Рішення № 33220482, 28.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/90/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2013 Справа № 908/2601/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Лойко А.О., на підставі довіреності № 4089/27 від 18.06.2013 р.; від відповідача - не з'явився

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2601/13

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району (юрид. адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт. адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Ушакова, 251);

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юрид. адреса: АДРЕСА_1; факт. адреса: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3);

про стягнення суми

Сутність спору:

Концерном «МТМ» заявлено позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704150 від 01.12.2006 р. за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. та з січня 2013 р. по квітень 2013 р. включно у розмірі 6538,87 грн. основного боргу, пені у розмірі 361,67 грн. та 3 % річних у розмірі 76,55 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 34/90/13 у справі № 908/2601/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 28.08.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в повному обсязі не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 704150 від 01.12.2006 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 6538,87 грн. за період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. та з січня 2013 р. по квітень 2013 р. включно. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України умови договору купівлі-продажу теплової енергії № 704150 від 01.12.2006 р., ст. ст. 1, 2 Господарсько-процесуального кодексу України.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, відповіла на поставлені судом питання.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення від 02.08.2013 р., про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 року між Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Заводського району (теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (споживач) укладено договір № 704150 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір № 704150).

Згідно п. 1.1. вказаного договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», «Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами (п. 1.2 договору № 704150).

Відповідно до звертання-доручення від 01.12.2006 р. теплова енергія відпускалась за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 23).

Розділом 10 договору № 704150 встановлено термін дії договору: з 01 грудня 2006 року до 01 грудня 2007 року.

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення Господарським судом; ліквідації однієї із сторін (п. 10. 2. договору № 704150).

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних у п. 10.2 (п. 10.4. договору № 704150). Доказів припинення дії договору № 704150 сторонами не надано.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 7738,87 грн. за період: з жовтня по грудень 2012 р. та січня по квітень 2013 р. включно, яку відповідач оплатив частково на суму 1200 грн., що підтверджується банківською випискою від 04.01.2013 р. (а.с. 73-74).

Нарахування підтверджуються відповідними помісячними актами приймання-передачі теплової енергії (а.с. 30-36).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 704150 встановили наступний порядок розрахунків.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, згідно п.6.2. договору № 704150.

На підставі п. 6.3. договору № 704150, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання п. 6.6. договору № 704150 відповідач отримав від позивача рахунки та акти виконаних робіт за спірний період, згідно реєстру на видачу рахунків та актів виконаних робіт (а.с. 37-43).

Споживач, згідно п. 6.6.1. договору № 704150, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.6.2. договору № 704150 встановлено, що у разі неотримання теплопостачальною організацією акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач всупереч умовам договору підписав лише акт приймання-передачі за січень 2013 р., інші належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув, доказів висунення заперечень теплопостачальній організації не надав, відповідно вказані акти є погодженими.

Відповідно до п.п. 3.2.6. договору № 704150 споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач в період: з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. та січня 2013 р. по квітень 2013 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7738,87 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором № 704150 своєчасно не виконав, із суми заборгованості в розмірі 7738,87 грн. відповідачем сплачено 1200 грн. до порушення провадження по справі, що підтверджується банківською випискою від 04.01.2013 р. на суму 1200 грн.(а.с.73-74).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 6538,87 грн., доказів оплати наявної заборгованості відповідачем не надано, стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 6538,87 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 361,67 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.8. договору № 704150, який передбачає, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягає 361,67 грн. за період: з 26.11.2012 р. по 22.07.2013 р.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 76,55 грн. - 3 % річних за період: з 26.11.2012 р. по 22.07.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458) 6538 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 87 коп. основного боргу, 361 (триста шістдесят одна) грн. 67 коп. пені, 76 (сімдесят шість) грн. 55 коп. 3 % річних.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДР 38025409, код бюджетної класифікації 22030001) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.О. Науменко