Ухвала суду № 33218822, 22.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"22" серпня 2013 р. Справа № 911/2454/13

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона №19», м.Васильків

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м.Київ

про визнання права власності на майно

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Селецька О.В.

Від відповідача: Макоцьоба Ю.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна Механізована Колона №19» (далі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - відповідач) про визнання права власності на гуртожиток «Васильок», який знаходиться по вул. Володимирській, 45, в м. Васильків та гуртожиток по вул. Володимирській, 64 в м. Васильків.

Провадження у справі №911/2454/13 порушено відповідно до ухвали суду від 27.06.2013 року та призначено справу до розгляду на 16.07.2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.07.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався на 01.08.2013 року.

На адресу господарського суду 30.07.2013 року від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача. У судовому засіданні 01.08.2013 року судом заслухано пояснення представників сторін та досліджено подані письмові пояснення та докази. Розгляд справи відкладався до 15.08.2013 року та було зобов'язано позивача надати суду додатки до листа Регіонального відділення ФДМ України по Київській області №14-03-14-1904 від 25.08.2010 року.

В судовому засіданні 15.08.2013 року відповідач надав письмові пояснення щодо обставин спору та наданих позивачем доказів. В судовому засіданні 15.08.2013 року оголошувалась перерва до 22.08.2013 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

В обґрунтування підстав набуття права власності на спірне майно позивач посилається на Наказ №29 від 04.02.1993 року «Про передачу на баланс житлового фонду в м. Васильків» виданий Орендним державно-кооперативним трестом «Білоцерківсільбуд» по агропромисловому будівництву, структурним підрозділом якого була Пересувна механізована колона 19. Згідно з наведеним Наказом до переліку об'єктів, які складають житловий фонд, що передавався, були включені 2 (два) гуртожитки, що знаходяться в м. Васильків по вул. Жовтнева, 45 та 64 (на сьогоднішній день вул.Володимирська).

На підставі Наказу від 04.02.1993 року №29 між Управлінням соціального розвитку тресту «Білоцерківсільбуд» та Пересувною механізованою колоною №19 тресту «Білоцерківсільбуд» був складений акт від 04.02.1993 року про передачу майна з балансу УСР тресту «БЦСС» на баланс ПМК-19 житлового фонду, який знаходиться в м. Васильків, серед яких 2 спірні гуртожитки.

25 липня 1996 року регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області був виданий Наказ №7/64-ВП про перетворення Пересувної механізованої колони 19 - структурного підрозділу Орендного державного-кооперативного тресту «Білоцерківсільбуд» у відкрите акціонерне товариство.

На підставі даного Наказу від 25.07.1996 року №7/64-ВП та у відповідності до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року №686 «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства» та плану приватизації майна Пересувної механізованої колони 19 - структурного підрозділу ґорендного державно-кооперативного тресту «Білоцерківсільбуд», шляхом перетворення останньої було створено ВАТ «ПМК 19» та затверджено тимчасовий статут вказаного підприємства.

Позивач зазначає, що згідно з Положенням про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 року №2097, нерухоме майно, передане по акту 04.02.1993 року про передачу майна з балансу УСР тресту «БЦСС» на баланс ПМК-19, ввійшло до складу статутного фонду ВАТ «ПМК-19», серед якого 2 спірні гуртожитки.

В зв'язку з чим, позивач вважає, що на підставі наказу РВ ФДМУ по Київській області від 25.07.1996 року №7/64-ВП до переліку нерухомого майна, переданого до його статутного фонду та доповнення до нього відповідач передав, а ВАТ «ПМК-19» прийняв 20 (двадцять) об'єктів нерухомого майна, серед яких гуртожиток «Васильок», що по вул. Володимирській, 45, та гуртожиток по вул. Володимирській, 64 в м. Васильків.

07.05.2008 року РВ ФДМУ по Київській області був винесений наказ «Про завершення приватизації ВАТ «ПМК-19» №14-25-11/5 і 02.12.2010 року, відповідно до переліку нерухомого майна та доповнення до нього, а також наказу органу Фонду державного майна №14-25-11/5 від 07.05.2008 року, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» прийняло рішення та здійснило державну реєстрацію цілісного майнового комплексу за ВАТ «ПМК-19», до складу якого увійшли два гуртожитки, про що в книзі №5-70 здійснено запис за №488.

Таким чином, позивач наполягає на тому факті, що гуртожитки увійшли до його статутного фонду під час приватизації і є його власністю.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що гуртожитки у спірний період не відносились до об'єктів державного житлового фонду, який би підлягав приватизації громадянами України або підлягав передачі у комунальну власність, тому він правомірно набув право власності на гуртожитки згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, яке відповідачем заперечується, про що свідчить звернення 28.08.2009 року РВ ФДМУ у Київській області листом №14-08-14-1913 з вимогою прийняття рішення про «добровільну» передачу у комунальну власність гуртожитку по вул. Володимирській, 64 в м. Києві.

Обставини, щодо посилання позивача на незаконність дій Васильківської міської ради не підлягають розгляду в межах даної справи виходячи з суб'єктного складу сторін та предмету позову.

В той же час, судом встановлено, що обставини, на які посилається позивач в позові в обґрунтування набуття права власності на спірне майно були предметом дослідження у справі Господарського суду Київської області № 5/503-07 (рішення від 17.04.2008 року) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона № 19» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання права власності на гуртожитки, які знаходяться за адресою Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 45, 64.

В ході розгляду вищезазначеної справи № 5/503-07 судом встановлено, що спірні гуртожитки не входили до складу цілісного майнового комплексу, приватизованого позивачем, такі гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду і з огляду на умови Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», в редакції, яка діяла на час приватизації позивача, не підлягали приватизації в складі цілісних майнових комплексів відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2006р. у справі 17/399.

Наслідком судового розгляду у справі № 5/503-07 спору щодо набуття позивачем права власності на спірне майно, стала відмова в задоволенні позовних вимог в повному обсязі рішенням від 17.04.2008 року, яке залишене без змін апеляційною та касаційною інстанцією. Крім того, в судовому рішенні у справі № 5/503-07, крім іншого зазначено про відсутність підстав включати спірні гуртожитки до приватизації.

Позивач у судовому засіданні 16.07.2013 року, як на обґрунтованість свого повторного звернення до суду з даними позовними вимогами, посилався на лист РВ ФДМУ №14-03-14-1904 від 25.08.2010 року, в якому йде мова про Доповнення до переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ПМК-19», згідно якого до цього переліку були включені спірні гуртожитки.

Однак, позивач на вимогу суду не надав зазначені в листі додатки №14-03-14-1904 від 25.08.2010 року (Доповнення до переліку нерухомого майна на 1 арк.). Додані до позовних матеріалів Доповнення до переліку майна на 2 аркушах і не містять дати, відтак не можливо встановити коли вони складені і на якій підставі.

Крім того, наявність таких доказів спросована відповідачем, зокрема, 24.05.2011 року до Регіонального відділення надійшов протест прокурора Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області щодо неправомірного включення до статутного фонду ВАТ «ПМК-19» гуртожитків, що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 45 та вул. Васильківська, 64.

За наслідками розгляду протесту прокурора Регіональне відділення ФДМУ по Київській області прийняло рішення відкликати Доповнення до переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ «ПМК-19», згідно якого до цього переліку були включені згадані гуртожитки, про що було повідомлено листом №03-14-1255 від 30.05.2011 року Васильківську міжрайонну прокуратуру, ВАТ «ПМК-19» та орган БТІ.

Нові обставини (лист ФДМУ) на які позивач посилається додатково до обставин, які розглядались в матеріалах справи № 5/503-07, зокрема, лист від 25.08.2010 року про доповнення переліку майна, не має ознак правочину щодо приватизації, який спрямований на набуття чи припинення прав, такий лист наданий позивачу у відповідь на його звернення 19.08.2010 року і має роз'яснювальний характер щодо обставин, які існували на час приватизації 1996 року.

Не зважаючи на те, що позивач посилається на норму ст.ст. 328, 392 Цивільного кодексу України у зв'язку із запереченням відповідачем його права власності на спірне майно, як вбачається з викладених в позові обставин та доданих до позову доказів, фактично позивач наполягає на повторному дослідження обставин, які встановлені у справі № 5/503-07. При цьому, позивач, замовчуючи наявність судового рішення у справі № 5/503-07, наполягає на повторному встановленні обставин щодо набуття ним права власності, а надані ним нові докази мають виключно роз'яснювальний характер і самостійно не породжують набуття прав на майно.

Крім того, з листа Регіонального відділення ФДМУ по Київській області № 14-08-14-1913 від 28.08.2009 року не вбачається заперечення права власності позивача на спірні гуртожитки, вимоги щодо передачі майна в комунальну власті пов'язані з іншими обставинами.

Як визначено в Постанові Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (абз. 4, 6 п. 3.12.), під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Згідно з п. 4.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п.4.5. Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Як передбачено п.2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, оскільки зі змісту позову вбачається, що наведені позивачем підстави та вимоги були предметом розгляду у справі № 5/503-07 за позовом того ж позивача до того ж відповідача щодо того ж предмету і з тих же підстав, і таке судове рішення набрало законної сили, провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки передбачає повторне встановлення обставин, які вже встановлені судом в іншій справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 33, п. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Суддя Кошик А.Ю.