Постанова № 33224250, 20.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 р. справа №820/5457/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Білоголовської Л.А.,

представника відповідача - Щербак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВААГРО УКРАЇНА» -звернувся до Харківського окружного адміністративного суду Харківської області з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у яком, з урахуванням уточнень, просить суд:

- Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 12.03.2013 р. № 0001572201, № 0001181702, № 0000212208.

- Визнати протиправними всі висновки комісії, викладені в акті від 15.-2.2013 р, № 675/22.1-07/34631027 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «НОВААГРО Україна» код ЄДРПОУ 34631027 - з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.1012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтував, посилаючись на те, що оспорювані податкові повідомлення - рішення складені відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, у тому числі вимог Податкового та Господарського кодексів. Висновки , викладені відповідачем у Акті перевірки , про порушення позивачем податкового законодавства та порядку ведення касових операцій ; про те, що операції з придбання позивачем частки у статутному капіталі юридичної особи - нерезидента ; придбання акцій ЗАТ «Садовод» та придбання права вимоги заборгованості ТОВ СВП "Картамиш" за договором про відступлення права вимоги, а також операція з формування статутного фонду позивача, мають ознаки операцій, пов'язаних з легалізацією та відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є неправомірними і не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях. Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до документів, що мітяться у матеріалах справи ( Виписка серія ААБ; № 368385 від 22.07.2011 р., з єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Довідка АА № 519486 з ЄДРПОУ від 21.02.2012 р.; Довідка № 979 від 08.04.2011 р. про взяття на облік платника податків, Статут ( нова редакція) від 30.10.2012 р.) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « НОВААГРО УКРАЇНА» ( код - 34631027)- зареєстроване як юридична особа 13.10.2006 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради; узято на облік в органах державної податкової служби 13.10.2006 р. перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м. Харкова ( код ДПІ-2031); Попереднє найменування ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТА-ПЛЮС».

15.02.2013 р. за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ «НОВААГРО Україна» ( код ЄДРПОУ 34631027) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. відповідачем складено Акт № 675/22.1-07/346331027, у якому відповідач дійшов висновків про те, що позивачем допущено порушення податкового законодавства та "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Такі висновки відповідача, викладені в Акті перевірки , стали підставою для складення відповідачем податкових повідомлень-рішень, а саме:

- Податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 12.03.2013 р. № 0001572201 до ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 105 000 грн 36 коп. згідно абз. 2, абз. 6 ч. 1 ст. 1 Указу президента № 436/95 від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

- Податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 12.03.2013 р. № 0000212208 про нарахування штрафних санкцій в сумі 170,00 гривень з посиланням на п. 46.1 ст.46, п.103.9 ст. 103 Податкового кодексу України за неподання до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано дохід з джерелом походження з України.

Суд зазначає, що у вказаному податковому повідомленні - рішенні відсутні номер та дата його складання. Позивачем надано до суду лист відповідача № 4522/10/223-25 від 27.03.2013 р., у якому зазначено, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за платежем податкок на прибуток іноземних юридичних осіб ( код платежу) у сумі 170,00 грн. слід читати : « Податкове повідомлення-рішення № 0000212208 від 12.03.2013».

- Податковим повідомленням-рішенням від 12.03.2013 р. № 0001181702 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції ( загальна сума ППР 6 604 грн. 13 коп.) з посиланням на абз. г) пп. 17, п. 2, ст.. 164 розділу IV Податкового кодексу України.

Крім того в Акті від 15.02.2013 №675/22.1-07/34631027 ( далі - Акт перевірки ) викладені висновки щодо наявності фінансових операцій, проведених за участі ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА», які відповідають ознакам, регламентованим Розділом І Положення про порядок ведення банку даних про фінансові операції, щодо яких виникають підстави вважати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, який затверджено наказом ДПС України від 27.09.2012 №860, а саме:

- обставини здійснення операції свідчать про відсутність об'єктивного зв'язку між операцією та характером діяльності хоча б одного з її учасників, здійснення операції при незвичних або невиправдано заплутаних умовах - ознака 1;

- купівля особами-резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість - ознака 33.

1. Щодо застосування до позивача штрафної санкції в сумі 105 000 грн 36 коп. за порушення п. 2.8.; 2.11 глави 2 п. 3.5. глави 3 « Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого Постановою Національного банку України № 637 від 125.12.2004 р. ( далі - Постанова № 637) суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки відповідачем зафіксовано перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі 28.01.2011 р. та 20.05.2011 р. Також зафіксовано проведення позивачем у квітні-вересні 2011 року готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів розрахункового документа встановленої форми ( товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 100 127,96 грн.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України ( далі - ГКУ_) органи державної влади нараховують адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 241 ГКУ передбачається, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Статтею 250 ГКУ визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме - адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У пункті 2 оглядового листа Вищого адміністративного суду України №76/100/13-08 від 24.10.2008 р. зазначено, що фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238,239 ГКУ, отже, повинні застосовуватись в межах строків, визначених статтею 250 ГКУ.

Міністерством юстиції України у листі від 02.12.2009 р. N 870-0-2-09-22 вказано: «Указом Президента від 12.06.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавстві порядку і в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Готівковий обіг в Україні регулюється нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, де пунктом 7.3 глави 7 встановлено, що у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Таким чином, статтею 250 ГКУ , встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом».

Суд також зауважує, що, відповідно до ст. 19 ГКУ держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сферах фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання , у тому числі, податкової дисципліни

Крім того, визначення поняття адміністративно - господарського штрафу, наведене у ст. 241 ГКУ дає підстави для висновку про те, що адміністративно -господарський штраф визначається органами, уповноваженими здійснювати контроль за господарською діяльністю суб'єктів господарювання.

Відповідно до змісту вищенаведеної ст. 19 ГКУ податкові органи і є такими уповноваженими органами.

Отже, суд не погоджується з доводами відповідача, який з посиланням на ст. 4 ГКУ стверджує, що правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки не є предметом регулювання ГКУ.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що застосування штрафу за порушення обігу готівкових коштів в національній валюті є застосуванням адміністративно-господарського штрафу, який має бути застосований податковим органом з дотриманням вимог ст. 250 ГКУ.

Таким чином, враховуючи дати виявлених відповідачем порушень позивачем Постанови № 637 (28.01.2011 р. та 20.05.2011 р.; квітні-вересні 2011 року ) та дату застосування штрафної санкції ( податкове повідомлення-рішення (ППР) від 12.03.2013 р.), суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу після спливу одного року з дня порушення позивачем вимог Постанови № 637.

Вказане є підставою суду для висновку про те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС від 12.03.2013 р. № 0001572201 про застосування до ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 105 000 грн 36 коп. згідно з абз. 2, абз. 6 ч. 1 ст. 1 Указу президента № 436/95 від 12.06.1995 р. «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є неправомірним і підлягає скасуванню.

2. Щодо податкового повідомленням-рішення від 12.03.2013 р. № 0000212208 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 170,00 гривень за неподання додатку ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток суд зазначає наступне

Як зазначається в Акті перевірки ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» виплачувало грошові кошти за цивільно-правовими договорами Компанії "Новаагро Лімітед", яка є резидентом Кіпру. В акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем надані сертифікати, які засвідчують, що Компанія "Новаагро Лімітед", Кіпр є резидентом Кіпру згідно Конвенції (Сертифікат Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 14.04.11 та від 23.04.12).

Підставою для застосування штрафної санкції відповідачем зазначено порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 та п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України , яке полягає у - неподанні позивачем до ДПІ розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано дохід із джерелом походження з України.

Надаючи правову оцінку вищевказаним спірним правовідносинам суд виходить з таких положень законодавчих актів

Пунктом 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України ( далі - ПК) закріплено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним ( фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПК застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті ПК , особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Суд зазначає, що в Акті перевірки відповідачем зазначено, що «до перевірки надано сертифікати, які засвідчують, що Компанія «НОВОАГРО ЛИМИТТЕД», Кіпр є резидентом Кіпру згідно Конвенції (Сертифікат Міністерства фінансів Республіки Кіпр від 14.04.11, від 23.04.12).» Вказане з урахуванням положень ч. 3. ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) є підставою суду вважати, доведеним той факт, що отримувач коштів є резидентом тієї країни, з якою укладено міжнародний договір.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно було використане визначене п. 103.4 ст. 103 ПК право звільнення від оподаткування доходів нерезидента з джерелом їх походження в Україні.

Щодо заповнення податкової декларації суд погоджується з доводами позивача, як такими, що відповідають положенням діючого законодавства, стосовно того, що форма розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано дохід із джерелом походження з України передбачає її заповнення у випадках, коли ставка податку на доходи визначена Податковим кодексом України або Міжнародним договором.

Порядок заповнення графи 5 Розрахунку «Ставка податку (%) згідно міжнародному договору3» наведено у примітках: «У разі застосування міжнародного договору вказати його назву та норму, за якою передбаченим договором застосовується ставка податку (порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування відповідно до статті 103 розділу ІІ Податкового кодексу України):».

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм права Компанію "Новаагро Лімітед" - отримувача доходу з джерелом походження з України - звільнено від оподаткування, відповідно, у позивача відсутні вихідні дані для визначення ставки податку.

Виходячи з викладеного, дії позивача щодо не заповнення розрахунку є правомірними.

Суд зазначає, що в силу п. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує пороти адміністративного позову.

Відповідач з мотивів прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не довів суду його правомірність.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0000212208 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС є неправомірним і підлягає скасуванню.

3. Щодо податкового повідомленням-рішенням від 12.03.2013 р. № 0001181702 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС , яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові санкцій) ( ППР на загальну суму 6 604 грн. 13 коп.) суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту вказану штрафну санкцію застосовано відповідачем до позивача з посиланням на те, що перераховані позивачем ТОВ «Алеком-тур» грошові кошти в сумі 21638,40 грн. за надані туристичні послуги та відшкодовані позивачем робітнику ОСОБА_4 витрати на відрядження до Франції у сумі 4200,00 грн. є додатковим доходом робітника, що є підставою для збільшення суми доходу на 5283,30 грн. та нарахування штрафу з суми недоутриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1320,83 грн. ( Усього - 6604,13 грн.).

Позивачем 23.06.2011 р. укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алеком-тур» ( «Фірма» ), за умовами якого Фірма прийняла на себе зобов'язання по оформленню, організації та здійсненню туристичної поїздки ОСОБА_4 за маршрутом Київ-Париж-Київ.

Відповідно до Акту № ОЛУ-0000094 здачі-прийняття робіт ( надання послуг) від 19.09.2011 року передбачені договором послуги надані Фірмою у повному обсязі .Загальну вартість послуг визначено у сумі 21 638,40 грн. Відповідно до виписок з банку від 01.07.2011р. на суму 10773,20 та від 13.09.2011р. на суму 10865,20 грн., позивачем перераховано Фірмі грошові кошти у загальній сумі 21638,40 грн., що відповідає уиморвам вищевказаного договору.

Вищевказаний договір з Фірмою було укладено позивачем на виконання Наказу №16-ОК від 23.06.2011 р., яким позивачем прийнято рішення про укладення договору з ТОВ «Алеком тур» щодо оформлення документів для поїздки за кордон ОСОБА_4 для участі у виставці тваринництва SPACE-2011 у Vigneux de Bretagne, Франція, яка має відбутись з 13 по 16 вересня 2011 року. У наказі зазначено, що за наслідками участі виконавчого директора ОСОБА_4 у виставці буде прийняте рішення про придбання ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» частки у статутному капіталі ТОВ «МОЛОЧНА ФЕРМА».

Також позивачем видано Наказ № 22-ОК від. 08.09.2011 р. , про відбуття у відрядження ОСОБА_4, яким визначено розмір добових для відрядження за кордон у розмірі 700 грн. Метою відрядження зазначено:- «участь у виставці тваринництва, Франція з 13.09.2011 по 18.09.2011 р.

22 від 15.11.2011р ОСОБА_4 було складено авансовий звіт. на суму 4200 гривень, про витрачені суми у зв'язку з відрядженням до Франції. Видатковим ордером № 87 від 07.12.2011 р. ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» відшкодовано витрати ОСОБА_4 на відрядження у сумі 4200 грн. 00 коп.

Про участь у виставці ОСОБА_4 надано звіт щодо оглянутих експонатів, отриманої інформації та проведених консультацій.

Наказом від 30.09.2011 р. за № 23-ОК за наслідками участі виконавчого директора ОСОБА_4 у виставці тваринництва SPACE-2011, яка проходила у Vigneux de Bretagne, Франція позивачем прийнято рішення про придбання у Компанії «НОВААГРО ЛІМІТЕД» частки ТОВ «МОЛОЧНА ФЕРМА».

Як доказ того, що відрядження ОСОБА_4 мало практичне втілення у господарській діяльності позивача останнім надано до суду копію договору від 03.10.2011 р. купівлі-продажу частки ТОВ «МОЛОЧНА ФЕРМА», за умовами якого позивач зобов'язується прийняти та оплатити частку у статутному капіталі ТОВ «МОЛОЧНА ФЕРМА».

Суд не приймає до уваги документи, надані позивачем і визначені ним як копія сторінки закордонного паспорту ОСОБА_4 , запрошення до участі у виставці, карта-схема з визначенням місця проведення виставки, оскільки вказані документи викладені іноземною мовою, переклад документів, оформлений належним чином позивачем не надано.

Віповідно до абз. 9 п.п. 140.1.7. п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку

Суд зауважує, що в Акті перевірки зазначено, що суму грошових коштів у розмірі 21 638,40 гривень, що підлягає оподаткуванню, визначено відповідачем з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно з п.5 ст.164 розділу IV ПК. Зазначеною нормою ПК визначено розмір коефіцієнта, який застосовується при виплаті доходу у не грошовій формі. При цьому в наступному абзаці Акту перевірки позивачем зазначено, що «У періоді, що перевірявся на підприємстві платникам податку доходи у натуральному вигляді не виплачувалися, порушень розділу IV Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями не встановлено».

Надаючи оцінку усьому вищевикладеному, суд зазначає,що наданими документами позивачем доведено факт відрядження виконавчого директораДемидчук О.Д. до Франції для виконання завдання, визначеного у наказі про відрядження ( участь у виставці тваринництва). У суду відсутні підстави вважати, що відрядження ОСОБА_4 є таким, що не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. Суд зауважує, що неоднозначність вищенаведених висновків в Акті перевірки свідчить про неоднозначну оцінку відповідачем обставин, встановлених у ході проведення перевірки.

Суд не погоджується з висновком відповідача про те, що позивачем не надано жодного документа у підтвердження того, що відрядження ОСОБА_4 пов'язане з основною діяльністю підприємства.

Суд вважає за доцільне погодитись з твердженням позивача стосовно того, що оплата послуг ТОВ «Алеком тур» в сумі 21 638,40 гривень за договором № б.н. від 23 червня 2011 року про надання туристичних послуг та виплата працівнику позивача грошових коштів в сумі 4 200 гривень ( відповідно до наказу про відрядження з 13 по 18 вересня 2011р. - 6 діб по 700 грн. добових ), як покриття витрат на відрядження до Франції не може вважатись доходом громадянина, отриманого від податкового агента, який оподатковується у складі місячного сукупного доходу за ставками п.2 ст. 167 розділу IV Податкового Кодексу України, а, відповідно, безпідставним є донарахування відповідачем позивачеві податку з доходів фізичних осіб в сумі 860,24 гривень та 4423,06 гривень.

З урахуванням положень п. 2 ст.71 КАС суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 0001181702 від 12. березня 2013 р. не довів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 12.03.2013 р. № 0001181702 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської обласної ДПС є таким, що підлягає скасуванню.

4. Щодо висновків відповідача, викладених в Акті перевірки стосовного того, що за результатами перевірки встановлено наявність фінансових операцій, проведених за участі ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА», що відповідають ознакам, регламентованим Розділом І Положення про порядок ведення банку даних про фінансові операції, щодо яких виникають підстави вважати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, який затверджено наказом ДПС України від 27.09.2012 № 860 суд зазначає наступне .

У пункті 3.5.6. Акту викладено висновки відповідача, які полягають у наступному:

- Фінансова операція з придбання позивачем за договором від 03.10.2011 р. частки ТОВ «Молочна Ферма» визнана відповідачем такою, що відповідно до Положення про порядок ведення банку даних про фінансові операції, щодо яких виникають підстави вважати, що вони пов'язані з легалізацією ( відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затверджений наказом ДПС України від 27.09.2012 р. № 860 ( далі - Положення № 860) має ознаку 33 ( купівля особами -резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість) ( п. 3.5.6.1. Акту)

- Фінансова операція щодо збільшення позивачем статутного фонду ( 26.12.2011р. та 27.12.2011 р.) є такою, що відповідно до Положення № 860 має ознаку - 1 ( обставини здійснення операції свідчать про відсутність об'єктивного зв'язку між операцією та характером діяльності хоча б одного з її учасників, здійснення операції при незвичних або невиправдано заплутаних умовах) (п. 3.5.6.2. Акту).

- Фінансова операція з придбання позивачем у нерезидента - Компанії «НОВААГРО ЛІМІТЕД» за договором від 23.03.2012 р. пакету цінних паперів ЗАТ «Садовод» та фінансова операція з придбання позивачем у фізичних осіб простих іменних акцій українського емітента - ЗАТ «Садовод» відповідно до Положення № 680 має ознаку 33( купівля особами -резидентами пакетів акцій українських емітентів у осіб-нерезидентів за цінами, що перевищують їх номінальну вартість) ( п. 3.5.6. 3. Акту).

- Фінансова операція з придбання позивачем з Закритого не диверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Практик» за договором про відступлення права вимоги від 12.08.2011 р. № В-02/1108 заборгованості ТОВ СВП «Картамиш» в сумі 17638519,69 грн. відповідно до Положення № 680 має ознаку - 1 ( обставини здійснення операції свідчать про відсутність об'єктивного зв'язку між операцією та характером діяльності хоча б одного з її учасників, здійснення операції при незвичних або невиправдано заплутаних умовах) ( пе. 3.5.6.4. Акту).

Як зазначив представник позивача під час слухання справи вищевказані висновки негативно впливають на репутацію позивача та його правовідносини з контрагентами.

Як доказ вищезазначеного позивачем надано до суду та залучено до матеріалів справи лист від 08.08.2013 р. за підписом представника Компанії «НОВААГРО ЛІМІТЕД», скріпленого печаткою Компанії, у якому Компанія висловлює свою стурбованість щодо висновків, викладених в Акті перевірки щодо заплутаних умов проведення фінансової операції з придбання пакетів акцій, що перевищують їх номінальну вартість. За таких умов Компанія доводить до відома керівництво позивача про розірвання партнерських стосунків, у тому числі про припинення контрактів та вимагає повернення передплати, отриманої позивачем за контрактами № 2 та № 3.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних положень законодавчих та нормативних документів.

Правовий механізм протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов'язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями визначено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон № 249-IV).

Відповідно до п. 4) частини 1 ст. 1 Закону № 249-IV фінансова операція - будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до ч.2 статті 5 Закону № 249-IV суб'єктами первинного фінансового моніторингу є : 1) банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; 3) товарні, фондові та інші біржі; 4) професійні учасники ринку цінних паперів;5) компанії з управління активами;6) оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; 7) філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; 8) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону; в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; г) нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин) у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону; ґ) фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону; 9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 5 вищевказаного Закону суб'єктом первинного фінансового моніторингу з проведення операцій є Банк. Саме Банк відповідно до діючого законодавства забезпечував проведення позивачем безготівкових фінансових операцій як з придбання часток в статутному капіталі інших юридичних осіб, так і операції щодо збільшення статного фонду позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 249-IV - «Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний самостійно здійснювати класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Спеціально уповноваженим органом та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.» Частиною 5 цієї ж статті вказаного Закону передбачається, що « Здійснення заходів, передбачених законодавством з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, забезпечується безпосередньо суб'єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, ....

Одночасно суб'єкт первинного фінансового моніторингу вживає відповідних запобіжних заходів, спрямованих на: посилення ідентифікації клієнтів до встановлення ділових відносин з особами або компаніями цих країн; систематичне повідомлення про фінансові операції з клієнтами відповідних країн; попередження представників нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами у відповідних країнах можуть містити ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.»

Враховуючи викладене суд зазначає, що факт проведення Банком фінансових операцій і не застосування Банком як суб'єктом первинного фінансового моніторингу будь-яких запобіжних заходів щодо фінансових операцій позивача , у тому числі і такого заходу як - відмова у проведенні операції, свідчить про відсутність у вищевказаних операціях ознак таких, що пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Крім того, суд зауважує, що вищенаведені висновки щодо сумнівності операцій позивача здійснені відповідачем стосовно операцій, проведених позивачем за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. При цьому проведені позивачем операції кваліфіковано відповідачем з посиланням на Положення про порядок ведення банку даних про фінансові операції щодо яких виникають підстави вважати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затверджене наказом ДПС України від 27.09.2012 р. № 860.

Щодо вказаного Положення № 860 суд зазначає, що воно не розміщене у системі інформаційно-правового забезпечення "Ліга-Закон", отже відсутня можливість з'ясувати факт державної реєстрації вказаного Положення у Міністерстві юстиції України, як це передбачено Положенням про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.12.1992 р. № 731. За відсутності такої реєстрації, номативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, відповідно, не можуть бути застосовані для врегулювання відповідних правовідносин.

Таким чином суд вважає неправомірними висновки відповідача здійснені на підставі Положення, по-перше, прийнятого після виникнення спірних правовідносин, а, по-друге, легітимність якого відповідачем не доведено. Посилань на норми діючого законодавства висновки відповідача, викладені у пункті 3.5.6. Акту перевірки, не містять.

Як пояснив представник відповідача, він не вважає, що висновки, викладені у пункті 3.5.6. Акту перевірки можуть бути предметом оспорювання, оскільки вони не є підставою для застосування до позивача будь-яких фінансових санкцій.

Зазначене представником відповідача суд не приймає до уваги, оскільки наданий позивачем лист від 08.08.2013 р. від Компанії «НОВААГРО ЛІМІТЕД» суд оцінює як доказ того, що в результаті неправомірних та безпідставних висновків відповідача, викладених у підпунктах 3.5.6.1.; 3.5.6.2.; 3.5.6.3.; 3.5.6.4. пункту 3.5.6. Акту перевірки порушено права та інтереси позивача.

Підсумовуючи усе вищевикладене суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 р. № 0001572201, № 0001181702,№ 0000212208 є такими, що підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем на підставі неправомірних висновків відповідача , викладених в Акті пепревірки. Суд також зазначає, що висновки відповідача, викладені у пункті 3.5.6. Акту перевірки є такими, що порушують права і законні інтереси позивача, здійснені з посиланням на нормативний акт, прийнятий після виникнення спірних правовідносин, а, відповідно, є протиправними.

Таким чином, суд зазначає, що усі висновки відповідача, викладені в Акті від 15.02.2013 №675/22.1-07/34631027 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» як ті, що стали підставою для складання податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 р. № 0001572201, № 0001181702, № 0000212208, так і висновки , викладені у підпунктах 3.5.6.1.; 3.5.6.2.; 3.5.6.3.; 3.5.6.4. пункту 3.5.6. Акту перевірки є неправомірними.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.03.2013 року №0001572201, №0001181702, №0000212208.

Визнати протиправними всі висновки комісії, викладені в акті від 15.02.2013 №675/22.1-07/34631027 про результати виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" код ЄДРПОУ 34631027 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 43, код ЄДРПОУ 34631027) судовий збір у розмірі 1117,75 грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 23 серпня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.