Постанова № 33226248, 28.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4513/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Геращенка Ю.І.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2013 року позивач ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (далі за текстом - позивач, платник податків) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0010221501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого за господарськими правочинами ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал". Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину порушення, які фактично не мали місця в його господарській діяльності. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання господарсько-правових договорів з поставки товарів податкові накладні та первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином та дають усі правові підстави для врахування сум, передбачених цими документами, при формуванні податкового кредиту підприємства-позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству, оскільки податковим органом встановлено завищення суми бюджетного відшкодування по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 13426,00 грн., внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за договорами поставки контрагентам, діяльність яких має ряд ознак фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" 19 лютого 1992 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 00110792) виконавчим комітетом Полтавської міської ради (а.с. 89). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ (свідоцтво серії НБ № 372961 від 17 травня 2010 року № 100283589 (а.с. 88).

Відповідачем у період з 13 червня 2013 року по 27 червня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за березень, липень 2012 року.

За результатами перевірки 01 липня 2013 року складено акт № 21/16-01-15-01/00110792 (а.с. 15-39), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по уточнюючому розрахунку з ПДВ за березень 2012 року в розмірі 13426,00 грн.

На підставі акта перевірки від 01 липня 2013 року № 21/16-01-15-01/00110792 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0010221501 (а.с. 13), яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 13426,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 3356,50 грн.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 01 липня 2013 року № 21/16-01-15-01/00110792 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходять за межі компетенції відповідача; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, безпідставним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0010221501.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 17 липня 2013 року № 0010221501, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішень, стали відомості про те, що господарська діяльність контрагентів позивача ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ " НВП Метал" носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого сформований за рахунок вказаних підприємств податковий кредит позивача відповідачем правомірним не визнаний.

Як свідчать матеріали справи, між ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (Замовник) та ТОВ "Стар Прайм" (Постачальник) 17 лютого 2012 року укладено договір поставки № ТМ 256/2012 (а.с. 94) згідно умов якого Постачальник зобов'язується продати, а Покупець прийняти дрова паливні порізані твердих порід (Товар) кількістю 250 м3 за ціною 180,00 грн./м3, на загальну суму 45000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підставі Договору від 17 лютого 2012 року ТМ 256/2012 ТОВ "Стар Прайм" здійснено поставку, а позивачем оплачено Товар.

Копіями платіжних доручень від 22 лютого 2012 року № 11573 (а.с. 97), від 29 лютого 2012 року № 11752 (а.с. 100), від 12 березня 2012 року № 11947 (а.с. 103), від 15 березня 2012 року № 12275 (а.с. 106), від 28 березня 2012 року № 12503 (а.с. 109), підтверджено, що позивач оплатив визначений у рахунках-фактурах товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а на підставі видаткових накладних від 22 лютого 2012 року № 1/2202 (а.с. 95), від 29 лютого 2012 року № 1/2902 (а.с. 98), від 12 березня 2012 року № 1/1203 (а.с. 101), від 15 березня 2012 року № 1/1503 (а.с. 104), від 28 березня 2012 року № 1/2803 (а.с. 107) отримав товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Стар Прайм".

Для документального оформлення угоди з поставки ТОВ "Стар Прайм" складено податкові накладні від 22 лютого 2012 року № 22 (а.с. 96), від 29 лютого 2012 року № 30 (а.с. 99), від 12 березня 2012 року № 12 (а.с. 102), від 15 березня 2012 року № 15 (а.с. 105), від 28 березня 2012 року № 24 (а.с. 108). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З пояснень представника позивача встановлено, що транспортування товару за вказаним договором забезпечувалось на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом з ПП "Нічний експрес", що підтверджується вантажною декларацією, яка поряд з іншими носить ознаки ТТН та квитанцією за надані послуги.

Судом встановлено, що між ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод" (Покупець) та ТОВ "НВП Метал" (Постачальник) 23 січня 2012 року укладено договір поставки № ТМ-135 (а.с. 111-116) згідно умов якого Постачальник протягом дії договору зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати ТМЦ (Товар), перелік і кількість якого визначається Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Специфікацією № 1 (а.с. 117) передбачено поставку позивачу заготовок бронзових на загальну суму з ПДВ 23490,00 грн.

На підставі Договору від 23 січня 2012 року ТМ-135 та Специфікації № 1 до нього ТОВ "НВП Метал" здійснено поставку, а позивачем оплачено обумовлений товар.

Копією платіжного доручення від 02 лютого 2012 року № 11218 (а.с. 120) підтверджено, що позивач оплатив визначений у рахунку-фактурі від 23 січня 2012 року № СФ-0000005 (а.с. 148) товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а на підставі видаткової накладної від 03 лютого 2012 року № РН-0000006 (а.с. 118) отримав товарно-матеріальні цінності у ТОВ "НВП Метал".

Для документального оформлення угоди з поставки ТОВ "НВП Метал" складено податкову накладну від 02 лютого 2012 року № 2 (а.с. 119). Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено позивачем до складу свого податкового кредиту та відображено у податкових декларації з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару за вказаним договором забезпечувалось на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом з ПП "Нічний експрес", що підтверджується актом-реєстром та вантажною декларацією, яка поряд з іншими, носить ознаки ТТН та квитанції за надані послуги (а.с. 121-122).

На підтвердження належної якості поставленого товару контрагентом позивача разом із заготовками бронзовими передано сертифікати якості на них (а.с. 152).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал") підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про прийняття вказаного документа до виконання, номенклатурними картками, витягом із журналу довіреностей на право отримання ТМЦ, сертифікатами якості у зв'язку із чим наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання товару у ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал" реальним. Судом встановлено, що вищезазначені угоди з поставки виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірним - відсутні.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження правомірності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та його контрагентами ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал", що стала підставою для формування податкового кредиту позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач використовував придбаний у ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал" товар безпосередньо у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал" на момент укладення договорів, складення податкових накладних та інших первинних документів значились у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, усі первинні документи складені контрагентами позивача з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод".

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) податком на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів, є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання. У свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик товарів, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від своїх контрагентів на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності позивача та беручи до уваги вимоги підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, суд погоджується із правомірністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за господарськими операціями з ТОВ "Стар Прайм" та ТОВ "НВП Метал".

Крім того, судом відхиляються доводи податкового органа щодо безпідставності включення позивачем до складу свого податкового кредиту за березень 2012 року оформленої з допущенням порушень податкової накладної від 22 листопада 1723 № 1723 (а.с. 90) на загальну суму 2856,00 грн., виписаної ТОВ "Росліт", з мотивів пропуску ПАТ "Турбомеханічний завод" строку подання Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (а.с. 91).

Суд не погоджується з доводами податкового органа, що Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) має подаватись платником податків до закінчення звітного податкового періоду, у якому у такого платника виникло право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, чинним податковим законодавством не визначеного граничного строку подання платником податків Заяви зі скаргою на постачальника, а з приписів частини 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, логічно дійти висновку, що таким строком є річний строк, а не термін "до закінчення звітного податкового періоду, у якому у такого платника виникло право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає неприпустимим порушення прав позивача шляхом обмеження його права на звернення до податкового органа зі скаргою на постачальника щодо порушення останнім порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів пропуску строку, визначеного податковим органом внаслідок вибіркового та вільного тлумачення норм Податкового кодексу України як "строк до закінчення звітного податкового періоду, у якому у такого платника виникло право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту".

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 17 липня 2013 року № 0010221501.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 38719450) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (ідентифікаційний код 00110792) витрати зі сплати судового збору в розмірі 202 (двісті дві) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова