Ухвала суду № 33224555, 28.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3241/12

Головуючий у 1-й інстанції: Огородник А.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за поданням Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства "Агрофірма Баса" про підтрердження застосування адмінарешту , -

В С Т А Н О В И В :

Новоселицька МДПІ звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з поданням до ПП "Агрофірма Баса" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна. Подання мотивоване тим, що Новоселицькою МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Агрофірма Баса". Посадові особи фактично допустили до перевірки, однак не надали документів, необхідних для здійснення цієї перевірки, про що свідчить акт №1353/23 від 26.12.2012 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами ПП "Агрофірма Баса". У зв'язку із цим було прийнято рішення від 25.03.2011 р. №4350/10-012 про застосування адміністративного арешту майна. На підставі статті 94 ПК України просили підтвердити обґрунтованість зазначеного адміністративного арешту майна.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року у задоволенні подання відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.03.2013 року, та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу він не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Новоселицькою МДПІ відповідно до національного плану документальних виїзних перевірок на 4 квартал 2012 року та на підставі п.п.75.1, п.75.1.2, ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та на підставі Наказу №706 від 30.11.2012 року "Про проведення документальної планової перевірки" направлень на перевірку №№205,206,207,208,209 та 210 від 13.12.2012 року та згідно повідомлення від 30.11.2012 року про проведення перевірки, яке вручено під розписку №9 від 03.12.2012 року головному бухгалтеру Костіна В.В., розпочато планову виїзну документальну перевірку ПП "Агрофірма Баса" на предмет дотримання ним вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. 26.12.2012 року згідно Наказу №753 продовжено термін проведення планової перевірки з 27.12.2012 року на 5 днів. Посадові особи підприємства фактично допустили до перевірки, однак не надали документів, необхідних для здійснення цієї перевірки, про що свідчить акт №1353/23 від 26.12.2012 року про ненадання завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів посадовими особами ПП "Агрофірма Баса". У зв'язку із цим було прийнято рішення від 25.03.2011 р. №4350/10-012 про застосування адміністративного арешту майна.

Вирішуючи по суті питання щодо обґрунтованості арешту майна, суд першої інстанції керувався тим, що згідно із п. п. 77.1., 77.4., 77.7. ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього кодексу.

Згідно із п. 20.1.5. ПК України органи державної податкової служби мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Згідно із п. п. 94.1., 94.2. ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, як, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно із п. 94.10. ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Разом із тим, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, на час розгляду даної справи податковим органом була фактично проведена перевірка ПП "Агрофірма Баса" (акт №20/23/32630042 від 11.01.2013 року), підстави, з яких податковий орган звертався до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків по суті відпали, тому заявлені у ньому вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.