Ухвала суду № 33222276, 23.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа-22ц/775/6820/2013 Головуючий у 1 інстанції : Бухтіярова О.М.

Категорія : 19 Доповідач : Кіянова С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області

в складі : головуючого - судді Лісового О.О.

суддів Кіянової С.В., Гусєва В.В.

при секретарі Люліній Я.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду від 28 травня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку та відшкодування суми у розмірі завдатку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду у грудні 2012 року з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку та відшкодування суми у розмірі завдатку, посилаючись на те, що 22.03.2012 р. між ним та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1. На виконання вказаної домовленості на підставі розписки він передав в рахунок придбання зазначеного житлового будинку 10 000 грн. Але, відповідач продав будинок іншій особі і не повернув йому грошові кошти. Позивач просив стягнути з відповідача передану суму грошових коштів у розмірі 10 000 грн. та додаткову суму у розмірі завдатку 10 000 грн.

Рішенням Дзержинського міського суду від 28 травня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми завдатку та відшкодування суми у розмірі завдатку.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити його вимоги, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права, не враховано, що у зазначеному будинку відповідачу належить лише 1\2 частина на праві власності, саме з вини відповідача не було укладено договору купівлі-продажу, тому він повинен повернути йому грошові кошти у подвійному розмірі.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Відповідач та представник відповідачазаперечував проти доводів апеляційної скарги і просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування суми у розмірі завдатку, суд першої інстанції виходив з того, що 22.03.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 завдаток у розмірі 10 000 грн. і рахунок укладення в майбутньому договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою. 18.09.2012 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення завдатку у подвійному розмірі, оскільки відповідач продав зазначений будинок третій особі. Однак, позивачем не доведено, що відповідач отримавши завдаток в рахунок придбання зазначеного будинку, порушив зобов»язання, оскільки відсутні дані про продаж вказаного жиитлового будинку іншій особі. Позивач виїхав із спірного будинку з родиною добровільно, тому підстав для задоволення позову не має.

Але, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2012 року ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 у присутності свідка отримав грошові кошти у розмірі 10 000 грн. за будинок АДРЕСА_1 (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач визнав факт отримання ним від позивача 10 000 грн. та підтвердив факт написання ним розписки (а.с.6).

Проте, між сторонами у встановленому законом порядку не було оформлено попереднього договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку, сплачена позивачем відповідачу сума грошових коштів у розмірі 10 000 грн. є попередньою оплатою за договором, тобто не є завдатком в розумінні вимог закону.

За таких обставин, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

В разі, якщо не буде встановлено,що сплачена сума є завдатком, то вона вважається авансом, тобто звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. В разі невиконання зобов'язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем передавалися грошові кошти відповідачу як завдаток, які не підлягають поверненню.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача переданої суми авансу у розмірі 10 000 грн.

Вимоги позивача про повернення вказаної суми у подвійному розмірі не ґрунтуються на законі, тому у вказаній частині позивачу слід відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати.

Відповідно до п. 3, 4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду від 28 травня 2013 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдаток у розмірі 10 000 (десять тисяч ) грн., та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :