Ухвала суду № 33222820, 29.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції Пивоварова Ю.О.

Категорія 27 Суддя доповідач Супрун М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Біляєвої О.М.

суддів Супрун М.Ю., Барсукової О.І.

при секретарі Папоян К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду міста Донецька від 14 червня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 14 червня 2013 року вищезазначені позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" ( далі ПАТ КБ «Приват Банк») задоволені частково. З ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Приватбанк стягнута заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 10.558, 83 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 6369,30 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 588.52 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 616,08 грн., а також штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500 грн.; штрафу (процентної ставки) в розмірі 1339.52 грн.; комісії за користування кредитом у розмірі 1118,41 грн. Розподілено судові витрати.

З таким судовим рішенням суду не погодилась відповідачка та подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що банк не надав доказів того, що вона фактично отримала кредитні кошти. Крім того, вважає, що суд першої інстанції необґрунтованого не застосував строки позовної давності до всієї суми заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилась, була повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу відповідачки скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 26 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DОХRR51530025, який складається з Заяви позичальника ОСОБА_1 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі Умови) (а.с. 7-8).

Відповідно до Заяви позичальника відповідачці був наданий кредит у сумі 8 716,44 грн. на строк 24 місяці з 26 березня 2008 року по 26 березня 2010 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 762,00 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 139,46 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 15 по 20 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 550,45 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

В Заяві зазначено, що згідно п. 4.2 Умов при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 10,0% в місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Надання кредиту позичальнику підтверджується меморіальним ордером від 26 березня 2008 року (а.с.63).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № DОХRR51530025 від 26 березня 2008 року станом на 28 березня 2013 року складає 28.629,98 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 6369,30 грн.; заборгованість за процентам за користування кредитом у розмірі 588.52 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 18687.23 грн., а також штрафи відповідно до пункту 1.5.20 Умов та Правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн.; штраф (процентна ставка) у розмірі 1339.52 грн.; комісія за користування кредитом у розмірі 1118,41 грн. (а.с. 5-6).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, в порушення своїх зобов'язань, кредитні кошти та проценти за їх користування не сплачувала, тому з неї підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, при цьому пеня - в межах строку позовної давності.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплату процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу пені) ( п.1. ч. 2 ст. 258 ЦК України)

Проте, згідно частини 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які згідно Заяви позичальника є часткою укладеного між позивачем та відповідачкою кредитного договору, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років.

Згідно Заяви позичальника ОСОБА_1 від 26 березня 2008 року вона ознайомилася та згодна із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані їй у письмовій формі (а.с. 8).

В силу ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно Заяви позичальника вона підписана відповідачкою ОСОБА_1 26 березня 2008 року і відповідно до ст. 638, ст. 640 ЦК України договір вважається укладеним з цієї дати.

Згідно Заяви позичальника строк виконання зобов'язань за кредитним договором сплинув 26 березня 2010 року. До суду з цим позовом позивач звернувся 22 квітня 2013 року, тобто в межах п'ятирічного строку позовної давності, встановленого за домовленістю сторін, що відповідає вимогам ст. 259 ЦК України та умовам укладеного між сторонами договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором відповідачкою належним чином не виконувались, кредит з відсотками своєчасно не виплачувався і строк позовної давності позивачем не пропущений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог банку. Разом з тим, правильні висновки суду про стягнення з відповідача на користь банку пені в межах строку позовної давності, оскільки щодо вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що не доведений факт отримання відповідачкою кредиту, оскільки ці посилання відповідачки спростовуються копією меморіального ордеру від 26 березня 2008 року (а.с.63).

Інші доводи апеляційної скарги є також необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду міста Донецька від 14 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: