Постанова № 332153, 11.12.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" грудня 2006 р.

Справа № 10/223

Час оголошення: 12-00 год.

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Жака В.В. при секретарі судового засідання Романовській О. В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи № 10/223

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі, м. Ульяновка Кіровоградської області,

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива”, с.Кам’яний Брід Ульяновського району Кіровоградської області,

про стягнення 8 657,37 грн., -

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кондратюк Михайло Петрович, головний спеціаліст- юрисконсульт, довір. № 110/07 від 30.01.2006 р.;

від відповідача – Чернуха Віктор Петрович, заступник директора, довір. № 1 від 21.11.2006 р. ;

Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива” заборгованість по виплатах, що покривають витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах в загальній сумі 8 657,37 грн. за період 3 26.02.2005 р. по 26.12.2005 р.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити з посиланням на ті обставини, що пільгові пенсії були призначені в період 2001-2003 років, в лютому 2004 року із 10 засновників СТОВ “Агрофірма “Нива” в результаті виходу із засновників у засновниках товариства залишилось тільки 2 особи і за новою редакцією статуту підприємства - відповідача (арк. справи 108-120) СТОВ “Агрофірма “Нива” не є правонаступником КСП “Нива”, в якому раніше працювали особи, яким були призначені пільгові пенсії (арк. справи 86).Відповідач у своєму відзиві також зазначив, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до Законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” (2287-15) та часини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на 2005 рік не передбачено відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій сільськогосподарськими підприємствами – платниками фіксованого сільськогосподарського податку, платником якого є відповідач.

Розглянувши наявні матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, надані у минулих засіданнях суду по даній справі, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” (320-14) у період з 01.01.1999 р. по 01.01.2005 р. сільгоспвиробники-платники фіксованого сільськогосподарського податку були звільнені від відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств – платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005 р. № 2613 – 4 абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” після слів “визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону” доповнено словами “крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку”. Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2006 року.

З врахуванням змісту вказаних норм чинного законодавства господарський суд прийшов до висновку, за період з 01.10.2005 року по 31.12.2005 року підприємства – платники фіксованого сільськогосподарського податку зобов’язані відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Із змісту статуту СТОВ “Агрофірма “Нива” (пункт 13.1, арк. справи 48), зареєстрованого Ульяновською райдержадміністрацією 28.02.2000 р., СТОВ “Агрофірма “Нива” є правонаступником КСП “Нива”, до нього переходять усі майнові права і обов’язки колишнього підприємства. Вихід із цього товариства частини його засновників не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, і не має наслідком скасування правонаступництва.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями, управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі є органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах міста.

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Колишнім працівникам КСП “Нива”, правонаступником якого є СТОВ “Агрофірма “Нива”, відповідно до п. п. “б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” були призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, підприємства, установи, організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, яка розроблена відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до п.п. 6-1, 6-7 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 20% від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, з наступним збільшенням на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Заборгованість відповідача перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по грудень 2005 року включно складає 8 657,37 грн. Наявність цієї заборгованості підтверджується поданим позивачем розрахунком суми позову, коригуючим розрахунком фактичних витрат (арк. справи 73), іншими матеріалами справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 567,37 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач господарському суду не подав.

За таких обставин вимоги позивача в сумі 8 657, 37 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Керуючись статтями 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Нива”, що знаходиться за адресою: 26431, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Кам’яний Брід (р/р № 260042410 в Кіровоградській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 323638, код 0375759) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ульяновському районі, що знаходиться за адресою: 26400, Кіровоградська область, м. Ульяновка, вул. Карла Маркса, 7 (р/р № 256093121219 в Кіровоградському облуправлінні ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 323475, код 20650237) 8 657,37 грн. заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2005 рік.

3. Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала не набрала законної сили.

Суддя

В.В. Жак