Ухвала суду № 33219521, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15731/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Київопорядкомплект» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004782270 та № 00001031750 від 12 жовтня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби № 0004782270 від 12 жовтня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 28 серпня 2012 року по 24 вересня 2012 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 pоку, за результатами якої складено акт перевірки № 322/1-22-20-05503326 від 01 жовтня 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п. 187.1, п. 187.2, п. 187.3 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004782270 від 12 жовтня 2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 359 367,31 грн. (за основним платежем - 312 810,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 46 556,80 грн.).

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.2, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 168.1 ст. 168, пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169, п. 171.1 ст. 171, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001031750 від 12 жовтня 2012 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6 607,45 грн. (за основним платежем - 5 394,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 213,13 грн.).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом перевірки відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 107 381,50 грн. по взаємовідносинах з контрагентом - TOB «Євро Лізинг» на суму 100 425,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за червень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0,00 грн., а TOB «Євро Лізинг» відобразило податковий кредит в червні 2011 року в розмірі 100 425,00 грн. (розбіжність на суму 100 425,00 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом також встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом - Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва на суму 1 633,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0,00 грн., а Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва відобразило податковий кредит у вересні 2011 року в розмірі 1 633,00 грн. (розбіжність на суму 1 633,00 грн.).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 01 вересня 2011 року надійшла передплата від цього контрагента в сумі 10 768,66 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1 794,78 грн., у зв'язку з чим зобов'язання з ПДВ відображені в попередніх періодах.

Протягом вересня 2011 року контрагенту позивача - Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва відвантажено продукції в рахунок отриманої раніше передплати на суму 6 987,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1 164,57 грн., яка призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у вересні 2011 року.

Крім того, відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом TOB «БК «Укркомплексбуд» на суму 1 158,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за вересень 2011 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 0,00 грн., а TOB «БК «Укркомплексбуд» відобразило податковий кредит у вересні 2011 року у розмірі 1 158,00 грн. (розбіжність на суму 1 158,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що контрагентом TOB «БК «Укркомплексбуд» не було своєчасно надано Свідоцтво платника ПДВ, а тому позивачем в додатку 5 декларації з ПДВ за вересень 2011 року було відображено податкові зобов'язання в графі «Інші» в сумі 1 158,00 грн.

Також відповідачем встановлено заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентом TOB «АНД» на суму 1 083,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за лютий 2012 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 1 083,00 грн., а TOB «АНД» відобразило податковий кредит в лютому 2012 року у розмірі 2 166,00 грн. (розбіжність на суму 1 083,00 грн.).

Як вбачається з даних бухгалтерського обліку позивача, в лютому 2012 року позивачем від TOB «АНД» отримано передплату за продукцію в сумі 6 498,36 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1 083,06 грн., та відвантажено продукції в рахунок отриманої передплати на суму 5 631,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 938,60 грн., внаслідок чого позивач відобразив податкові зобов'язання на суму 1 083,06 грн. за лютий 2012 року.

Крім того, податковим органом встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом СПД ОСОБА_5 на суму 3 082,50 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за березень 2012 року позивачем відображено податкові зобов'язання в сумі 3 082,50 грн., а СПД ОСОБА_5 відобразив податковий кредит за березень 2012 року у розмірі 6 165,00 грн. (розбіжність на суму 3 082,50 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 березня 2012 року позивачу від СПД ОСОБА_5 здійснено передплату в сумі 855,60 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 142,60 грн.

Протягом березня 2012 року позивачем отримано передплат на суму 18 495,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3 082,50 грн. та відвантажено продукції в рахунок отриманих передплат на суму 18 505,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 3 084,17 грн., а тому позивач відобразив податкові зобов'язання на суму 3 082,50 грн. за березень 2012 року.

Крім того, податковим органом встановлено завищення позивачем податкового кредиту з контрагентом TOB «Алігус» на суму 9 500,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року ПАТ «Київопорядкомплект» відобразило податковий кредит по TOB «Алігус» в сумі 9 500,00 грн., а TOB «Алігус» відобразило податкові зобов'язання в квітні 2011 року в розмірі 0,00 грн. (розбіжність на суму 9 500,00 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB «Стоун Україна» за квітень 2011 року на суму 16 666,00 грн. у зв'язку з тим, що згідно з базою даних ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, місцезнаходження TOB «Стоун Україна» у період з 01 березня 2011 року по 30 квітня 2011 року за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 23, кв. 511 «не встановлено», стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи міститься лист № 53 від 26 жовтня 2012 року про те, що в період з 01 березня 2011 року по 30 квітня 2011 року TOB «Стоун Україна» знаходилось за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 23, оф. 511-513.

Крім того, відповідачем встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB «Асіті Трейд» за листопад 2011 року на суму 29 254,50 грн., за грудень 2011 року на суму 54 160,84 грн., за січень 2012 року на суму 21 154,37 грн. у зв'язку з тим, що згідно з базою даних ДПІ в Голосіївському районі м. Києва місцезнаходження TOB «Асіті Трейд» в період з 01 листопада 2011 року по 26 січня 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, буд. 7 «не встановлено», стан підприємства 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Також, встановлено завищення податкового кредиту з контрагентом TOB «Ланіс Менеджмент» за червень 2012 року на суму 74 692,64 грн. у зв'язку з тим, що згідно з базою даних ДПІ в Голосіївському районі м. Києва місцезнаходження TOB «Ланіс Менеджмент» в період з 05 червня 2012 року по 20 червня 2012 року за адресою: м. Київ. вул. Рибалка, буд. 10/8 «не встановлено», стан підприємства 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За змістом п. 187.2 ст. 187 ПК України, у разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

Згідно з п. 187.3 ст. 187 ПК України передбачено, що у разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0004782270 від 12 жовтня 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є частково обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0004782270 від 12 жовтня 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 27 серпня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.