Постанова № 33226183, 27.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року 810/4102/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг"доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2013 №0000442200 та №0000452200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки від 26.06.2013 відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та про зменшення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2012 року. Позивач стверджує, що в ході перевірки були надані усі документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та дійсності господарсько-фінансових операцій з ТОВ "Промтех Сервіс", в тому числі і податкові накладні, і що позивачем не порушувались правила, вимоги та приписи п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

Представник позивача 27 серпня 2013 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.

27 серпня 2013 року представник відповідача подав до суду на розгляд клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника на судове засідання.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" зареєстроване Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 07.07.2010, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 564971, та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.07.2010 за № 5058 і станом на даний час перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Також, судом встановлено, що в період з 23.05.2013 по 26.06.2013 посадовими особами Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Спецснабхендлінг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки від 26.06.2013 № 365/22-1/37135564.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за жовтень 2012 року на загальну суму 263771 грн. Враховуючи те, що у підприємства за жовтень 2012 року від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 10807 грн. підприємству зменшено від'ємне значення з ПДВ за жовтень 2012 року на 10807 грн. та донараховано податок на додану вартість за жовтень 2012 року в сумі 252964 грн.

До вказаних висновків перевіряючи дійшли на підставі того, що при перевірці оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 31 "Рахунки в банках", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 6415 "ПДВ", 644 "Податковий кредит", договорів, банківських виписок, реєстрів отриманих податкових накладних, податкових накладних встановлено, що в порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "Спецснабхендлінг" до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними за жовтень 2012 року на загальну суму 263771,40 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013 №0000442200, згідно з яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" на 316205 грн., в тому числі за основним платежем - 252964 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 63241 грн., та №0000452200, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2012 року в розмірі 10807 грн.

Також судом встановлено, що в жовтні 2012 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Промтех Сервіс".

До матеріалів справи надані податкові накладні від 27.10.2012 №5367, від 29.10.2012 №5615, від 29.10.2012 №5616 та від 30.10.2012 №5892, які ТОВ "Промтех Сервіс" видало позивачу, який в свою чергу відніс суми ПДВ по вказаним накладним до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року.

Крім того, на підтвердження власних доводів та необґрунтованості інформації, викладеної в Акті перевірки позивачем до матеріалів справи долучено постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2013 №359/7783/2013, згідно з якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ "Спецснабхендлінг" ОСОБА_1 по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП закрито за відсутністю події адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду вказаної справи підтверджено, що позивачем під час перевірки було надано всі витребувані документи, в тому числі і податкові накладні, які підтверджують придбання товарів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту регламентований ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, даною нормою встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2. цієї статті вказано, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

У пункті 198.6 вказаної норми містяться обмеження, які полягають в наступному, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Тобто, підставою для формування податкового кредиту є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як зазначалось вище, позивачу (покупцю) продавцем - ТОВ "Промтех Сервіс" по взаємовідносинах згідно з договором поставки від 01.10.2012 №01-10/12 були надані оригінали податкових накладних від 27.10.2012 №5367, від 29.10.2012 №5615, від 29.10.2012 №5616 та від 30.10.2012 №5892.

Разом з тим, податковий орган в Акті перевірки зазначив, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними за жовтень 2012 року.

Проте, вказаний висновок спростовується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2013 №359/7783/2013, яка набрала законної сили 13.08.2013.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з даної постанови суду, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ "Спецснабхендлінг" ОСОБА_1 по притягненню останньої до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП закрито за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Крім того, в даній постанові суду зазначено, що під час розгляду вказаної справи підтверджено, що позивачем під час перевірки було надано всі витребувані документи, в тому числі і податкові накладні, які підтверджують придбання товарів.

Отже, це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України під час розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження, а тому суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 263771,40 грн. на підставі податкових накладних від 27.10.2012 №5367, від 29.10.2012 №5615, від 29.10.2012 №5616 та від 30.10.2012 №5892.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності своїх дій, та, відповідно, прийнятого рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 11.07.2013 №0000442200 та №0000452200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.