Постанова № 33217714, 28.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа № 812/4260/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Лук"янова Л.Л. (довіреність від 21.05.2013 б/н),

від відповідача - Анухін А.В. (довіреність від 08.04.2013 № 10/5),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Континент» до державної інспекції сільського господарства в Луганській області про скасування припису від 11 квітня 2013 року № 000845, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом приватного підприємства «Континент» до державної інспекції сільського господарства в Луганській області про скасування припису від 11 квітня 2013 року № 000845.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 квітня 2013 року державною інспекції сільського господарства в Луганській області перевірено дотримання вимог земельного законодавства ПП «Континент» та складено акт перевірки, відповідно до якого встановлено, що на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 2,03 га розміщено будівлю збагачувальної установки, автомобільні ваги, ємкості для накопичення технічної води, естакади, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням визначено шкоду у розмірі 13379,89 грн.

11 квітня 2013 року державною інспекцією сільського господарства в Луганській області винесено припис № 000845, відповідно до якого строком до 10 травня 2013 року ПП «Континент» необхідно вжити заходи щодо усунення виявленого правопорушення згідно до ст.96 Земельного кодексу України.

Позивач вважає, що припис від 11 квітня 2013 року № 000845 винесено з порушенням вимог земельного законодавства та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Припис від 11 квітня 2013 року № 000845 не можливо виконати у строки, зазначені у ньому, оскільки відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація з розробки проекту земельного відведення оформлюється протягом 6 місяців. ПП «Континент» звернулося з листом про надання згоди для розроблення проекту земельного відведення до Свердловської селищної ради, але відповіді не отримало.

Крім того, земельним кодексом України передбачено, що власник або користувач земельної ділянки зобов'язаний забезпечувати його використання лише за цільовим призначенням. В даному випадку ПП «Континент» не є власником чи землекористувачем земельної ділянки, відповідно до статей 82, 92, 93 Земельного кодексу України.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд скасувати припис державної інспекції сільського господарства в Луганській області.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення на адміністративний позов у яких зазначив, що відповідно до п. «а» ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу.

Згідно зі ст.36 Закону України «Про охорону земель» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

Стосовно посилання позивача не можливість виконати припис від 11 квітня 2013 року № 000845 у 30 денний термін, відповідач зазначає, що відповідно до п.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис посадової особи є обов'язковим для виконання у визначені строки, письмова вимога органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. При цьому припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.2.1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104 «Про затвердження порядку оформлення, вручення приписів у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства», з метою припинення порушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила припис. Строк усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30 днів.

Тобто державний інспектор сільського господарства в Луганській області під час складання припису від 11 квітня 2013 року № 000845, керувався чинним законодавством України та надав позивачу максимальний термін на усунення порушень вимог земельного законодавства.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні, викладеному у запереченням проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільськогосподарського господарства, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з п.5 Положення про Державну інспекцію сільськогосподарського господарства, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до п.6 цього Положення Держсільгоспінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи - державні інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10 квітня 2013 року на підставі наказу про здійснення позапланової перевірки від 01 квітня 2013 року № 414, направлення на перевірку 01 квітня 2013 року № 251, відповідачем проведена перевірка ПП «Континент», результати якої оформлені актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 10 квітня 2013 року б/н (а.с. 61, 62-69, 71).

Висновками акта перевірки від 10 квітня 2013 року б/н встановлено порушення ПП «Континент» ст. 96 Земельного кодексу України, а саме на земельній ділянці сільськогосподарського призначення площею 2,03 га розміщено будівлю збагачувальної установки, автомобільні ваги, ємкість для накопичення технічної води, естакада.

На підставі акту перевірки від 10 квітня 2013 року б/н державною інспекцією сільського господарства в Луганській області винесено припис від 11 квітня 2013 року № 000845 про усунення виявленого правопорушення з терміном до 10 травня 2013 року, який вручено директору ПП «Континент» Мельничуку С.О. (а.с. 69).

Відповідно до довідки від 03 липня 2013 року № 6-03/6565 земельна ділянка, зазначена на плані-схемі, яка прилягає до земельної ділянки площею 2,1390 га, наданої ПП «Континент» для будівництва ангару та розміщення майданчику для проведення робіт по навантаженню та розвантаженню вугілля по вул. Транспортна, смт. Новодар'ївка на території Свердловської міської ради, відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовища) (а.с. 115).

Вирішуючи даний спор суд виходить з такого.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч.1 ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах «а» і «б» частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.

Відповідно до п. «г» ст.21 Земельного кодексу України, наслідками порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, є притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Пунктом «а» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено правомірність висновків відповідача щодо використання ПП «Континент» земель сільськогосподарського призначення не за цільовим призначенням та у свою чергу, порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

Доводи позивача стосовно неможливості усунення виявлених правопорушень, у термін, встановлений приписом від 11 квітня 2013 року № 000845, суд не бере до уваги, оскільки, відповідно до п.2.1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 140 «Про затвердження порядку оформлення, вручення приписів у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства» з метою припинення порушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила, чи особі, яка є відповідальною за дотримання вимог земельного законодавства, припис за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Строк усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30 днів.

Тобто, при винесенні припису від 11 квітня 2013 року № 000845 та визначенні терміну його виконання державною інспекцією сільського господарства в Луганській області позивачу надано максимальний термін для усунення порушень вимог земельного законодавства, встановлений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 140 «Про затвердження порядку оформлення, вручення приписів у разі виявлення порушень вимог земельного законодавства». Крім того, суд зазначає, що неможливість виконання припису у визначеному у цьому терміні не є підставою для його скасування.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він не є власником або землекористувачем спірної земельної ділянки та не зобов'язаний забезпечувати її використання за цільовим призначенням, оскільки використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням без оформлення належних документів та отримання відповідних дозволів і є порушенням земельного законодавства в розумінні статті 96 Земельного кодексу України.

Ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, від 03 червня 2013 року, від 10 червня 2013 року та 19 серпня 2013 року у ПП «Континент» було витребувано відомості з документальним підтвердженням наявності правових підстав для розміщення позивачем на земельній ділянці сільськогосподарського призначення будівлі збагачувальної установки, автомобільні ваги, ємкості для накопичення технічної води, естакади. Належних доказів на право використання земельної ділянки позивачем не надано.

Крім того суд зазначає, що подання позивачем заяви до Свердловської міської ради про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та укладання договору від 15 квітня 2013 року № 111 з ТОВ «Землевпорядна фірма «Лан» щодо розробки проекту землеустрою не є підставою для скасування оскаржуваного припису.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що на час розгляду справи вимоги оскаржуваного припису не усунені, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача щодо скасування припису державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 11 квітня 2013 року № 000845.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність винесення оскаржуваного припису, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 02 вересня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02 вересня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб