Ухвала суду № 33212761, 21.08.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15040/13-ц

Провадження по справі № 2/752/4283/13

У Х В А Л А

21.08.2013 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Калініченко Л.С., за участю секретаря Колесник В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення, що складається з НОМЕР_1 по НОМЕР_2 (групи приміщень в НОМЕР_3) (в літ. Б), загальною площею 48,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.07.2006 року №2613к, зареєстрованого в Київському міському Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.09.2006 року, записаного у реєстрову книгу № 139П-230 за реєстровим номером № 8001-П у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ :

20.08.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вищевказаній справі шляхом накладення арешту на нежиле приміщення, що складається з НОМЕР_1 по НОМЕР_2 (групи приміщень в НОМЕР_3) (в літ. Б), загальною площею 48,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.07.2006 року №2613к, зареєстрованого в Київському міському Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.09.2006 року, записаного у реєстрову книгу № 139П-230 за реєстровим номером № 8001-П.

В судове засідання сторони не викликались, що не суперечить вимогам ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уникає спілкування з позивачем та не бажає у добровільному порядку повертати ОСОБА_1 суму боргу, яка, як вказує позивач, є значною. Так, позивачеві ОСОБА_1 стало відомо про те, що відповідач має намір розпорядитися на власний розсуд належним останньому на праві власності нерухомим майном, а враховуючи те, що відчуження зазначеного нерухомого майна може утруднити чи зробити неможливим, у разі задоволення позовних вимог, рішення суду, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення, що складається з НОМЕР_1 по НОМЕР_2 (групи приміщень в НОМЕР_3) (в літ. Б), загальною площею 48,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.07.2006 року №2613к, зареєстрованого в Київському міському Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.09.2006 року, записаного у реєстрову книгу № 139П-230 за реєстровим номером № 8001-П.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З'ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд вважає, що позивачем не дотримано вимоги ч. 3 ст. 152 ЦПК України, оскільки співмірність вказаних заходів забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам. Крім того, із заяви про вжиття заходів забезпечення позову не вбачається відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, так як припущення позивача про неможливість чи утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, не містять належного обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем ОСОБА_1 виду забезпечення позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення, що складається з НОМЕР_1 по НОМЕР_2 (групи приміщень в НОМЕР_3) (в літ. Б), загальною площею 48,20 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 13.07.2006 року №2613к, зареєстрованого в Київському міському Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 06.09.2006 року, записаного у реєстрову книгу № 139П-230 за реєстровим номером № 8001-П у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

В разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя