Постанова № 33220209, 22.08.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/359/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімова О.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Сушка О.О.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача -Чернушки Й.І.

відповідача - Котельбан Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування п.4 листа від 03.01.2013 року, №24-06-14-14/70 "Про направлення вимог щодо усунення порушень".

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 15.04.2013 року вказаний позов задовольнив, а саме визнав протиправним та скасував пункт 4 листа Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 03.01.2013 року, №24-06-14-14/70 "Про направлення вимог щодо усунення порушень".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила щодо її задоволення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилалася на порушення з боку суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не врахування всіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання п.2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на III квартал 2012 року, працівниками ДФІ в Чернівецькій області з 30.07.2012 року по 19.11.2012 року, із зупиненням з 17.08.2012 року по 28.09.2012 року для проведення зустрічних звірок, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області за період з 01.04.2010 по 01.07.2012 року.

Результати ревізії викладені в акті ревізії від 26.11.2012 року №24-06/467, який підписано об'єктом контролю із запереченнями, які ДФІ в області розглянуто та відповідні висновки направлені об'єкту контролю листом від 28.12.2012 №24-06-14-14/9896.

У ході ревізії в фінансово-господарській діяльності позивача виявленні у т.ч. порушення при здійсненні оплати транспортних послуг та утримання транспортних засобів. Зокрема, ревізією оплати транспортних послуг та утримання транспортних засобів встановлено, що протягом квітня-грудня 2010 року, 2011 року та січня - червня 2012 року внаслідок застосування підвищеного коефіцієнту коригування норм витрат палива у розмірі 5 %, що суперечить п.3.1.4 Норм №43, зайво списано Службою пального на загальну суму 15452,30 грн.

На підставі акту ревізії, відповідачем була винесена вимога про усунення порушень, виявлених ревізією від 03.01.2013 року № 24-06-14-14/70.

Позивач не погодився з п.4 вимоги від 03.01.2013 року № 24-06-14-14/70, а тому звернувся до суду з позовом про його скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а саме скасування п. вимоги № 24-06-14-14/70 від 03.01.2013 року, оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» надає право Держфінінспекції пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Списання пального здійснюється за Нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, які затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43 (далі - Наказ №43).

Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації.

Ці норми поширюються лише на моделі автомобілів із зазначеними технічними даними та особливостями конструктивного виконання. Підприємствам надано право самостійно встановлювати лінійні норми для газобалонних, спеціальних автомобілів і для нових модифікацій автомобілів (якщо існує норма для базового автомобіля). У цьому випадку лінійні норми встановлюються на підставі розрахунків. У разі відсутності норм витрат палива для базових автомобілів їх власники повинні замовляти розробку тимчасових норм у ДержавтотрансНДІпроекті.

Під час ревізії встановлено, що Державною службою автомобільних доріг України (далі-Укравтодор) для Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області, було розроблено Українським державним виробничо-технологічним підприємством „Укрдортехнологія" та затверджено в 2008 та 2009 роках тимчасові індивідуальні норми витрати палива на роботу автомобілів Тойота Ленд Крузер Прадо, Мітцубіссі Оутландер та Фіат Добло Сарго, які діяли у ревізійному періоді. При цьому, у вказаних індивідуальних нормах витрат палива визначено окремо базову лінійну норму, та окремо розраховано норму витрат пального з урахуванням пунктів 3.1.4 (доплата 5% за роботу в умовах міста) і 3.1.13 (доплата 5% за використання систем обігріву чи охолодження повітря в салоні автомобіля) Наказу №43.

Отже, служба автомобільних доріг у Чернівецькій області має право застосовувати підвищуючий коригуючий коефіцієнта 5% за роботу в умовах міста та за використання систем обігріву чи охолодження повітря в салоні автомобіля.

Облік роботи автотранспортних засобів здійснюється на підставі подорожніх листів автомобілів.

Пунктом 2.2. Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 17.02.1998 року №74 (надалі-Інструкція) визначено, що на підставі умов договору (заявки) замовника або завдання керівництва підприємства (установи) у графі 1 розділу І "Завдання водієві" записує найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства (установи) у розпорядження якого надається автомобіль; у графі 2 - час прибуття автомобіля до замовника, у графі 3 - час вибуття відповідно до заявки чи графіка роботи (год., хв.) або відповідно до моменту початку та кінця обслуговування посадової особи.

Таким чином, враховуючи положення Інструкції №74, в подорожньому листі слід зазначати конкретно визначений шлях руху автомобіля, зокрема пункт виїзду та пункт прибуття.

В подорожніх листах Службою не зазначався пункт виїзду та пункт прибуття, чим порушено вимоги Інструкції №74. Натомість об'єктом контролю у вказаних листах відображалося про те, що транспортні засоби працювали (тобто здійснювали виїзд) „по місту" або „по області",

При цьому, подорожні листи підписувались відповідальними працівниками (водіями).

Відповідно до п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 відповідальність за достовірність даних, наведених у первинних документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дає визначення поняття „первинний документ" - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. „Господарська операція" - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, подорожній лист є первинним документом, в якому відображається факт господарської операції, тобто виїзд службового автотранспорту, а також кількість витрат пального, витраченого на пройдений кілометраж, що спростовує твердження суду в частині того, що такі листи містять лише певні припущення.

Згідно п. 16 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (надалі-Порядок №550) Держфінінспекція здійснює ревізію шляхом документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю).

Під час ревізії, було здійснено перевірку шляхових листів, в яких зазначено про виїзд „по області", за результатами якої ДФІ зроблено висновок про неправомірне застосування підвищеного коригуючого коефіцієнта 5% за роботу в умовах по області для списання палива автотранспортних засобів, які фактично згідно шляхових листів не здійснювали роботу в місті, що призвело до списання пального понад встановлені норми на загальну суму 15452,30 гривень.

Крім того, відповідачем враховано суми вартості списаного палива на відстань пробігу транспортних засобів по місту Чернівці 16 км (в т.ч. для виїзду за межі міста 8 км та заїзду у межі міста 8 км) на загальну суму 1071,88 гривень.

Таким чином, з врахуванням прийнятих в частині вартості списання палива на пробіг транспортних засобів по місту в сумі 1071,88 грн. сум під час розгляду заперечень у вимогах зазначено, що внаслідок застосування підвищеного коефіцієнту коригування норм витрат палива у розмірі 5%, в порушення п.3.1.4 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43, зайво списано Службою пального на загальну суму 15452,30 гривень.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що вимоги, які містяться в п.4 вимоги ДФІ в Чернівецькій області від 03.01.2013 року №24-06-14-14/70, є правомірними та такими, що сформовані за наслідками виявлених під час ревізії позивача порушень фінансового законодавства, які, в свою чергу, знайшли підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відтак такі вимоги підлягають виконанню Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог вище зазначеної статті Закону, відповідачем в суді апеляційної інстанції було доведено правомірність пред'явлених позивачу вимог щодо усунення порушень законодавства з фінансових питань, а відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ДФІ в Чернівецькій області спростовують висновки суду першої інстанції зроблені в постанові від 15.04.2013 року, у зв'язку з чим, постанову слід скасувати як неправомірну.

Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Граб Л.С.

/підпис/ Сушко О.О.

З оригіналом згідно: секретар