Постанова № 33216652, 11.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2013 року м. Київ №2а-11020/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєба-Консалт", про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012 №0000321730, №0000331730,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано неправомірністю нарахування грошових зобов'язань з ПДФО та ПДВ, оскільки, як стверджує позивач, ним правомірно сформовано витрати та податковий кредит з ПДВ по операціям з ТОВ "Лєба-Консалт", а висновки відповідача про відсутність реальних наслідків є необґрунтованими і не підтверджуються відповідними доказами.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на результати перевірки позивача.

Третя особа відзиву не надала, явку свого представника до судових засідань не за без-печила; поштова кореспонденція, надіслана судом на адресу місцезнаходження ТОВ "Лєба-Косналт" та за відомим суду місце проживанням директора ОСОБА_2, повернулася до суду без вручення адресатам з незалежних від суду причин (закінчення терміну зберігання).

До судового засідання особи, які беруть участь у справі не прибули. Від позивача та від його представника надійшли письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишено судом без задоволенню за необгрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 11.05.2012 №342 відповідачем проведе-но документальну планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нараху-вання та сплати позивачем податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.04.2009 по 31.12.2011, за результатами якої відповідачем складено акт від 18.06.2012 №19/17-205/НОМЕР_1 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 25.06.2013 №0000321730, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 746374,75 грн. (у т.ч.: основний платіж - 615290 грн., штраф - 131084,75 грн.);

- від 04.07.2012 №0000331730, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДФО на 1624446,57 грн. (у т.ч.: основний платіж - 1395448,23 грн., штраф - 223352,35 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено у зв'язку з порушенням п.176.1 ст. 176, п. 177.4 ст. 177, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК. Згідно з актом зміст порушень полягає тому, що у пору-шення п. 198.3 ст. 198 ПК позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на 186344 грн. по витратам, які не пов'язані з веденням господарської діяльності; у порушення п. 198.6 ст. 198 ПК позивачем завищено податковий кредит з ПДВ на 428946 грн., у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ без відповідного документального підтвердження; у порушення п. 176.1 ст. 176, п. 177.4 ст. 177 ПК позивачем занижено чистий оподатковува-ний дохід в сумі 8246158 грн., внаслідок чого занижено ПДФО на суму 1401847 грн.

Також в акті зазначено про завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на за-гальну суму 316566,22 грн. і завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 325492,12 грн., однак вказані суми не брали участь в розрахунку суми заниження по ПДВ і нарахування штрафних санкцій по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

А) Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Пер-винні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

1) Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що останнім відображено в податковому обліку фінансово-господарські взаємовідносини і задекларовано у складі подат-кового кредиту з ПДВ 512376,28 грн. у зв'язку з придбанням у ТОВ "Лєба-Консалт" товарів (автозапчастини, будівельні матеріали, канцтовари, будівельне обладнання) на загальну суму 3074257,70 грн.

В акті перевірки (табл. №7) відповідачем детально відображено видаткові і податкові накладні, складені на підтвердження придбання товарів на суму 3074257,70 грн., а також платіжні документи про здійснення позивачем оплати придбаних товарів на суму 3020194,63 грн. Також перевіркою встановлено наявність у позивача станом на 30.12.2011 кредиторської заборгованості в сумі 54063,07 грн. перед ТОВ "Лєба-Косналт".

Перевіркою встановлено реалізацію позивачем придбаного у ТОВ "Лєба-Консалт" то-вару на суму 1952952,75 грн. (у т.ч. ПДВ - 325492,12 грн.), а також відображено в акті (табл. №8) дані щодо нереалізованого товару на загальну суму 1121304,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 186884,16 грн.).

В акті зазначено, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту з ПДВ 512376,28 грн. по контрагенту у ТОВ "Лєба-Консалт", щодо якого до ДПІ надійшов акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС від 20.04.2012 №301/22-1/37166446 про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Лєба-Консалт" здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право- та дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Лєба-Консалт" та контрагентами-постачальни-ками є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, з посиланням на письмові пояснення ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ "Лєба-Консалт", в яких він запе-речив свою причетність до створення і діяльності ТОВ "Лєба-Консалт" та зазначив, що ніяких документів не складав і не підписував та нікого не уповноважував.

При цьому щодо товарів, відносно яких встановлено подальшу реалізацію, відповідач зазначив про завищення позивачем як податкового кредиту з ПДВ на суму 325492,12 грн. так і податкових зобов'язань з ПДВ на суму 316566,22 грн., що не брало участь в розрахунку суми заниження ПДВ та відповідно його донарахування.

Водночас щодо товарів, відносно яких не встановлено подальшої реалізації, відпо-відач дійшов висновку про те, що витрати і відповідно податковий кредит з ПДВ на суму 186344 грн. не пов'язані з господарською діяльністю.

Однак суд не погоджується з обґрунтованістю таких висновків, оскільки неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лєба-Консалт" не є належним доказом відсутності фінан-сово-господарських відносин між позивачем і названим постачальником у 2011р. і не спрос-товує правове значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Посилання відповідача на відсутність у ТОВ "Лєба-Косалт" належної право- і дієздат-ності спростовується тим, що вказана юридична особа у встановленому законом порядку зареєстрована суб'єктом господарювання та платником ПДВ.

Твердження про недійсність, нікчемність, фіктивність правочинів між позивачем і ТОВ "Лєба-Консалт" зроблені в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК без належних і достатніх мате-ріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність або нікчемність правочину, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК, тому відхиляються судом. При цьому тран-зитні акти органів ДПС або службові записки підрозділів податкової міліції, які містять суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Лише посилання відповідача на пояснення ОСОБА_2, в яких він заперечує свою причетність до ТОВ "Лєба-Консалт", не спростовують належну правосубєктність ТОВ "Лєба-Консалт" і не є недостатніми доказами недійсності його підписів в наданих позивачем до перевірки і суду фінансово-господарських документах. Так, достовірність цих пояснень не перевірена в рамках досудового розслідування та/або не встановлена в рішенні суду, а також не підтверджена результатами експертизи, проведення якої в рамках податкового контролю врегульовано ст. 84 ПК та визначено пп. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПК як підстава для висновків під час проведення перевірок. Окрім того, підставою податкового обліку є пер-винні документи, а не усні пояснення осіб, водночас надані до перевірки і до суду первинні документи, які згідно з ч. 4ст. 70 КАС є належним засобами доказування по справі, містять підписи відповідальних осіб і засвідчені печатками суб'єктів господарювання.

Щодо відсутності станом на 30.12.2011 доказів подальшої реалізації товарів на суму ПДВ в розмірі 186344 грн., то це не свідчить про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК і завищення податкового кредиту на 186344 грн., оскільки відповідно до абз. 4 п. 198.3 ст. 198 ПК право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. До того ж в ході розгляду справ позивач надав докази подальшої реалізації товарів (т.2 а.с.1-166).

Таким чином, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки про пору-шення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК та завищення податкового кредиту з ПДВ на 186334 грн., а тому донарахування вказаної суми податкового зобов'язання та застосування штрафу в розмірі 23848,25 грн. є неправомірним, що є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0000321730 в цій частині.

2) Як встановлено перевіркою, позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011р. 222400,28 грн. по контрагенту ТОВ "Автотранспортне підприємст-во "Велес" і за грудень 2011р. 206546,28 грн. по контрагенту ТОВ "Граниус-С, без докумен-тального підтвердження (прибуткові накладні, розрахункові документи, податкові накладні).

Наявна у справі податкова декларація позивача з ПДВ за листопад 2011р. підтверджує включення позивачем до податкового кредиту по контрагенту ТОВ "Автотранспортне під-приємство "Велес" 222400,28 грн., проте згідно з податковою декларацією позивача з ПДВ за грудень 2011р. по контрагенту ТОВ "Граниус-С" позивачем включено 137998,01 грн., а не 206546,28 грн., як помилково зазначив в акті перевірки відповідач.

Між тим, позивач не навів у позовній заяві обґрунтування недостовірності зазначених в акті обставин або помилковості зробленого відповідачем висновку щодо завищення подат-кового кредиту по названим контрагентам, а його представник в судовому засіданні пояснень по суті даного порушення не надав.

В ході розгляду справи позивач надав до суду видаткові і податкові накладні, складені між позивачем і ТОВ "Автотранспортне підприємство "Велес" у листопаді 2011р. та ТОВ "Граниус-С" у грудні 2011р., однак представник позивача не надав суду зрозумілих і аргументованих пояснив суду причин ненадання цих документів до перевірки. Для з'ясу-вання вказаних обставин суд викликав до судових засідань 21.11.2012, 30.11.2012 і 14.12.2012 особисто позивача, однак останній до суду не прибув, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача заперечив проти прийняття судом вказаних документів як доказів по справі, оскільки до перевірки позивачем їх не було надано.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу дер-жавної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податко-вій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (абзац 1).

З огляду на те, що до закінчення перевірки позивачем не було надано документів, під-тверджуючих достовірність і повноту нарахування ПДВ в сумі 222400,28 грн. по контрагенту ТОВ "Автотранспортне підприємство "Велес" та в сумі 137998,01 грн. по контрагенту ТОВ "Граниус-С", то в суду відсутні підстави для висновку про помилковість результатів пере-вірки в цій частині і суд вважає обґрунтованим висновок перевірки про порушення п. 198.6 ст. 198 ПК і завищення податкового кредиту на 360398,29 грн.

Таким чином, вірним є донарахування ПДВ в сумі 360398 грн. і застосування штрафу в сумі 90100 грн. і суд не вбачає інших підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0000321730 в цій частині.

Водночас помилкове відображення відповідачем в акті перевірки розміру податкового кредиту позивача за грудень 2011р. по контрагенту ТОВ "Граниус-С", призвело до непра-вомірного нарахування 68548,27 грн. основного платежу та 17137 грн. штрафних санкцій, тому в цій частині податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0000321730 є проти-правним і підлягає скасуванню.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 04.07.2012 №0000321730 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 296417 грн. (у т.ч.: 255432 грн. - основного платежу, 40985 грн. - штрафних санкцій). В іншій частині, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Б) Пунктом 176.1 ст. 176 ПК визначено, що платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподат-ковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у т.ч. при застосуванні права на податкову знижку (пп. "а"); отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в т.ч. на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку (пп. "б"); подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим; на вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'яв-ляти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання поддат-кової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (пп. "в").

Пунктом 177.2 ст. 177 ПК передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподат-ковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у гро-шовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отри-манням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III цього Кодексу.

Перевіркою встановлено, що в 2011р. позивач перебував на загальній системі оподат-кування та занизив об'єкт оподаткування ПДФО на 8246158 грн., внаслідок завищення вало-вих витрат на таку ж суму.

1) В акті зазначено, що до складу витрат у 2011р. позивачем безпідставно віднесено суми, які не підтверджені відповідними платіжними документами (платіжними дорученнями, квитанціями до прибуткових касових ордерів) у сумі 5690881,58 грн., по наступним поста-чальникам: ТОВ "ВП "СКІФ" - 425066,65 грн., ТОВ "УКРХОЗІМПЕКС" - 95663,29 грн., "КРАЙ КЕРА-МА" - 29166,65грн., ТОВ "СІНСІТІ СП" - 906357,48 грн., ТОВ "АСТРА ЕК-СІМ" - 335623,36 грн., ПП "ІНФЕРНО" - 1339685 грн., ТОВ "СПАРТАК ЛТД" - 414586,34 грн., ТОВ "АВТОТРАНС.ПІД-ВО "ВЕЛЕС" - 1112001,40 грн., ТОВ "ГРАНИУС-С" - 1032731,40 грн.

Позивач не навів у позовній заяві обґрунтування недостовірності зазначених в акті обставин або помилковості зробленого відповідачем висновку щодо завищення валових витрат на суму 5690881,58 грн. по контрагентам ТОВ "ВП "СКІФ", ТОВ "УКРХОЗІМПЕКС", "КРАЙ КЕРАМА", ТОВ "СІНСІТІ СП", ТОВ "АСТРА ЕКСІМ", ПП "ІНФЕРНО", ТОВ "СПАРТАК ЛТД", ТОВ "АВТОТРАНС.ПІД-ВО "ВЕЛЕС", ТОВ "ГРАНИУС-С", а його пред-ставник в судовому засіданні пояснень по суті даного порушення не надав, при цьому позивачем не надано до суду документів первинного обліку, які б підтверджували понесення витрат у сумі 5960881,58 грн. по вказаним контрагентам. Судом оголошувалася перерва для з'ясування обставин вказаного порушення та викликався до судового засідання особисто по-зивач, однак до наступного судового засіданні ні позивач, а ні його представник не прибули, подавши заяву про розгляд справи без позивача.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, які б документально підтверджу-вали достовірність і повноту понесення позивачем витрат в сумі 5960881,58 грн., а також зва-жаючи на відсутність у сторони позивача заперечень та спростувань вказаного порушення, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку перевірки про завищення валових витрат на 5960881,58 грн.

Таким чином, відповідачем вірно донараховано ПДФО в сумі 894132,15 грн. і застосо-вано штраф в сумі 160081 грн. (з урахуванням п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПК за період з 01.01.2011 по 30.06.2011) і суд не вбачає підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0000331730 в цій частині.

2) В акті зазначено, що до складу витрат у 2011р. позивачем безпідставно віднесено суми за придбані товари (автозапчастини, будівельні матеріали, канцтовари, будівельне обладнання) у ТОВ "Лєба-Консалт" у розмірі 2555277,40 грн., щодо якого до ДПІ надійшов акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС від 20.04.2012 №301/22-1/37166446, в якому зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Лєба-Консалт" здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивіль-ної право- та дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Лєба-Кон-салт" та контрагентами-постачальниками є фіктивними правочинами та такими, що вчи-нено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами. В транзитному акті зроблено посилання на письмові пояснення ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ "Лєба-Консалт", в яких він заперечив свою причетність до створення і діяльності ТОВ "Лєба-Консалт" та зазначив, що ніяких документів не складав і не підписував та нікого не уповноважував.

Однак, з мотивів наведених судом вище щодо правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Лєба-Консалт", суд вважає вказаний висновок необґрун-тованим, а донарахування ПДФО в сумі 501316,08 грн. та застосування штрафних санкцій неправомірним, що є підставою для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0000331730 в цій частині.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 04.07.2012 №0000331730 в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДФО на 564587 грн. (у т.ч.: 501316 грн. - основного платежу, 63271,35 грн. - штрафних санкцій). В іншій частині, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 128, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.07.2012 №0000321730 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 296417 грн. (у тому числі: 255432 грн. - основного платежу, 40985 грн. - штрафних санкцій).

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби від 04.07.2012 №0000331730 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 564587 грн. (у тому числі: 501316 грн. - основного платежу, 63271,35 грн. - штрафних санкцій).

4. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

5. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 821 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко