Ухвала суду № 33215276, 15.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/22496/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Рибченка А. О., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валео Фарм" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валео Фарм" (далі - ТОВ "Валео Фарм") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі - ДПІ у Бородянському районі) в якому просить визнати нечинними податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "Валео Фарм" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Валео Фарм" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою частково задоволені позовні вимоги позивача. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 19.08.2010 року №0000542300/0, від 08.10.2010 року №0000542300/1, від 31.12.2010 року №0000922300/2.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Бородянському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Бородянському районі в липні 2010 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 17.10.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за цей же період. За результатами перевірки складено акт №426/23-35402035 від 05.07.2010 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, п.п 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п 8.3.4 п. 8.3 ст.8, п.п 8.4.1 та 8.4.2 , п. 8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставно включено до складу валових витрат за І кварталу 2008 року 31833,00 грн. У бухгалтерському обліку дана операція відображена по рахунках Дт 93 «Адміністративні витрати»та КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Крім того, виявлено порушення п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.4.10, п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону, а саме: безпідставно віднесено до складу валових витрат відсотки за користування кредитом в сумі 416190,00 грн., сплата по яких не належить до господарської діяльності платника податку.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бородянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542300/0 від 16.07.2010 року, яким позивачеві визначено 112005,00 грн. податку на прибуток та 56002,50 грн. штрафних санкцій.

В результаті адміністративного оскарження було скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі №0000542300/0 від 16.07.2010 року в частині визначення 104046,75 грн. податку на прибуток та 52023, 08 грн. застосованої штрафної санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Валео Фарм" включено до складу валових витрат в другому кварталі 2008 року суму 31833,33 грн. по наданих послугах з укладання тротуарної плитки, виконаних ТОВ «СФЕРА ТРАНС». Реальність та виконання зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Абзацом 1 п.п 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено право платника податку протягом звітного періоду відносити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі, витрати на поліпшення орендованих основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі, у сумі, яка не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000,00 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно пп. 8.2.2. п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Відповідно до Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, затверджених Центральною спілкою споживчих товариств України від 28.07.2006 року, основні виробничі фонди засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать більше одного року. Основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні.

Відповідно до Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів ДК 013-97", затвердженого Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року №507, основні засоби це матеріальні цінності, експлуатаційний період і вартість яких відповідно перевищують один календарний рік та 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно вказаних Методичних рекомендацій, основні засоби основні фонди у вартісному виразі. Основні засоби термін бухгалтерського обліку.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що основні фонди та основні засоби є тотожними поняттями в розумінні чинного законодавства.

Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вартість капітального поліпшення земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, відповідає усім ознакам, викладеним у легальному визначенні основних засобів (основних фондів).

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів у сумі 31833,33 грн., що складає менше 4% від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на кінець першого кварталу 2008 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволенні позовних вимог ТОВ "Валео Фарм".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. О. Рибченко О. І. Степашко