Ухвала суду № 33222864, 22.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1-й інстанції: Добнєв С.С.

Доповідач: Тимченко О.О.

_____________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Солодовник О.Ф., Тимченко О.О.,

при секретарі: Маханько В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 червня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року Банк звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 11 656,45 грн., посилаючись на те, що 15.07.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачкою було укладено договір без номеру, відповідно до якого остання отримав кредит у розмірі 5 500 грн., у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку за тарифом «справжня кредитна картка «45 днів кредиту без відсотків», зі сплатою відсотків в білінговий день на суму фактичної кредитної заборгованості з дати фактичного списання коштів з рахунку до дати погашення кредиту, строком дії на два роки. Відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконувала, в зв'язку з чим станом на 01.01.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 11 656,45 грн., із них: непогашений кредит - 5 401,91 грн., несплачені відсотки -5 303,32 грн., штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу у розмірі 951, 22 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Заочнім рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 656,45 грн.

З зазначеним рішенням не погодилась відповідачка, принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідальність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що строк дії карти становить 2 роки, тобто її дія закінчується 12 липня 2010 року, але позовні вимоги в частині нарахування процентів поширюються аж до 01.01.2013 року. Також суд не врахував, що в якості доказу позивачем надано договір про комплексне обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ «Надра», який нею не підписаний. Вважає, що договір є нікчемним. Також суд не врахував, що останнє поповнення рахунку відбулось 16.01.2009 року, тоді позивач і дізнався про порушення його права, вважає що позивачем пропущено строк позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином, про що свідчить телефонограма № 3/796 та заперечення на апеляційну скаргу ( а.69-73).

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника позивача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку, дослідивши матеріали цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» суд виходив з того, що відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання щодо умов кредитного договору, допускала несвоєчасне повернення грошових коштів та оплату процентів, а тому, заборгованість підлягає стягненню у примусовому порядку.

Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.

Згідно зі ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ч.2 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови з

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, 15.07.2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачкою було укладено договір без номеру, відповідно до якого остання отримав кредит у розмірі 5 500 грн., у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку за тарифом «справжня кредитна картка «45 днів кредиту без відсотків», зі сплатою відсотків в білінговий день на суму фактичної кредитної заборгованості з дати фактичного списання коштів з рахунку до дати погашення кредиту, строком дії на два роки. Відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконувала, в зв'язку з чим станом на 01.01.2013 року утворилась заборгованість у розмірі 11 656,45 грн., із них: непогашений кредит - 5 401,91 грн., несплачені відсотки -5 303,32 грн., штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу у розмірі 951.22 грн.

Відповідно до п..1.,1,2,18. Договору , підписанням анкети відповідачка підтверджує ознайомлення з умовами Договору, який є публічним та розміщений на офіційному сайті ПАТ «КБ «Надра», а також підтверджує ознайомлення та згоду з тарифами банку відповідно до обраного тарифного пакету.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України , договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приєднавшись до договору, сторони визначились з усіма істотними умовами договору, а саме: найменуванням банківського продукту -«кредитна карта з пільговим періодом кредитування «45 днів кредиту без відсотків»: валютою рахунку -українська гривня, сумою ліміту кредитування - 5 500 грн., відсотковою ставкою за користування кредитом. Доводи апеляційної скарги, щодо не підписання умов договору є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а саме: анкетою клієнта на оформлення кредитної картки, випискою-повідомленням, мовами обслуговування та тарифу кредитної картки «45 днів кредиту без відсотків», розпискою про отримання кредитної картки ( а.с.10 -14), які особисто підписані позивачкою.

Як вбачається із п.5.2.4., 5.2.5 Договору, відповідачка зобов'язалась здійснювати оплату послуг позивача згідно тарифів банку у строки, передбачені умовами Договору, здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дон наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно. При цьому для відповідача встановлюється розмір щомісячного обов'язкового мінімального платежу у відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідно обраного тарифного пакету.

Відповідно до п.11.4.,11.6. Договору відсотки за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно в білінговий день на суму фактичної кредитної заборгованості з дати списання коштів з карткового рахунку до дати погашення кредиту. При розрахунку відсотків приймається 360 днів на рік, у місяць календарна кількість днів.

Тому доводи апеляційної скарги, щодо неправомірного нарахування відсотків, після закінчення дії картки, є необґрунтованим, оскільки на 01.01.2013 року заборгованість за кредитом не погашена та складає 11 656,45 грн.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо пропущення позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається із матеріалів справи строк дії договору два роки, тобто до 15.07.2010 року, з позовом позивач звернувся до суду 10.04.2013 року, тобто в межах строку позовної давності.

Іншій доводи, наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору

Суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин норми зобов'язального права та главу 71 ЦК України і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму боргу за кредитним договором.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає встановленим обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: