Ухвала суду № 33224961, 19.08.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 126/1267/13-ц Провадження № 22-ц/772/2208/2013Головуючий в суді першої інстанції:Гуцол В.І.Категорія: 21Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. м. Вінниця19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Денишенко Т.О., Луценко В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Бершадського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору довічного утримання та його розірвання,-

ВСТАНОВИЛА:

25.03.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись у Бершадський районний суд Вінницької області з зазначеним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що вони є співвласниками будинку, що розташований по АДРЕСА_1 В 2013 році вони звернулись із заявою до Бирлівської сільської ради Бершадського району про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться при вказаному будинку. Однак, Бирлівською сільською радою у наданні даного дозволу на розробку технічної документації із землеустрою на виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку було відмовлено в зв'язку з тим, що власником житлового будинку є їхня донька ОСОБА_6

Так, 12 серпня 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхня донька ОСОБА_6 звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_5 для укладення договору. Між батьками та донькою була усна домовленість, що вони залишаються власниками будинку, а ОСОБА_6 набуває можливість розпоряджатись ним лише після смерті батьків, а протягом всього часу буде забезпечувати їх належним доглядом, так як вони є особами похилого віку та потребують стороннього догляду. На протязі року після укладення договору відповідачка була у добрих стосунках з батьками, підтримувала їх, турбувалась. Згодом відношення змінилось та ОСОБА_6 відмовилась навіть провідувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 З її поведінки вони зрозуміли, що донька їх обманула стосовно природи правочину, прав і обов'язків сторін, внаслідок чого ними був укладений договір дарування, а не довічного утримання, який не відповідає їхній волі, і, якщо б зазначена їм обставина була відома, то з відповідачкою не було б укладено жодних угод про відчуження на її користь належного їм майна.

За вищезазначених обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають, що даний договір підлягає розірванню та в своїх позовних вимогах просять суд визнати договір дарування від 12.08.2008 року укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського нотаріального округу ОСОБА_5 - недійсним, визнати договір дарування від 12.08.2008 року - договором довічного утримання, розірвати договір довічного утримання від 12.08.2008 року.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2013 року в позові було відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулись з апеляційною скаргою до апеляційного суду Вінницької області, де ставлять питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки обставини справи з'ясовні неповно і висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

При вирішенні даної справи, судом зазначені вимоги закону були виконані.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з наступних встановлених обставин.

Так, судом було встановлено, що 12 серпня 2008 року між позивачами і відповідачкою було укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подарували ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 Після цього обдарована, відповідачка по справі, прийняла дарунок в силу норми ч.4 ст. 722 ЦК України, отримавши один екземпляр договору дарування.

Дарувальники і обдарована, сторони по справі, однаково розуміли значення і умови цього правочину та його правові наслідки, підтвердили дійсність намірів при укладені договору та те що договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, не є правочином зловмисним, не приховує інший правочин і відповідає дійсним намірам сторін.

Дарувальники, позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, здійснили дарування без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як фізичного так і психічного.

Ці обставини підтверджуються змістом договору дарування (а/с87), поясненнями позивачів, що вони його підписали без будь-якого стороннього впливу, поясненнями третьої особи - приватного нотаріуса Бершадського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до норми ч.1 ст. 229 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка його вчинила, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням

Ч.1 ст. 230 ЦК України говорить, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

У даному ж випадку вищезазначені докази спростовуют твердження позивачів, що договір дарування ними вчинено під впливом обману зі сторони доньки - відповідачки по справі. Більше того, у позовній заяві, на зворотній стороні аркуша №2 позивачі зазначають, що вони прийняли рішення передати дочці у власність свій будинок, оскільки та завжди добре ставилась до них, як до батьків, була чуйною та турботливою, постійно виявляла намір допомогти, підтримати та доглядати вічно.

Вічно доглядати батьків донька зобов`язана, відповідно до положень глави 17 СК України та своєї свідомості, а природу правочину, який вчиняє особа, роз`яснює нотаріус, що і було зроблено у даному випадку. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано та законно відмовив у задоволенні позову, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук