Рішення № 33218881, 29.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.2013 Справа № 905/5097/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (Позивач 1) та Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ (Позивач 2), ідентифікаційний код 01125761

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 20336699

про: стягнення за договором оренди №6 від 01.06.2010р. заборгованості у розмірі 71210,64 грн.

за участю уповноважених представників:

від Прокурора - Романченко Р.В. (за посвідченням №001482 від 27.08.2012р.);

від Позивача 1 - Каменюк Л.М. (за довіреністю №4907/15-14-13);

від Позивача 2 - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 13.08.2013р. на 29.08.2013р.

У судовому засіданні 29.08.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (далі - Заявник) в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - Позивач 1) та Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ (далі - Позивач 2) звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення за договором оренди №6 від 01.06.2010р. заборгованості у розмірі 71210,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №6 від 01.06.2010р. з травня 2012р. по травень 2013р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір оренди №6 від 01.06.2010р. з додатками, рахунки на сплату, претензію №58 від 25.10.2012р., відповідь на претензію, лист №21/40-юр від 09.01.2013р., заяву №250/40-юр від 31.07.2012р., ухвалу від 23.08.2012р., нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст. 121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст.ст. 2, 15, 54, 58 Господарського процесуального кодексу України.

В перебігу розгляду справи Заявник надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.59-61, 67-70).

Позивач 1 у судовому засіданні 29.08.2013р. усно підтримав позицію Прокурора у повному обсягу, наполягаючи на задоволені позовних вимог.

Позивач 2 надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.44-54, 71-81), у тому числі - письмові пояснення №333/40-юр від 12.08.2013р., якими підтримав позовні вимоги у повному обсязі, пояснення №345/40-юр від 28.08.2013р. щодо чинності договору оренди і звіряння розрахунків та заяву №346/40-юр від 28.08.2013р. про здійснення судового розгляду без свого представника.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, доказів сплати стягуваної заборгованості або відсутності відповідного грошового зобов'язання з інших підстав не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, зазначеною у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.60-61).

В контексті правової позиції, наведеної в абз. 1 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.11.2012р., таке повідомлення Відповідача вважається належним, тим більше, що його обізнаність про судовий розгляд підтверджується відміткою про отримання ухвали на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.43, 65)

Прокурор та представник Позивача 1 у судовому засіданні 29.08.2013р. підтримали позовні вимоги у повному обсягу та наполягали на вирішенні справи за наявними документами, з огляду на що суд розглядає справу за наявними матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації розглядуваних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин повідомленого належним чином Відповідача і відсутність представника Позивача 2 з огляду на подане ним клопотання у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Дійсно, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання певних учасників справи здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні Прокурора і представника Позивача 1, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010р. між Позивачем 2 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №6 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (а.с.а.с.7-10), відповідно до п.п.1.1., 10.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: баштовий будівельний кран КБ-308, яке знаходиться на балансі ДП «Бердянський морський торговельний порт», строком дії на 1 рік з підписання акту приймання-передачі.

Положеннями розділу 3 зазначеного договору визначені наступні умови та порядок виконання Відповідачем грошових зобов'язань орендна плата визначається на підставі п.7 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 та становить за перший місяць оренди (червень 2010р.) 5000грн., розмір якої за кожний наступний м'ясець розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується щомісячно до 15 числа наступного за тим, що підлягає оплаті.

Пунктом 5.2 договору на Орендаря покладено обов'язок зі своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати.

Відповідно до п. 10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором за умови погодження уповноваженим органом управління державним майном.

01.06.2010р. майно було передане Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі (а.с. 11).

Додатковою угодою №2 від 06.08.2012р. (а.с.12) сторонами були внесені зміни до 2 розділу договору - щодо обов'язку Орендаря здійснити реєстрацію об'єкту оренди, і п.5.3. - відносно забезпечення належного утримання і експлуатації майна за вимогами НПАОП 0.00.-1.01-07.

В перебігу орендних правовідносин Позивачем 2 складались та надсилались Відповідачу (а.с.а.с.27-30) рахунки на оплату наданих послуг (а.с.а.с.13-26) за період з травня 2012р. по травень 2013р.

Через несплату рахунків 25.10.2012р. Позивачем на адресу Відповідача була надіслана (а.с.32) претензія №403/40-юр (а.с.31), з вимогами, у тому числі - про сплату заборгованості з оренди за рахунками за період з травня 2012р. по вересень 2012р. у розмірі 27414,20 грн., у відповідь на яку Відповідач у листі №310 від 02.11.2012р. (а.с.33) повідомив Позивача 2 про перерахування означеної заборгованості до 31.12.2012р.

09.01.2013р. Позивач 2 повторно звернувся до Відповідача із листом №21/40-юр (а.с.34) з нагадування про необхідність сплатити наявної заборгованість у розмірі 43813,29 грн.

Через несплату Відповідачем орендних платежів з травня 2012р. по травень 2013р. Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, який був підтриманий Позивачами у повному обсягу.

Відповідач своєї позиції до відома суду не довів та доказів погашення стягуваних коштів або відсутності розглядуваного грошового зобов'язання з інших підстав не представив, ухилився від підписання акту звіряння -розрахунків (а.с.а.с.50,51) складеного та надісланого Позивачем 2 на виконання вимог суду.

Як вбачається із довідки від 12.08.2013р. (а.с.53) за підписом Директора та головного бухгалтера Позивача 2, після порушення провадження у справі заявлена до стягнення сума погашена не була.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2012р. по справі №5006/43/44/2012 (а.с.а.с.36-37) затверджено мирову угоду, укладену між Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт» (71112, м. Бердянськ, Запорізької області, вул. Горького, 13/7, код ЄДРПОУ 01125761) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд» (87525, м.Маріуполь Донецької області, пл.. Будівельників, 75, к.58, код ЄДРПРОУ 20336699), якою ТОВ «Приазовбуд» зобов'язується сплатити заборгованість з орендної плати за Договором № 6 від 01.06.2010 р. станом на 23.05.2012р. у cyмi 87 454, 34 грн. за пepioд з січня 2011 року по квітень 2012 року.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди №6 від 01.06.2010р.

Враховуючи статус сторін, об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами укладеного договору оренди №6 від 01.06.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем 2 та Відповідачем договір оренди №6 від 01.06.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 15 числа місяця наступного за оплачуваним, враховуючи індекс інфляції на користь одержувача відповідно до умов п.п. 3.3, 3.5 договору оренди №6 від 01.06.2010р. за розглядуваний період користування з травня 2012р. по травень 2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі - припинення грошових зобов'язань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобов'язань, за визначений Орендодавцем період користування (формування стягуваної заборгованості) не було здійснено своєчасно і у повному обсягу орендних платежів, що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Перевіривши правильність розрахунку позовних вимог, суд задовольняє їх у повному обсягу - в сумі 71210,64 грн., що підлягають стягненню за визначеним у позові платіжними реквізитами реєстраційного рахунку.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ (ідентифікаційний код 01125761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 20336699) про стягнення за договором оренди №6 від 01.06.2010р. заборгованості у розмірі 71210,64 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 20336699) на користь Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ (ідентифікаційний код 01125761) заборгованість з орендної плати в розмірі 71210,64грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазовбуд», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 20336699) в доход державного бюджету компенсацію судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.08.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.08.2013р.

Суддя Д.О. Попков