Рішення № 332243, 27.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2006 р.

Справа № 4/390

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 38

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

до відповідача:комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11, м. Кіровоград

про стягнення 17200 грн. та зобов'язання укласти договір

Представники сторін:

від позивача - Коваленко К.А. , довіреність № 355 від 22.02.06 ;

від відповідача - Шумський О.О. , довіреність № 597 від 30.08.06 ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов'язання відповідача укласти договір на теплопостачання та стягнення 17200 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Представник позивача вимоги підтримав повністю та надав до суду витребувані судом матеріали. Представник відповідача надав заперечення на позовні вимоги, просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2004р. між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та Позивачем було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» № 157/17. У п. 1.5. даного Договору зазначено, що ЦМК передається в оренду з метою вироблення та реалізації теплової енергії для потреб м. Кіровограда. З моменту укладення вказаного Договору послуги з теплопостачання Відповідачу фактично надавалися та надаються в даний час позивачем. Однак, відповідачем не вжито заходів до укладання договору з позивачем.

Крім того, між підприємством , майно якого було передано в оренду- державним комунальним підприємством теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» та відповідачем було укладено договір на теплопостачання № 35-11 від 29.03. 2001 року.

У відповідності до п.1.1 даного договору виробник (комунальне підприємство теплових мереж „Кіровоградтеплоенерго”) зобов’язався постачати тепловою енергією на цілі опалення та гарячого водопостачання будівель та споруд споживача ( приміщення по вул. Червонозорівська 17 та вул. Варшавська 2-б в м.Кіровограді.)

При укладанні даного договору сторони керувалися Законом України “Про теплопостачання” та Правилами користування тепловою енергією №310 від 06.12.1981 р.

Відповідач, згідно п.9 договору, зобов’язався оплачувати спожиту теплову енергію відповідно до діючих тарифів і розцінок починаючи з 25 числа поточного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться через банк шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виробника, або готівкою в касу виробника.

01 листопада 2004 року між Д ержавним комунальним підприємством теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №52/20-04, за яким позивач набув право вимоги сплати заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 3638 грн. 66 коп. На виконання умов договору №35-11 від 29.03.2001 року відповідач отримав послуги з теплопостачання на суму 17875 грн. 04 коп., але провів оплату лише 3649 грн. 25 коп. Враховуючи відсутність погашення виниклої заборгованості та несплату поточних платежів на кінець опалювального сезону у відповідача виникла заборгованість в розмірі 14039 грн. 64 коп., яку було зазначено позивачем в рахунку-фактурі №101 від 27.04.2006 року.

Наявність та розмір заборгованості, періоди її виникнення вірно визначені в фінансовій картці споживача (а.с.12-13) та в розрахунку суми боргу (а.с.15).

Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення. Такий висновок суд робить на підставі слідуючого.

У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Крім того, за приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення втрати від інфляції в розмірі 1441 грн. 29 коп. та три проценти річних в розмірі 388 грн. 35 коп.

Господарським судом не приймаються до уваги та розцінюється як необґрунтоване заперечення відповідача щодо правомірності позовних вимог. Посилання відповідача на відсутність будь-яких вимог чи претензій грошового характеру та відсутність повідомлення ДКПТМ “Кіровоградтепло” з яким було укладено договір №35-11 про постачання теплової енергії повністю спростовується наданими позивачем документами, зокрема Договором оренди цілісного майнового комплексу ДКПТМ “Кіровоградтеплоенерго” №157/17 від 18.10.2004 року (а.с.23-25) та Договором про відступлення права вимоги від 01.11.2004 року (а.с.14).

Суперечливі дані в актах звірки взаєморозрахунків можуть бути обумовлені лише допущеною арифметичною помилкою з боку працівників, які складали акт звірки взаєморозрахунків від 25.10.2006 року, оскільки у вказаному акті приведено лише загальну суму заборгованості 8206 грн.62 коп. без визначення періоду виникнення заборгованості. Механічне внесення відповідачем суми заборгованості до акту звірки взаємних розрахунків за теплопостачання від 16.10.2006 року судом не може бути взяте до уваги як доказ зменшення розміру заборгованості, оскільки відповідачем, незважаючи на визнання ним факту заборгованості, не надано до суду власного розрахунку заборгованості з визначенням періоду її виникнення та стану погашення. Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що суму 8206 грн. 62 коп. було визначено як заборгованість перед позивачем ДП “Кіровоградтепло” без врахування розміру заборгованості перед ДКПТМ “Кіровоградтеплоенерго”.

Враховуючи вказане, господарський суд вважає за необхідне визнати правильними проведені позивачем розрахунки, якими встановлено розмір заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 14039 грн. 64 коп., яка виникла в період з листопада 2002 року по вересень 2006 року включно.

Проаналізувавши обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1441 грн.29 коп. втрат від інфляції та 3 річних в розмірі 388 грн. 35 коп. господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають до повного задоволення, оскільки позивачем правильно проведено розрахунки вказаних сум на підставі вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, за приписом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми. Підлягають до повного задоволення і вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1330 грн.72 коп. згідно до умов п.п.7.9, 10 Договору №35-11 від 29.03.2001 року. Нарахування пені проведено у відповідності до вимог ст.232 Господарського кодексу України в межах 6 місячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, судом приймається рішення про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги з теплопостачання в розмірі 17200 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 14039 грн. 64 коп. за період з жовтня 2003 року по вересень 2006 року включно, пеня 1330 грн. 72 коп., втрати від інфляції в розмірі 1441 грн.29 коп. та 3 % річних в розмірі 388 грн. 35 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Оспорюючи позовні вимоги щодо зобов'язання укласти договір на теплопостачання, відповідач послався на причину не укладення договіру з позивачем через те, що установчі документи відповідача були в стадії переоформлення та у зв'язку з відмовою позивача укласти договір на технічне обслуговування систем гарячого водозабезпечення та опалювальних систем.

Визнаючи неправомірність дій відповідача при відмові укласти договір суд виходить з того, що відповідно до “Порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов'язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.12.1999 р. за № 917/4210 витрати на обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання виключаються зі складу тарифів на теплопостачання і включаються до складу квартирної плати.

Крім того, фінансування вказаних робіт, то відповідно п.7 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених наказом Держбуду України від 06 березня 2002 за №47, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання, включаються до складу квартирної плати.

Доказів про перебування в стадії переоформлення установчих документів на час розгляду справи судом, яка б потягла за собою неможливість укладення договору з позивачем, відповідач до суду не надав.

На підставі викладеного та проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору стосовно відмови відповідача укласти договір на теплопостачання, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір підлягають до повного задоволення. При цьому, господарським судом враховується, що сторони фактично перебувають в договірних відносинах, позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання і фактично їх правовідносини потребують документального оформлення у вигляді укладання договору, яке є обов'язковим виходячи з вимог закону.

У відповідності до приписів ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Позивач повністю виконав вказані вимоги закону (а.с.19-21).

Відповідно до ч. З ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

За приписом п. З ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», основним обов'язком споживача є укладання договору на житлово - комунальні послуги, підготовленого виконавцем на основі типового договору.

Ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, як основний обов'язок споживача теплової енергії.

Відповідачем фактично визнано факт відмови позивачу в укладенні договору, хоча судом не отримано доказів наявності будь-яких поважних причин для такої відмови. В судовому засіданні 27.12.2006 року відповідач заявив підтримане позивачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців через відсутність коштів у відповідача на однократну виплату заборгованості. Господарський суд вважає за можливе при винесенні рішення застосувати розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців, призначивши до стягнення рівними частками по 2866 грн. 66 коп. щомісячно.

Саме невиконання відповідачем вимог закону при проведенні процедури узгодження пропозицій при укладанні господарського договору є підставою для зверненні позивача до суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача повністю, оскільки через порушення прав відповідачем, позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав та поніс додаткові витрати.

Керуючись ст.ст.34, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути із Комунального ремонтно- експлуатаційного підприємства №11 м.Кіровоград вул. Червонозорівська 17 р/р 260041000 а АППБ "Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538, код 23224392 на користь дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю „Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” (вул. Кутузова, 23/16, м. Кіровоград, п/р 260057081 в АППБ „Аваль” м. Кіровоград, МФО 323538, код 33142568) заборгованість за отримані послуги з теплопостачання в розмірі 17200 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 14039 грн. 64 коп. за період з жовтня 2003 року по вересень 2006 року включно, пеня 1330 грн. 72 коп., втрати від інфляції в розмірі 1441 грн.29 коп. та 3 % річних в розмірі 388 грн. 35 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суму сплаченого державного мита в розмірі 172 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, призначивши до стягнення рівними частками по 2866 грн. 66 коп. щомісячно.

Наказ видати.

Зобов'язати відповідача Комунальне ремонтно- експлуатаційне підприємство №11 м.Кіровоград вул. Червонозорівська 17 укласти договір на виробництво та постачання теплової енергії з Дочірнім підприємством “Кіровоградтепло” товариства з обмеженою відповідальністю “Центр науково- технічних інновацій Української нафто-газової академії” м.Кіровоград вул. Кутузова 23/16 ідент. код 33142568.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя

Ю. І. Хилько