Постанова № 33224404, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/46/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О. В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

22 серпня 2013 року м. Київ

Колегія колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Своринь Ю. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Бахмацької МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012р. НОМЕР_1 на суму 85445,50 грн., НОМЕР_2 на суму-46560,84 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що позивачем правомірно включено суми до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс».

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу.

Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентами, відтак, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких товарів (послуг) до податкового кредиту є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Бахмацької МДПІ Чернігівської області ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 05.12.2012 року, яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 202, ст. ст.203,215,216,228 ЦК України, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 74489,00 грн., ч. 1 ст. 202, ст. ст.203,215,216,228 ЦК України, п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів від підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 37248,67 грн.

На підставі акту перевірки Бахмацької МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85445,50 грн. в тому числі 10956,50 грн. за штрафними санкціями; НОМЕР_2 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 46560,84 грн. в тому числі за штрафними санкціями 9312,17 грн.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ника Транс» було укладено договір поставки № 17/2 від 17.02.2011 року, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Ника Транс» зобов'язується поставити та передати нафтопродукти у власність покупця - ФОП ОСОБА_2 нафтопродукти - дизпаливо 21,4 л.

На виконання договору ТОВ «Ника Транс» було виписано податкову накладну № 60 від 25.02.2011 року. Постачання товару було здійснено згідно видаткової накладної № 107 від 25.02.2011 року.

Оплата товару за зазначеним договором не проводилась, до складу валових витрат сума договору ФОП ОСОБА_2 не включалась.

ФОП ОСОБА_2 було укладено генеральний договір поставки № 44 від 14.07.2011 року з ТОВ «Український ресурс» щодо поставки на адресу покупця нафтопродуктів.

Поставка нафтопродуктів - бензину А-80 на загальну суму 69507,90 грн. (в т.ч ПДВ 11584,65 грн.) відбувалась згідно податкової накладної № 24 від 05.08.2011 року, видаткової накладної № Ук-0508/05 від 05.08.2011 року.

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, згідно виписки по рахунку НОМЕР_3 за період 18.08.2011 року, 22.08.2011 року всього оплачено 69507,90 грн., згідно платіжних доручень № 675 від 18.08.2011 року та № 685 від 22.08.2011 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Нафтопромпостач» було укладено договір поставки нафтопродуктів № 43 від 09.03.2011 року.

Поставку нафтопродуктів згідно цього договору, а саме бензину А-95 та бензину А-92 на загальну суму 323678,85 грн. (в т. ч. ПДВ 53946,48 грн.) було здійснено відповідно до податкової накладної № 32 від 11.11.2011 року та видаткової накладної № 1341 від 11.11.2011 року. Транспортування товару було здійснено відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів серії 01АААА № 250130 від 11.11.2011 року.

На підтвердження відповідності цих нафтопродуктів ТОВ «Нафтопромпостач» було надано позивачу сертифікати відповідності № UA.035.0054369-09, № UA.035.0054368-09 та паспорта № 545 та № 722.

Розрахунки між сторонами підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до п.п. 177.1 - 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Тобто, формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Херсоні складено акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ТК Ника Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.02.2011 року по 28.02.2011 року від 19.04.2012 року № 66/15-36944520; про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтопромпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.10.2010 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2010 року по 31.12.2011 року від 07.11.2012 року № 365/2200/37377048, складений Світловодською ОДПІ, про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Український ресурс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року від 22.10.2012 року № 1709/22-20/34689480, складений ДПІ в Шевченківському районі м. Києва.

Згідно вказаних актів встановлено відсутність у ТОВ «Український ресурс» умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

У ТОВ «Нафтопромпостач» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю як платників податків, так і актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів що засвідчують транспортування, зберігання товару.

Враховуючи вищевикладене, апелянтом надано вагомі докази на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають вимогам закону і спростовуються доводами апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року - скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28.08.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.