ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 серпня 2013 року Справа № 914/84/13
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,суддів:Данилової Т.Б., Ходаківської І.П.,розглянулакасаційну скаргу приватного підприємства "ТрестТер" (далі - Підприємство)на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського судувід17.04.13у справі№ 914/84/13господарського судуЛьвівської областіза позовомПідприємства, допублічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк" в особі Львівської філії АТ "Брокбізнесбанк" (далі - Банк)провизнання неукладеним додаткового договору № 3 від 22.08.09 до кредитного договору № 260/М1 від 23.08.06
ВСТАНОВИЛА:
Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Підприємство звернулось вдруге до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою Вих. № ю-06082013/1 від 06.08.13 на ухвалу від 17.04.13 Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, з клопотанням в якому ставиться питання про відновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Підприємством касаційну скаргу на ухвалу від 17.04.13 Львівського апеляційного господарського суду повернуто ухвалою від 10.07.13 Вищого господарського суду України на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Підприємство повторно звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 17.04.13 Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відповідно до
ст. 110 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.
Так, можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на ухвалу від 17.04.13 Львівського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. З огляду на встановлений процесуальним кодексом строк оскарження рішення апеляційного суду у даній ситуації сплив 07.05.13.
За таких обставин, касаційна інстанція вважає, що в даному випадку причиною пропуску встановленого строку для подання касаційної скарги стали обставини, які не були для скаржника об'єктивно непереборними та пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного Підприємством процесуального строку.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, додає до неї докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 17.04.13 Львівського апеляційного господарського суду заявивши клопотання про розстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу Підприємства, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка внесла касаційну скаргу, додає до неї докази сплати судового збору.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про сплату нею судового збору за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачена ставка судового збору у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що клопотання Підприємства про розстрочення сплати судового збору не обґрунтоване та не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні правові підстави для розстрочення сплати судового збору, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.
Таким чином, касаційна скарга Підприємства б/н, б/д не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, і така скарга подана після спливу строку, встановленого для її подання а клопотання про його відновлення не може бути задоволено з викладених підстав.
Керуючись ст. 110, п.п. 4, 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
у х в а л и л а :
Клопотання приватного підприємства "ТрастТер" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 914/84/13 відхилити.
Клопотання приватного підприємства "ТрастТер" про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року у справі № 914/84/13 відхилити.
Касаційну скаргу приватного підприємства "ТрастТер" б/н, б/д на ухвалу від 17.04.13 Львіського апеляційного господарського суду справі № 914/84/13 господарського суду Львівської області та додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Є.Першиков судді: Т.Данилова І.Ходаківська
Судове рішення № 33213600, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 28.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/84/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: