Рішення № 33214846, 09.08.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

відділ Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області

Справа № 369/6839/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Дубас Т.В.

при секретарі - Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 травня 2006 року ОСОБА_1 було отримане свідоцтво про право на спадщину за законом після моєї померлої матері ОСОБА_2. Спадкове майно складається із земельної ділянки розміром 0,0491 га, яка знаходиться на території Гореницької сільської ради, с/т «Воїн-Києво-Святошинського району Київської області. Відповідно до статей 182 та 1299 Цивільного кодексу України право власності на успадковапу земельну ділянку підлягає державній реєстрації. Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок складання., видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування, землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) договорів оренди землі, затвердженою наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999 р. право власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку. Складання державного акта на право власності на земельну ділянку при оформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх достроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією, (п.1.13 Інструкції №43). Межі земельних ділянок відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічими матеріалами. З метою подальшого оформлення та реєстрації своїх прав на успадковану земельну ділянку у серпні 2010 року вона звернулася до Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для розробки відповідної технічної документації із землеустрою. Одним із завдань зазначеного підприємства є встановлення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів. Однак 01.10.2012 року вона отримала від ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» лист за № 01/04-06/1008, яким її повідомили, що під час виконання геодезичних робіт було з'ясовано, що фактична конфігурація земельної ділянки не співпадає із земельною ділянкою згідно державного акту. зазначеного листа було додано кадастровий план, виконаний для оформлення права власності ОСОБА_1, відповідно до якого площа земельної ділянки, розташованої в с/т «Воїн-1», Гореницька сільська рада, Києво-Святошинський район, Київська обл., складає 0,0534 га. Тобто дані землевпорядної документації відповідають рішенню виконкому Гореницької сільської ради N» 6/12 від 26.03.1998 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок членам садового товариства «Воїн-1». Таким чином, у жовтні 2012 року вона дізналася про порушення права юності як спадкоємиці на земельну ділянку площею 0,0532 га, яке полягає у незаконному безпідставному позбавленні мене права власності па частину земельної янки (а саме 0,0041 га), яка належить до спадкової маси після моїх померлих батьків.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач належним чином попереджений.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач належним чином попереджений.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

21.07.2001 року па ім'я батька позивааки - ОСОБА_3 на підставі рішення № 6/12 виконкому Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району від 25.03. 1998 р. було видано Державний акт про право приватної власності на землю серії ІІ-КВ 002242, який зареєстрований в Книзі записів ltжавних актів на право приватної власності на землю за № 778. Вказаним актом посвідувалгось, що йому передається в приватну власність земельна ділянка площею 0,0491 га, розташована на території Гореницької сільської ради с/т «Воїн-1» для ведення садівництва. В акті містився план земельної ділянки площею 0,0491 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на дату отримання вказаного акту) право власності на земельну ділянку, а також право користування земельною ділянкою виникало після встановлення меж ділянки в натурі (на місцевості) і отримання документу який посвідчує це право.

Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на дату отримання вказаного акту) право власності на земельну ділянку посвідчувалось державним актом.

Доказів про те, що вказаний державний акт був оспорений ОСОБА_3 суду не надано.

Отже в справі наявні належні докази про належність ОСОБА_3 на день його смерті, як сталасьІНФОРМАЦІЯ_2, на праві приватної власності земельної ділянки площею 0,0491 га, розташованої на території Гореницької сільської ради с/т «Воїн-1» для ведення садівництва.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України саме на ділянку у вказаних розмірах відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_3.

Ст. 125 Земельного кодексу України 2001 в чинній на той час редакції передбачала, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчувалось державним актом.

Після його смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла фактично, але не оформила юридично його дружина - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

04.05.2006 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_2 на земельну ділянку ділянки площею 0,0491 га, розташованої на території Гореницької сільської ради с/т «Воїн-1».

За вказаних обставин відсутні належні докази про набуття ОСОБА_1 в порядку спадкування права власності на земельну ділянку площею 0,0532 га, розташованої на території Гореницької сільської ради с/т «Воїн-1» для ведення садівництва.

Крім того відповідно до Закону України «Про самоврядування в Україні» до компетенції сільських рад не належала видача актів про право приватної власності на земельну ділянку.

З 1 січня 2013 року такий документ як державний акт на право власності на земельну ділянку Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами не передбачений.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 11, 15,16, 1218, 1225 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1990 року, ст. 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України «Про самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.