Ухвала суду № 33222681, 27.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

2

№ 11кп/775/614/13 Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Калашникова В.М.

суддів Калініч Н.І., Шигірта Ф.С.

при секретарі Попович П.М.

за участю прокурора Стьобіна Д.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку 27 серпня 2013 року кримінальне провадження № 11кп/775/614/13 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2013 року засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Костянтинівки, Донецької області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

Стягнуто на користь відділу охорони здоров'я Краматорської міської ради 1502 грн. 26 коп.

Згідно з вироком суду першої інстанції, 05 квітня 2013 року приблизно о 20 годині 40 хвилин, в темний час доби, ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 з причепом ПА-004, державний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині вул. Орджонікідзе м. Краматорська Донецької області зі сторони вул. Кіма в напрямок вул. Горького, зі швидкістю приблизно 40 км/год. Наближаючись до опори ЛЄП № 31 вул. Орджонікідзе, ОСОБА_1, побачив, що на проїжджій частині вул. Орджонікідзе біля правого краю по ходу руху автомобіля, сидить пішохід ОСОБА_2 В цей час коли автомобіль ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2 з причепом ПА-004, державний номер НОМЕР_1 почав наближатися до пішохода, останній похитнувся і впав у напрямок автомобіля ОСОБА_1 Водій автомобіля ОСОБА_1, в порушенні вимог п.: 12.3., 13.1. та 13.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для учасників руху об'їзду перешкоди».

п. 13.1. «Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

п. 13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб створювати небезпеки для дорожнього руху»,

не переконавшись у безпеці, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи зі злочинною недбалістю, не застосував маневр безпечного об'їзду, з дотриманням безпечного інтервалу до пішохода, не приділив належної уваги в тому, що це не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 було заподіяно: поєднана травма: гостра черепно - мозкова травма: забита - рвана рана тім'яно - потиличної області голови справа, струс головного мозку, субарахноїдальний крововилив; тупа травма грудної клітини - закриті подвійні переломи 2-8 ребер справа зі зміщенням уламків, правобічний гемопневмоторакс, тупа травма живота без пошкодження внутрішніх органів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, та невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 286 КК України із формулюванням обвинувачення, висунутим під час досудового розслідування з зазначенням наявності причинно-наслідкового зв'язку між отриманими пішоходом тілесними ушкодженнями та порушенням ОСОБА_1 ПДР України. Призначити обвинуваченому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Керуючись положеннями ст. 75 КК країни звільнити від покарання з випробувальним строком три роки.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який не підтримав вимоги апеляції та просив вирок суду залишити без змін, обвинуваченого, який вважав вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при обставинах, вказаних у вироку, ніким, в тому числі і прокурором, не оскаржені.

Доводи апеляції прокурора про порушення судом вимог ст. 374 КПК України не відповідають дійсності, оскільки суд першої інстанції, викладаючи в мотивувальній частині вироку обвинувачення, визнане доведеним, вказав, що саме порушення обвинуваченим п.п. 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України привело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 судом враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують покарання, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 досяг пенсійного віку, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, прийняв міри усування наслідків злочину, віктимної поведінки потерпілого, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а також обґрунтовано не призначив додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Колегія суддів не знаходить підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання та призначення додаткового покарання, оскільки при даних конкретних обставинах справи вважає його справедливим.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: