ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/2199/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представників сторін:
відповідача - Дєдушкін С.О., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нафтагруп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейс констракшен менеджмент", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ-ОЙЛ" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2013 року приватне підприємство «НАФТАГРУП» (далі - ПП «НАФТАГРУП») звернулось до суду з позовом до Хмельницької МДПІ Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказує, що господарські операції ПП «НАФТАГРУП» з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» не підтверджуються належними документами.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Позивач та треті особи в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено завчасно та належним чином.
Враховуючи те, що явка позивача та третіх осіб не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «НАФТАГРУП» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» за період з 01.09.2011 року по 30.10.2011 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №978/220/34786759 від 21.12.2012 року, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого знижено податок на додану вартість в сумі 29750 грн., та п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого знижено податок на прибуток в сумі 34213 грн., за рахунок операцій з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент».
На підставі вказаного акту перевірки Хмельницькою МДПІ Хмельницької області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення №0001002310/320 від 28.12.2012 року про збільшення ПП «НАФТАГРУП» грошового зобов'язання з ПДВ на суму 37188 грн., з яких 29750 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції у сумі 7438 грн. та №0001012310/319 від 28.12.2012 року» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 34213 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують реальність проведення господарських операцій позивача з
контрагентом ТОВ «Ейс констракшен менеджмент».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Актом перевірки №978/220/34786759 від 21.12.2012 року, встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України, п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001002310/320 від 28.12.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 37188 грн., з яких 29750 грн. за основним платежем та 7438 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та податкове повідомлення-рішення №0001012310/319 від 28.12.2012 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 34213 грн.
Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з п. 44.1, ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ПП «НАФТАГРУП» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» було укладено договори № ДГ-00288 від 01 вересня 2011 року, № ДГ-00288 від 25 вересня 2011 року, відповідно до яких, замовник - ПП «НАФТАГРУП» доручає, а виконавець - ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» зобов'язується виконати експедиційні послуги згідно заявок замовника.
На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано акти здачі-прийняття робіт №-9-28002, №РН-10-3103, №РН-10-2601, податкові накладні № 531 від 28.09.2011 року, № 512 від 26.10.2011 року, №653 від 31.10.2011 року, виписки з банківських рахунків, товарно-транспортні накладні №РН-100720 від 08.10.2011 року, №РН-093013 від 30.09.2011 року, №РН-100420 від 04.10.2011 року, №РН-101404 від 14.10.2011 року, №ЗНК-37 від 20.10.2011 року, №ЗНК-34 від 20.10.2011 року, №КТ-10 від 27.10.2011 року, №РН-092608 від 26.09.2011 року, №РН-092406 від 24.09.2011 року, №РН-092312 від 23.09.2011 року, №РН-091909 від 19.09.2011 року, №РН-091614 від 16.09.2011 року, №РН-091910 від 19.09.2011 року, №РН091515 від 15.09.2011 року, №ХР189К від 12.09.2011 року, №ХР180К від 09.09.2011 року, №214407 від 06.09.2011 року, №Каз-000891 від 31.08.2011 року, №214413 від 06.09.2011 року, №ВХ8217АЕ від 04.10.2011 року, №Каз-001260 від 21.10.2011 року, №Каз-001260 від 21.10.2011 року, №КР-01472 від 23.09.2011 року, №КР-01500 від 23.09.2011 року, № 0000000165 від 15.09.2011 року, серія 01 АААА № 214442 від 13.09.2011 року, серія 01АААА №214449 від 14.09.2011 року, №АО12002790 від 14.09.2011 року, серія 01АААА №214418 від 07.09.2011 року, серія 1-2СП №262 від 09.09.2011 року, серія 01АААА №214407 від 06.09.2011 року, №Каз-000891 від 31.08.2011 року, серія 01АААА №214413 від 06.06.2011 року, №АО12002696 від 07.09.2011 року, №4573 від 05.09.2011 року, серія 01АААА №214408 від 06.09.2011 року, серія 01АААА №214396 від 03.09.2011 року, серія 01АААА №214401 від 05.09.2011 року, серія 01АААА № 214397 від 03.09.2011 року, , №Каз-000891 від 31.08.2011 року, №АО12002628 від 01.09.2011 року, №РН-101014 від 10.10.2011 року, договір оренди транспортних засобів від 21.06.2011 року, договір (річний) №ХМ-71 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.08.2011 року.
Отже, позивачем надано достатньо доказів, які засвідчують реальний характер укладеного договору з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент».
Разом з тим, апеляційний суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Стосовно посилання податкового органу на суперечливість пояснень засновника ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ОСОБА_3, в яких в одному випадку останній заперечував свою причетність до вказаного підприємства, а в іншому вказував на надання експедиційних послуг ПП «НАФТАГРУП», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Крім того, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.
Таким чином, обставини, установлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки (наприклад, у постанові про закриття кримінальної справи), не можуть розглядатися як обов'язкові відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.
Вказана правова позиція також висловлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12.
Крім того, ОСОБА_3 надіслав апеляційному суду пояснення від 12.07.2013 року, в яких стверджує, що дійсно між ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" та ПП "НАФТАГРУП" були господарсько-правові відносини щодо надання експедиційних послуг.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № рішення №0001002310/320 від 28.12.2012 року та №0001012310/319 від 28.12.2012 року, оскільки правомірність їх прийняття не доведена під час судового розгляду справи.
Таким чином, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 30 серпня 2013 року .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.
Судове рішення № 33220140, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/2199/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: