Рішення № 33225405, 28.08.2013, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1214/13-ц

2/382/493/13

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2013 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого-судді Кисіль О. А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком та збов'язання не порушувати визначеного порядку користування будинком, в котрій зазначено, що сторони з 1976 року перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Проте, протягом тривалого часу вони не мають спільного господарства на не підтримують шлюбних відносин. Позивач має на праві власності житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1. Сплачує комунальні послуги та утримує будинок. Враховуючи вище викладене позивач просив, визначити порядок користування житловим будинком та виділити у його користування квартиру № 1, а квартиру № 2 виділити у користування відповідачки.

ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку, в котрому зазначено, що з 25 жовтня 1975 року по даний час ОСОБА_2 проживає однією сім'єю як подружжя з ОСОБА_1. Від спільного життя в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3. Під час спільного проживання вони разом побудували будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані в АДРЕСА_1. При будівництві даного будинку, було враховано, що в даному будинку буде проживати і мати ОСОБА_1, тому за її проханням було влаштовано додатковий вхід до відокремлених кімнат № 2-1 та № 2-2, 2-3. В цих кімнатах проживала мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті даною частиною будинку ніхто не користується та не проживає, сторони по справі проживають разом в іншій частині будинку. Крім будівництва та капітального ремонту будинку, сторонами в 2003 році був побудований гараж, в 2008 році проведено водопровід та будинок обладнано водовідведенням, в 2012 році встановлена нова огорожа, зроблені вимощення біля будинку, сараю, гаражу, а також переобладнана кімната 1-І з комори на ванну кімнату з санвузлом, в якій зроблено ремонт та в зв'язку з цим придбано будівельних матеріалів на суму 15667, 52 грн. Після ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 та додатками до неї, їй стало відомо, що правовстановлюючим документом на житловий будинок є свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав у спадок від ОСОБА_4 вказаний будинок, який спільно був побудований сторонами. При цьому, ОСОБА_2 була впевнена, що свідоцтво про право власності після закінчення будівництва отримав ОСОБА_5, оскільки виготовлення правовстановлюючий документів відбулося в 2000 році. Враховуючи викладене, позивачка просила визнати даний будинок спільною сумісною власністю подружжя, та визнати за нею право власності на ? частину даного будинку.

Позивач в судовому засіданні змінив вимоги первісного позову та просив виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_2, яка мешкає в будинку АДРЕСА_1, оскільки сторони хоч і проживали однією сім'єю та мають спільну доньку, проте він вважає, що вона є квартиранткою, хоча коштів за проживання не брав, бо вона є матір'ю їх спільної дитини. На даний час не бажає спільно проживати з ОСОБА_2, оскільки погіршилися три місяці тому їх шлюбні відносини, ОСОБА_2 не готує їсти та не приділяє йому уваги, а тому з цих підстав він і вважає, що необхідно її виселити та виписати з даного будинку. Проте, зазначає, що вона і на даний час проживає в даному будинку, вони спільно сплачують комунальну послуги. Заперечує проти зустрічного позову та пояснює, що під час їх спільного проживання ОСОБА_2 працювала та отримувала заробітну плату, кошти які він отримував від своєї праці, витрачалися на меблі та інші необхідні речі для сім'ї. А також не заперечує того факту, що ОСОБА_2 проводила ремонті роботи в будинку та замінила двері. При цьому вказує, що будинок був побудований до 1976 року як він почав спільного проживати з ОСОБА_2, на той час його мати була пенсіонеркою. В даному будинку почали проживати разом з ОСОБА_2 з 1977 року, так як до цього часу не було проведено газопостачання. Він є пенсіонером з 1999 року.

Відповідачка за первісним позовом та її представник підтримали вимоги первісного позову, проте заперечували проти первісного позову, так як не має підстав для його задоволення, оскільки відповідачка разом з ОСОБА_1 побудувала даний будинок, протягом спільного проживання проводила ремонті роботи, був побудований гараж, зроблені вимощення біля будинку та господарських споруд, встановлено огорожу, обладнано будинок водопостачанням та водовідведенням. Вона і на даний час працює та проживає в даному будинку, користується ним, проводить ремонті роботи, сплачує за комунальні послуги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Так, з показань свідка ОСОБА_6 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона знає ОСОБА_2 37 років. Вана є їх сусідкою. Разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживає з 75-76 року, вони проживають з цього часу як подружжя. В цей період в будинку були побудовані лише стіни та далі будинок будували далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом. Будинок був побудований на 2 входи, в одній частині будинку проживала мати ОСОБА_1, а в іншій він з ОСОБА_2. Весь час ОСОБА_2 працює біля будинку і діти їй допомагають. Потім була поставлена огорожа біля будинку, облаштовано будинок водопостачанням та водовідведенням. Проте, вона не бачила, щоб якісь роботи робив біля будинку ОСОБА_1. На даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом.

З показань свідка ОСОБА_7 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є їх сусідкою. Разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживає з 75 року, вони проживають з цього часу як подружжя. В цей період в будинок не був добудований. Весь час ОСОБА_2 працює біля будинку, облаштувала будинок водопостачанням, поставила паркан, провела ремонтні роботи у ванній кімнаті.

З показань свідка ОСОБА_8 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона знає ОСОБА_2 та ОСОБА_1 51 рік. ОСОБА_2 є хрещеною матір'ю її сина. З часу коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпочали спільне життя в будинку були побудовані лише стіни та далі будинок будували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом. Потім був побудований гараж, огорожа поставлена. При цьому не бачила, щоб ОСОБА_1 приймав участь при постановці паркану.

З показань свідка ОСОБА_9 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є сусідкою сторін по справі. Разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживає з 76 року та вони проживають з цього часу як подружжя. В цей період в будинку були побудовані лише стіни та далі будинок будували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом. Будинок був побудований на 2 входи, а одній частині будинку проживала мати ОСОБА_1, а в іншій він з ОСОБА_2 Весь час ОСОБА_2 працює біля будинку і діти їй допомагають. Потім був поставлений паркан біля будинку, облаштовано будинок водопостачанням, побудований гараж.

З показань свідка ОСОБА_10 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є сусідкою сторін по справі, знає їх 40 років. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають тривалий час як подружжя. Як розпочали вони спільне життя, то в будинку були побудовані лише стіни та далі будинок будували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом. Їй не відомо, щоб ОСОБА_2 проживала в даному будинку як квартирантка, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в даному будинку як подружжя.

З показань свідка ОСОБА_11 даних в судовому засіданні, вбачається, що він є чоловіком доньки сторін по справі. Одружився в 1997 році та з того часу він завжди бачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають в даному будинку разом, при цьому будинок вже був побудований. В минулому році ставили паркан та він здійснював допомогу. Також допомагав як будували гараж та ставили дах. Допомагав доставляти будівельні матеріали для здійснення ремонтних робіт у ванній кімнаті в даному будинку та здійснював допомогу при облаштуванні будинку водовідведенням. При цьому ОСОБА_2 у ванній кімнаті клала плитку та здійснювала ремонті роботи стелі у ванній кімнаті.

З показань свідка ОСОБА_12 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є спільною донькою сторін по справі. До одруження проживала разом з батьками в даному будинку. ЇЇ батьки проживала як подружжя. Під час спільного проживання її батьків був побудований гараж, ванна кімната, поставлена огорожа, будинок облаштований водопостачанням та водовідведенням та вона допомагала. Також до одруження вона разом з сестрою допомагала матері проводити ремонтні роботи кожні 5 років, в останній час можливо через деякий довший час проводилися ремонтні роботи. Мама робила все сама і проживала в даному будинку як дружина, а не квартирантка. Комунальні послуги сплачувала мама. Батько є пенсіонером та не працює, а мама працює.

З показань свідка ОСОБА_13 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є онукою ОСОБА_2, приїздить на вихідні до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони проживають разом. Вона пам'ятає, що будувався гараж, добудова до будинку, ставився паркан, проводилися ремонтні роботи як в середині будинку, так і зовні.

З показань свідка ОСОБА_14 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є донькою ОСОБА_2 від першого шлюбу. ЇЇ мама спільно проживала з ОСОБА_5 в той час в будинку та після того як добудувався будинок вона переїхала жити до них від бабусі. Тоді народилася її сестра. Було проведено газопостачання, побудований гараж, поставлений паркан, викопаний колодязь. Під час спільного проживання в даному будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали як подружжя, ОСОБА_2 не сплачувала кошти за проживання в даному будинку. Мати купували плитку для ремонту у ванній кімнаті, сантехніку, а також сплачує кошти за комунальні послуги.

З показань свідка ОСОБА_15 даних в судовому засіданні, вбачається, що він є чоловіком доньки ОСОБА_2. Коли познайомився з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вони проживали разом як одна сім'я. Проводилися роботи доріжок біля будинку та до господарських будівель та споруд, копали колодязь та він здійснював допомогу, будували гараж, і він також допомагав. Будинок облаштовувався водопостачанням, робився ремонт у ванні кімнаті ОСОБА_2 і вона плитку купила та клала у ванній кімнаті. При постановлення паркану, ОСОБА_1 приймав участь у підготовчих роботах, проте паркан ставили він, ОСОБА_2, та її доньки і ОСОБА_11. Заміну труб в будинку здійснювали ОСОБА_2 її доньки та він і ОСОБА_11. Після 1991 року була незакінчена добудова ванної кімнати, гараж ще не був побудований, а також погріб, колодязь. Потім був поставлений паркан, заливалось вимощення біля будинку, мінялися вікна. Комунальні послуги сплачувала ОСОБА_2.

З показань свідка ОСОБА_16 даних в судовому засіданні, вбачається, що вона є дружиною двоюрідного брата ОСОБА_1. З 1975 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають як подружжя. З того часу ОСОБА_2 допомагала здійснювати будівництво будинку.

З показань свідка ОСОБА_17 даних в судовому засіданні, вбачається, що він є двоюрідним братом ОСОБА_1. З 1975-1976 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають як подружжя і з того часу на місці старого будинку почали зводити новий будинок і були вже зведені стіни нового будинку. З того часу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжували будівництво будинку.

Так, в судовому засіданні з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.4), копії паспорта (а.с.5, 19), копії технічного паспорта (а.с.6-7), копії свідоцтва про народження (а.с.20), копії квитанцій та товарних чеків (а.с.21-25), копії рахунків на сплату комунальних послуг (а.с.26-32), копії довідки про склад сім'ї (а.с.33), копії постанови про адміністративне правопорушення (а.с.34), копії характеристики будівель та споруд (а.с.35, 43), копії акту державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння (а.с.44), копії з будинкової книги (а.с.45-46), встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах з 1975 року. За час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час проживання сторони по справі будували будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 та даний будинок введений в експлуатацію у березні 1999 року, окрім гаражу, який був побудований у 2003 році. Проте, право власності на даний будинок видано 14 квітня 2000 року на ім'я ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому, ОСОБА_4 склала заповіт у 1982 році, відповідно до якого ОСОБА_1 16 червня 2000 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на даний будинок. При цьому, після 2000 року було облаштовано ванну кімнату, в 2003 році був побудований гараж, в 2008 році будинок обладнано водопостачанням та водовідведенням, в 2012 році встановлена новий паркан, зроблені вимощення біля будинку, сараю, гаражу, та проводилися ремонтні роботи в будинку і ОСОБА_2, як особа, що працює вкладала свої кошти у зазначене будівництво та ремонті роботи. На даний час ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1, здійснює ремонтні роботи як в середині будинку, так і зовні будинку та господарських споруд, сплачує комунальні послуги.

Відповідно до ст.22 Кодекс про шлюб та сім?ю України (в редакції 1968 року, та станом на 1968 рік та 2000 рік) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі,

якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства,

доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного

заробітку.

Відповідно до ст.24 Кодекс про шлюб та сім?ю України (в редакції 1968 року та станом на 1968 рік та 2000 рік) майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Відповідно до ст.25 Кодекс про шлюб та сім?ю України (в редакції 1968 року та станом на 1968 рік та 2000 рік) якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок, будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст.25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових, або грошових затрат другого з подружжя або їх обох.

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.3 СК України (в редакції 2003 року) сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.74 СК України (в редакції 2003 року) якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності

жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ст.61 СК України (в редакції 2003 року) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України (в редакції 2003 року) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.1 ст.57 СК України (в редакції 2003 року), особистою власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до ст.62 СК України(в редакції 2003 року), якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід,

дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України(в редакції 2003 року), у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.4 ст.156 ЖК України до членів сім?ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім?ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст.162 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім?ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки.

Відповідно до ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

В силу ст. 405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи дані обставини, а також те, що з 1976 року по 2000 рік, так і після отримання у 2000 році ОСОБА_1 даного будинку у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 завдяки своїй праці і коштам збільшила вартість даного будинку, так і були побудовані господарські будівля та споруди, що підтверджується матеріалами справи, так і показами свідків, а також сам ОСОБА_1 не заперечував того факту, що ОСОБА_2 працює біля будинку та сплачує комунальні послуги. А тому за таких обставин зустрічний позов підлягає до задоволення.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 проживає в даному будинку, сплачує комунальні послуги, дбає про будинок, в судовому засіданні не було встановлено тих обставин, що ОСОБА_2 руйнує чи псує жиле приміщення, чи використовує його не за призначенням, чи порушує правила співжиття, та враховуючи зазначені підстави ОСОБА_1 щодо виселення та зняття реєстрації ОСОБА_2, суд вражає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,60, 61, 88, 212, 209, 218 ЦПК України, ст..ст.22, 24, 25 Кодекс про шлюб та сім'ю України, ст. ст. 3, 60-62, 57, 70, 74 Сімейного Кодексу України ст..ст.64, 116, 156 ЖК України, ст..405 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстрації, відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину будинку, задовольнити.

Встановити, що житловий будинок, господарські будівля та споруди, розташовані в АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 232 (двісті тридцять дві) гривні 84 (вісімдесят чотири) клпійки сплаченого нею судового збору та 79 (сімдесят дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кисіль О.А.