Постанова № 33213599, 27.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 5017/983/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого - доповідача), Коробенка Г.П., Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесіна постанову та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року у справі господарського суду№ 5017/983/2012 Одеської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста ОдесидоЗАТ "Аурум"про визнання банкрутомліквідаторЛісєєв К.Ю.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №5017/983/2012 про банкрутство ЗАТ "Аурум" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 02.04.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) (том 1, а.с. 1 - 2).

Провадження у справі №5017/983/2012 про банкрутство ЗАТ "Аурум" знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Одеської області від 07.09.2012 року, цією ж постановою боржника визнано банкрутом та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю. (том 8, а.с. 12 - 15).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року (суддя Антощук С.І.) скаргу ліквідатора ЗАТ "Аурум" на дії СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі задоволено частково, визнано дії податкової інспекції щодо внесення до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб відомостей про дату та номер рішення про припинення платника податків ЗАТ "Аурум" (код ЄДРПУО 00227241), а також відмову привести у відповідність дані про платника податку ЗАТ "Аурум" (код ЄДРПУО 00227241) до відомостей, що містяться у ЄДРПУО, такими, що порушують права ліквідатора, ліквідаційної комісії, банкрута та кредиторів у справі про банкрутство №5017/983/2012, клопотання ліквідатора ЗАТ "Аурум" задоволено частково, зобов'язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі внести до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб відомості щодо платника податку ЗАТ "Аурум" (код ЄДРПУО 00227241), які містяться у ЄДРПУО, а саме: інформацію про перебування платника податку ЗАТ "Аурум" (код ЄДРПУО 00227241) у стані припинення підприємницької (господарської) діяльності та виключити з Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб запис про дату та номер рішення про припинення юридичної особи ЗАТ "Аурум" (код ЄДРПУО 00227241) (том 10, а.с. 4 - 11).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі - скаржник) звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2013 року з підстав порушення судом норм процесуального права, що полягало у розгляді господарським судом спору, що належить до юрисдикції адміністративних судів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Аленіна О.Ю., суддів: Сидоренка М.В., Жекова В.І.) пункти 1, 2 ухвали господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року скасовано, у задоволенні скарги ліквідатора відмовлено, пункти 3, 4 ухвали господарського суду Одеської області від 04.04.2013 року залишено без змін (том 10, а.с. 87 - 95). При цьому суди виходили з положень частини 4 статті 24 Закону про банкрутство (в редакції ЗУ №2343, чинній на момент введення щодо боржника ліквідаційної процедури), якими передбачено процесуальну можливість розгляду скарг на дії учасників ліквідаційної процедури в ході провадження у справі про банкрутство (у ліквідаційній процедурі).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 13.05.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2013 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ЗАТ "Аурум", аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 9.1., 9.5., 9.6. пункту 9 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588 від 09.12.2011 року, статей 12, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Зокрема, скаржник зазначав про порушення судами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (правил предметної підсудності спору господарському суду) при винесенні оскаржуваних судових рішень та відсутність у нього повноважень щодо ведення Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб (внесення змін до нього).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 13.05.2013 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено розгляд справ про банкрутство.

Згідно з частиною 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону (в редакції, чинній на момент відкриття ліквідаційної процедури згідно постанови про визнання боржника банкрутом від 07.09.2012 року), у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону (в зазначеній редакції), учасниками провадження у справі про банкрутство, зокрема, є сторони (кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)).

Частиною 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, тому вправі згідно частини 1 статті 28 ГПК України, вести справи юридичної особи-банкрута в суді, зокрема, оскаржувати дії (бездіяльність) органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, якщо такі дії порушують (обмежують) права та законні інтереси банкрута.

Згідно з частинами 69.1., 69.4., 69.6 статті 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків, зокрема, юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДРПУО, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з ЄДРПУО (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного пунктом 69.1 цієї статті (крім банку), у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючому органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах. Банки та інші фінансові установи за невиконання норм цієї статті несуть відповідальність, передбачену цим кодексом.

Отже, незаконна відмова податкового органу в реєстрації розрахункового рахунку боржника порушує права учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема ліквідатора боржника на належне проведення ліквідаційної процедури, оскільки банк, який відкрив такий рахунок, буде відмовлятися від виконання операцій по рахунку з метою уникнення санкцій за порушення приписів статті 69 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Лісєєв К.Ю. звернувся до суду з клопотанням №5/03-13/1 від 05.03.2013 року (вх. №7580/2013) про зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі виконати норми Наказу Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, привести Єдиний банк даних юридичних осіб та Реєстр самозайнятих осіб у відповідність до фактичних даних Єдиного державного реєстру та внести достовірні зміни в дані про стан юридичної особи - банкрута ЗАТ "Аурум", що перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, прийняти на облік рахунок банкрута ЗАТ "Аурум", відкритий в ЮГРУ "Приватбанк", внести відповідну ухвалу та зазначити про її негайну дію для працівників зазначеної податкової інспекції, а також з повторним клопотанням №25/03-13/1 від 25.03.2013 року (вх. №10068/2013) про скасування обмежень щодо використання майна боржником у процедурі ліквідації, в якому, поряд з вимогами, зазначеними у попередньому клопотанні, просив суд зобов'язати податкову інспекцію скасувати та припинити обмеження щодо розпорядження майном боржника у ліквідаційній процедурі (том 9, а.с. 111 - 117, 141 - 143).

Також судами встановлено подання ліквідатором боржника скарги на дії зазначеного податкового органу №21/3-13/3 від 21.03.2013 року (вх. №10189/2013), у якій просив суд визнати дії податкової інспекції такими, що порушують права ліквідатора ЗАТ "Аурум" в ході ліквідаційної процедури та права інших учасників провадження у справі, та зобов'язати податковий орган усунути перешкоди щодо розпорядження майном банкрута шляхом прийняття на облік розрахункового рахунку, відкритого в ЮГРУ "Приватбанк" (том 9, а.с. 153).

Розглянувши зазначені клопотання та скаргу ліквідатора на дії податкового органу в межах провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що на момент введення ліквідаційної процедури у боржника був єдиний рахунок у банку, що перебуває в процедурі ліквідації, що зумовило необхідність відкриття ліквідатором іншого рахунку для здійснення фінансових операцій в ході ліквідаційної процедури. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотань з огляду на те, що оскаржувані ліквідатором дії податкової інспекції, яка є кредитором боржника у справі про банкрутство та в якій боржник перебуває на обліку, спрямовані на затягування ліквідаційної процедури, свідчать про нехтування податковим органом своїми обов'язками щодо внесення інформації про виправлення помилки, яка була допущена працівниками податкової служби при внесенні до Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб інформації з ЄДРПОУ про правовий статус боржника, як особи щодо якої розпочато процедуру ліквідації (винесено постанову про визнання боржника банкрутом), а не особи, яку припинено за наслідком затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника.

При цьому, суд першої інстанції зазначив про те, що виходячи з приписів частини 4 статті 24 Закону, скарга ліквідатора на дії податкової інспекції, яка є кредитором боржника, як такі, що є діями учасника (кредитора) ліквідаційної процедури та впливають на проведення ліквідаційної процедури, повинні розглядатися в межах справи про банкрутство №5017/983/2012.

Також судом першої інстанції встановлено неодноразове звернення ліквідатора боржника до податкового органу, який є кредитором у справі про банкрутство та органом, в якому боржник перебуває на обліку, як платник податків із заявами, в яких він зазначав про недостовірність інформації Єдиного банку даних про платників податків-юридичних стосовно його правового статусу, як юридичної особи, яка припинена, просив внести відповідні зміни, посилаючись на те, що саме податковий орган, в якому юридична особа перебуває на обліку, як платник податків, компетентний згідно пунктів 9.1., 13.1., 13.2., 13,5, 13.7., 13.10 Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, наповнювати Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб та вносити інформацію про фактичне здійснення юридичною особою господарської діяльності згідно даних ЄДРПОУ у випадку, якщо в Єдиному банку даних є відомості про припинення такої діяльності.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, скасував ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2013 року в частині задоволення скарги ліквідатора на дії податкового органу з огляду на те, що відмова податкової інспекції у взятті на облік розрахункового рахунка боржника за умови наявності копії електронного повідомлення-відповіді про відмову у взятті на облік відповідає положенням Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до органів державної податкової служби" №426 від 02.04.2012 року.

В частині розгляду клопотань ліквідатора про зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі виконати норми Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588 від 09.12.2011 року привести Єдиний банк даних юридичних осіб та Реєстр самозайнятих осіб у відповідність до фактичних даних Єдиного державного реєстру та внести достовірні зміни в дані про стан юридичної особи - банкрута ЗАТ "Аурум", що перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, прийняти на облік рахунок банкрута, відкритий в ЮГРУ "Приватбанк", скасувати та припинити обмеження щодо розпорядження майном боржника у ліквідаційній процедурі апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про її часткове задоволення та зобов'язання податкової інспекції внести до Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб відомості щодо платника податку ЗАТ "Аурум", які містяться у ЄДРПУО, а саме: інформацію про перебування платника податку ЗАТ "Аурум" у стані припинення підприємницької (господарської) діяльності та виключити з Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб запис про дату та номер рішення про припинення юридичної особи ЗАТ "Аурум".

При цьому, апеляційним судом встановлено, що з копії Витягу з ЄДРПУО станом на 16.11.2012 року вбачається, що у графі "стан юридичної особи" зазначено, що ЗАТ "Аурум" знаходиться "в стані припинення підприємницької діяльності", однак ліквідатор боржника не може користуватися відкритим у банку розрахунковим рахунком з тієї підстави, що цей рахунок не може бути взятий на облік податковою інспекцією, оскільки у Єдиному банку даних юридичних осіб та Реєстрі самозайнятих осіб міститься запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, який не відповідає запису, що міститься щодо боржника у ЄДРПУО. Згідно з пунктом 13.5. Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року, якщо органами державної податкової служби при здійсненні своїх функцій за результатами звірок або на підставі інформації від третіх осіб встановлено, що юридична особа (відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа - підприємець) за даними Єдиного державного реєстру має стан такої, що здійснює діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному органі державної податкової служби, то цим органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік такого платника податків згідно з цим Порядком.

Відтак, виходячи з приписів пунктів 9.1., 13.1., 13.2., 13,5, 13.7., 13.10 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588 від 09.12.2011 року, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі відповідає за достовірність даних Єдиного банку даних юридичних осіб щодо боржника, як суб'єкта господарювання, що перебуває в неї на податковому обліку та вона зобов'язана вносити зміни до даних Реєстру, які не відповідають даним ЄДРПОУ. Тому, за висновками апеляційного суду, ліквідатор боржника обґрунтовано звернувся з клопотанням про зобов'язання податкової інспекції привести Єдиний банк даних юридичних осіб у відповідність до фактичних даних ЄДРПУО та внести зміни в дані про банкрута ЗАТ "Аурум", а саме визначити стан юридичної особи як "в стані припинення підприємницької діяльності".

За встановлених судами обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про зобов'язання органу податкової служби, як учасника ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, до вчинення певних дій по наповненню Єдиного банку даних юридичних осіб у відповідність до фактичних даних ЄДРПОУ з визначенням юридичного статусу боржника, як юридичної особи, яка перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Також, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду про скасування ухвали суду першої інстанції в частині пунктів 1, 2, оскільки висновок суду першої інстанції згідно пункту 2 про визнання дій податкового органу такими, що порушують права ліквідатора, ліквідаційної комісії, банкрута та кредиторів у справі про банкрутство, не може бути викладено в резолютивній частині ухвали суду у справі про банкрутство, прийнятій за наслідком розгляду скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, а є частиною обґрунтування судового рішення (ухвали) та повинен відображатися у мотивувальній частині.

Доводи скаржника про підвідомчість спору адміністративним судам та про некомпетентність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі наповнювати Єдиний банк даних юридичних осіб та відсутність її обов'язку вносити до нього достовірну інформацію про правовий статус юридичної особи боржника, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, як такі, що спростовуються наведеними вище нормами процесуального права, законодавства про банкрутство та податкового законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2013 року у справі №5017/983/2012 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді Г.П. Коробенко

С.В. Куровський