Ухвала суду № 33215264, 15.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/4329/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Рибченка А. О., Степашка О. І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Холод-Плюс" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Приватне підприємство "Холод-Плюс" (далі - ПП "Холод-Плюс") звернулось до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області (далі - Костопільська МДПІ) в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у задоволенні позову ПП "Холод-Плюс" відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року апеляційну скаргу ПП "Холод-Плюс" задоволено частково. Скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської МДПІ від 15 червня 2010 року №0000342341/0, від 19 липня 2010 року №0000342341/1, від 10 грудня 2010 року №0000342341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 484617,00 грн. Прийнято нову постанову, якою позов ПП "Холод-Плюс" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 15 червня 2010 року №0000342341/0, від 19 липня 2010 року №0000342341/1, від 10 грудня 2010 року №0000342341/3 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 484617,00 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Костопільська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Костопільською МДПІ з 20.04.2010 року по 13.05.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ПП "Холод-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки було складено акт №473/23/33627554 від 20.05.2010 року.

В акті перевірки встановлені порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 218226, 00 грн.; п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 323078, 00 грн.; п.4.3 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 45696 , 00 грн.

На підставі акту перевірки Костопільською МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000332341/0, яким ПП "Холод Плюс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" усього 323685,80 грн., №0000342341/0, яким ПП "Холод Плюс" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 484617, 00 грн., №0000352341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за серпень 2008 року в сумі 45696, 00 грн.

В результаті адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Холод-Плюс" авансові платежі, не відображені у валових доходах, отримано від контрагентів в сумах, вказаних в акті, в періодах: вересень 2008 року, березень 2009 року, червень 2009 року, жовтень-грудень 2009 року.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку щодо правомірності висновків податкового органу за результатами перевірки про те, що на порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ПП "Холод-Плюс" занизило валові доходи за період 3 квартал 2008 року, 1 квартал 2009 року, 2 квартал 2009 року, 4 квартал 2009 року на загальну суму 1455551, 00 грн., та допустило їх завищення відповідно в 4 кварталі 2008 року, 2 кварталі 2009 року, 3 кварталі 2009 року в загальній сумі 582649, 00 грн., що призвело до заниження валового доходу в сумі 872902, 00 грн.

Згідно приписів п.п.1.21 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено суми грошових (матеріальних, нематеріальних) надходжень, які не включаються до складу валового доходу.

Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить винятку для врахування попередніх оплат, авансових платежів при визначенні платником валового доходу.

Згідно приписів пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскільки позивач порушив вимоги Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186, щодо введення субрахунку 681 рахунку 68 "Розрахунки за авансами одержаними", на якому ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи, то податковий орган правомірно використав при проведені перевірки дані рахунків бухгалтерського обліку 702 "Доходи від реалізації товарів", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів порушення ПП "Холод-Плюс" п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та правомірно визначив суму податкового зобов'язання за вказаним платежем.

Щодо заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відображених у рядку 1 Декларації "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" на суму 368774, 00 грн. судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в перевіряємому періоді ПП "Холод-Плюс" встановлював ціни на імпортні м'ясопродукти, які в подальшому реалізовувалися на території України, у співвідношенні вартості товару (графа 42 та графа 22 ВМД) та ввізного мита до кількості товару плюс торгівельна націнка в розмірі від 5 до 10 відсотків, тобто ціна формувалась, виходячи з фактурної вартості, що є нижча за митну. При порівнянні податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що задекларовані платником протягом перевіреного періоду в рядку 1 колонки Б "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів" податкових декларацій з податку на додану вартість відповідачем встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 368774, 00 грн. За період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року ПП "Холод-Плюс" задекларовано податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету, в сумі 47376, 00 грн. та податку, що підлягав бюджетному відшкодуванню, в сумі 306184, 00 грн.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання всього на суму 323078, 00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 45696, 00 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

При визначені бази оподаткування операції з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що база оподаткування податком на додану вартість позивачем визначена вірно-відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що пункт 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", на який посилається податковий орган, вказуючи на те, що ціна такого товару при його подальшій поставці, не може бути меншою за митну вартість, регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій. Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість є помилковими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволенні позовних вимог ПП "Холод-Плюс".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович А. О. Рибченко О. І. Степашко