі 2004 р. та неправомірними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді №0000313510\0 від 16.05.2006 р., №0000313510\1 від 19.06.2006 р.

Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді №0000313510\0 від 16.05.2006 р., №0000313510\1 від 19.06.2006 р.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 2414529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеко-Тіс" (м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 11/11, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій